WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Історичний розвиток та структура географічної науки (пошукова робота) - Реферат

Історичний розвиток та структура географічної науки (пошукова робота) - Реферат

фізичними питоменностями земского гльоба. Атракция, сьвітло і тепло небесних тіл впливають на нашу Землю дуже сильно, тому-ж і повинні бути обговорені в математичній географії.
Вже з сего короткого означеня завдань математичної географії бачимо, що та галузь географії своїм предметом і методами є як найтісніше зв'язана з астрономією. Єї й зовуть часто астрономічною або космічною географією, на мою думку не дуже вдатно. Крім тогозачіпає математична географія що хвиля о геодезию (науку про міренє Землі) і навтику (науку про веденє коробля по морю). Нема в математичній географії ні одної квестиї, якої не порушувала-б або астрономія, або геодезия, або навтика. Чи в виду сего може мати математична географія претензії на відрубність, чи належить єї вважати лиш конгльомератом материяла, зібраного згаданими власне науками?
На мій погляд ходило-б ту головно о спрецизованє відносин географії до астрономії, бо геодезия та навтика суть льогічно беручи лиш практичними приміненями астрономічних та математично-географічних відомостий. Що-до відносин математичної географії до астрономії, то призначити належить, що материял математичної географії майже в цілости вчислюєсь і до астрономії. Вся ріжниця між тими двома науками лежить в тім, що астрономія трактує землю яко зьвізду між зьвіздами, а математична географія має лиш землю саму за предмет дослідів. Тому то памятати належить, що математична географія, хоч методи і предмет єї суть є значній мірі астрономічні, не може вироджуватись в чисту астрономію або космографію і повинна лишень ті астрономічні та астрофізичні проблеми дискутувати, які відносяться до земских відносин.
Науку про стать і величину землі, що є тепер предметом т.н. висшої геодезиї, зачисливбим без обиняків прямо до математичної географії. Геодезия сама по собі не є теоретичною, а лиш практичною наукою, а коли в XIX віці явилась т.н. висша геодезия і переняла на себе теоретичну науку про стать і величину землі і методи дослідів над нею, то послідувало тут прямо відібранє географії одної з єї царин. Є се виключно вина самих географів, що не управляли науки про стать і величину землі інтензивнійше. Через цілі нові віки управляли єї астрономи, але навіть тоді, як они посторонились від неї, наука про стать і величину землі не тілько не вернула назад до географії, але навіть дістала зовсім нову назву - висшої геодезиї. В найновіших часах, коли висша геодезия війшла в близші зносини з геофізикою, зачинають і географи поволи звертатись до проблемів висшої геодезиї, а геодети почуваючись до близкого спорідненя з географією, обсилають географічні конгреси і працюють в географічних часописях.
Можна отже сьміло антицинуючи вважати висшу геодезию за галузь математичної географії, що входить в щораз то сильнійшу звязь з матерною географією, другу єї галузь - картографію. Картографія є практичним приміненєм математичної географії і геодезиї до сотвореня образів земскої поверхні - себто географічних карт. Є се наука в значній мірі технічна, але вимагає рівночасно загально-географічного знаня і остає постійно під контролею географів, котрі роблячи помірки на картах (картометрия) докладно єї виконують. Додамо тут, що географічні карти іменно позаєвропейських земель суть майже виключно заслугою мандруючих географів, що поробили там перші топографічні знимки.
Як я висше зазначив, розсмотрює географія землю як цілість та єї поверхню передовсім з математичної і фізичної точки погляду. Погляд математичний дав математичну географію, фізичний - фізичну.
Фізична географія розсмотрює Землю яко цілість і єї поверхню з фізичної точки погляду. Коли в математичній географії Землю яко цілість і єї поверхню можна було трактувати разом, то в фізичній географії треба відділити в опрацьованю цілість Землі і єї поверхню. Придивимось найперше тій части фізичної географії, що займаєсь землею яко цілостию.
На думку Ріхтгофена, котрого книжочка п.з. Aufgaben und Methoden der heutigen Geographic.1883. буде на довгий час підставою науково-географічної методики, має географія в цілім своїм обсягу і кожда єї галузь з осібна чотири завдання: 1) морфографічне, 2) гильольогічне, 3) динамічне, 4) генетичне. Морфографічне завданє тикаєсь виду і величини зі всіх розмірах даного географічного явища і єго місцевого становища серед инших явищ, гильольогічне завданє займаєсь материяльною стороною явища (з чого оно материяльно зложене), динамічне завданє відносить ся до сил, які впливають тепер на дане явище і єго переобразовують, вкінци генетичне завданє має причиново пояснити теперішний стан явища, як оно зробилось таким як є.
Має і географія фізична такі чотири завдання, і то таксамо в тій части, де займаєсь землею яко цілостию, як і в тій, де займаєсь єї поверхнею. Однак в тій части фізичної географії, котра бере землю яко цілість, морфографічне завданє є вже розвязане математичною географією, яка вид і величину землі та єї уміщенє в всесьвітних просторах уже основно обробила. (Тому то можна б льогічно вважати математичну географію за частину фізичної, однак трудно згодитись на погляд Гінтера, що значні части математичної географії зачислює до геофізики) а математичній географії, хоч признає самостійність, полишає головною задачию означенє положеня місця на земли).
Остають отже для фізичної географії Землі яко цілости лиш три питаня до розвязаня: гильльогічне, динамічне та генетичне. Ту часть фізичної географії, що дає відповідь на ті три питаня, беручи землю яко цілість, зовем фізикою землі або коротко геофізикою. До геофізики належить передовсім наука про загальний склад земського гльоба, отже про нутро землі, єї ціпку кору (літосферу), єї оболонку водяну (гидросферу) та оболонку воздушну (атмосферу). Питомий тягар цілої земскої кулі і поодиноких єї частий, загальний склад трьох оболонок земского нутра, всі сили, які пульсують в гльобі земскім на єго поверхни, отже внутрішне тепло землі, земский магнетизм і електричні сили нашого гльоба, все те належить до геофізики. Крім того належить ту зачислити історию розвитку землі яко цілости.
По тім визначеню завдань геофізики яко сеї части фізичної географії, що займаєсь землею яко цілистию, приходими до дуже актуального тепер питаня: яке є відношенє геофізики до инших природних наук, а також до инших галузий фізичної географії. Нині є дуже много географів, що ставлять геофізику зовсім поза географією і хотілиб з неї зробити науку зовсім окрему. Оно правда, що так як нині річи стоять, більше управляють геофізику астрономи, фізики, навіть геольоги, як географи. Однак не треба забувати, що був час, коли властива фізична географія стояла в цілости поза межами географії, а прецінь нині становить найбільш інтегральну єї часть. Так думаю буде невдовзі і з геофізикою. Нині географи не дуже до неї беруть ся, бо мають в більшости геольогічне, а не фізично математичне образованє, так
Loading...

 
 

Цікаве