WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Історичні особливості та чинники, що вплинули на формування сільського населення Хмельницької області - Реферат

Історичні особливості та чинники, що вплинули на формування сільського населення Хмельницької області - Реферат


Реферат
на тему:
Історичні особливості та чинники, що вплинули на формування сільського населення Хмельницької області
В сучасних умовах розвитку суспільної географії, коли посилились її соціальні аспекти, значної уваги набуває вивчення географії населення, зокрема питань розселення сільського населення у різних реґіонах України. Метою такого наукового дослідження є вивчення особливостей основних чинників, що впливають на формування сільського розселення та його стан.
Уявлення про стан сільського розселення Хмельницької області, його особливості і закономірності дають показники густоти сільських поселень, їх середня людність, середня відстань між ними, розподіл поселень за групами різної людності. Крім цього поняття "сільське розселення" включає в себе розміщення сільських поселень і сільського населення в них. Особливості сільського розселення зумовлені, значною мірою, історико-географічними чинниками.
В Україні питаннями розселення населення, передусім особливостями їх формування, займалися такі вчені, як Ю.І.Пітюренко, О.В.Краснопольський, Я.І.Бондаренко, А.І.Доценко, Ф.Д.Заставний, Б.І.Заставецький, В.О.Джаман.
Заселення Хмельницької області, як і всієї території України бере свій початок з часів первіснообщинного ладу (раннього палеоліту) - на це ми знаходимо підтвердження в археологічних розкопках. Виникнення і формування населених пунктів у давнину - яскравий вираз процесу заселення території. Впродовж багатьох тисячоліть багато населених пунктів безслідно зникало, деякі з них знову відроджувалися, руйнувалися в роки війн і знову відбудовувались і так зазнавали змін протягом всього свого існування. Значній частині поселень вдалося зберегли свої історичні пам'ятки до сьогодення.
Свій відбиток у формуванні та заселенні території Хмельницької області мали всі великі і незначні історичні події, що відбувалися по всій подільській землі, зокрема: первіснообщинний і утворення феодального ладу, виникнення торгівлі і ремесел, формування князівств і монголо-татарські навали, утворення і розпад Київської Русі, панування на цій території Литви і Польщі, приєднання до Росії. Розглянемо дані історичні періоди детальніше.
Найдавніша палеолітична стоянка первісних мисливців відома поблизу села Врублівці Кам'янець-Подільського району (близько 300 тис. р. т.) У добу середнього і особливо пізнього палеоліту первісні мисливці почали заселяти територію сучасного Поділля. Найдавніші поселення цього періоду виявлені у селах Врублівці, Калачківці, Китайгород, Стара Ушиця Кам'янець-Подільського району.
У добу неоліту (VІІ - ІV тис. до н. е.)., коли людина перейшла від мисливства, збиральництва і рибальства до відтворюючих форм господарської діяльності - мотичного землеробства і скотарства по всій території сучасної Хмельницької області утворюються поселення найдавніших землеробів і скотарів (Славута Віньковецького району та ін.).
У ІV - ІІІ тис. до н. е. Надніпрянщина і Надбужжя заселяються нащадками неолітичних племен-носіїв високорозвиненої так званої трипільської культури, землеробської культури, яка мала великі населені пункти, досконалі будинки. В Хмельницькій області відомо близько 150 пам'яток трипільської культури. Предками стародавніх слов'ян вважаються племена так званого скіфського періоду (VІІ - ІV ст. до н.е.). Їх могильники та поселення збереглися на всій території області.
З початку І тис. н. е. територію Поділля заселяють ранньослов'янські племена, які входили до складу антського племінного союзу і займалися орним землеробством.
З утворенням на базі ранньослов'янських племен єдиної давньоруської держави - Київської Русі (ІХ - ХV ст.) до її складу на території сучасного Поділля увійшли племена уличів і тиверців.
З посиленнями феодальної роздробленості Стародавньої Русі і виникненням окремих удільних князівств у кінці ХІ ст. на Наддніпрянщині утворюються Теребовлянські князівства, а згодом, в 1141 р. - Галицьке. У 1199 р. внаслідок об'єднання Теребовлянського і Шумського князівств вся територія сучасного Поділля увійшла до Галицько-Волинського князівства.
Після загарбання краю ординськими племенами у 1246 р. Галицько-Волинське князівство змушене було визначати свою залежність від Золотої Орди. Край було поділено на округи, населення яких платило величезну данину. Спустошувалися села і міста, руйнувалися фортеці. Ця трагічна сторінка в історії Хмельниччини, як і всієї Русі, тривала понад 100 років.
Скориставшись феодальною роздробленістю давньоруських земель і ослабленням їх внаслідок ординської навали, територію захоплюють литовські і польські феодали.
Наступ польських феодалів на українські землі посилився після Кревської унії, укладеної в 1385 р. між Польщею і Литвою. Внаслідок гострої боротьби між Польщею, Литовським князівством і Угорщиною захоплені ними землі Західного Поділля оголошуються (1439 р.) окремим подільським воєводством з центром у Кам'янці-Подільському. До його складу увійшли 3 повіти: Кам'янецький, Летичівський і Червоноградський.
З середини ХV ст. частішають спустошливі кримсько-татарські напади на Поділля. Лише під час нападу на Поділля, Волинь і Галичину у 1575 р. татари полонили понад 55 тис. чол. Все це, безперечно, зумовило спустошення поселень краю. Однак в наступні десятиріччя вже спостерігається збільшення кількості поселень і населення в них.
Після Люблінської унії (1569) землі Брацлавщини відійшли до Польщі, внаслідок чого створюються Брацлавське воєводство. Загарбані землі заселяє польська шляхта, в її руках зосереджуються основні земельні володіння. Виникають фільварки, сільські поселення збільшуються у розмірах.
Із впровадженням у 1596 р. Берестейської унії під впорядкуванням православної церкви України і Білорусії, Ватикану - на землях, захоплених Польщею, у тому числі на Поділлі, посилилася релігійна і національна конфронтація.
Соціально-економічне і національно-релігійне гноблення викликало хвилю народних протестів проти польської шляхти і місцевих поневолювачів, наростання визвольного руху. Це знайшло вияв у селянсько-козацьких повстаннях, які почалися з кінця ХVІ ст.
За Андріївською угодою 1667 р. більша частина Правобережної України і Східна Галичина, в тому числі сучасна Хмельниччина, залишилася за Польщею. Протягом ХVІ - ХVІІ ст. однією з форм антифеодальної боротьби були масові втечі селян із загарбаних Польщею земель у південні степи до козаків.
У наступні десятиріччя територія стає ареною безперервних військових сутичок, жорсткої боротьби за сфери панування. У 1672 р. 300-тисячне турецьке військо захоплює Подільське воєводство. Проте в 1699 р. за Карловацьким трактатом ці землі знову відійшли до Польщі.
Усі ці події вплинули на міграційні процеси. Після того, як турки залишили Поділля (1699), почалося його заселення переважно українцями, які приходили з території Руського та Волинського воєводств і оселялися селами.
У квітні 1793 р. землі Поділля у складі ПравобережноїУкраїни
Loading...

 
 

Цікаве