WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Історія становлення географічної думки у Київському університеті - Реферат

Історія становлення географічної думки у Київському університеті - Реферат

спостереження стали щомісячно друкувати в "Університетських відомостях". Згодом (при М. П. Авенаріусі, 1884 р.) метеорологічні дослідження були доповнені спостереженнями за температурою ґрунту та кількістю випаровувань в атмосферу.
Спостерігачами в обсерваторії завжди були студенти фізико-математичного факультету, які за ці дослідження отримували невелику нагороду (не більше 50руб. на рік) та користувались університетськими квартирами в будинку обсерваторії. За результатами їх досліджень опубліковані численні наукові статті та збірки статистичних матеріалів в "Університетських відомостях".
Діяльність обсерваторії започаткувала традиції гідрометеорологічних спостережень, що проводяться в університеті й зараз на кафедрі метеорології і кліматології. Збірки даних про стан погодних умов в минулому використовуються і до цього часу для довгострокових прогнозів зміни клімату в м. Києві та його околицях.
Мінералогічний кабінет було створено при Київському університеті відразу ж з початку його заснування (1853 р.). До Києва були перевезені всі мінерали та гірські породи з Мінералогічного кабінету Кременецького ліцею, закритого в 1831 році у зв'язку із польським повстанням на Тернопільщині. Професор ліцею С. Ф. Зєнович, призначений професором Київського університету, очолив роботу Кабінету. Його колекція складалась з власне мінералогічного, геогностичного та палеонтологічного відділів, частина предметів яких частково була подарована різними особами на науковцями, зокрема гр. Валицьким, а частина зібрана на місцевій території. За часів завідування кабінетом проф. Зєновичем Кабінет збагатився придбанням систематичної геологічної колекції з Гайдельберга і став налічувати 19362 предмети вартістю в 28000 руб. асигнаціями. Проф. Е. К. Гофман, який став професором мінералогії після Зєновича (1837 р.), провів систематизацію та інвентаризацію колекції мінералів, позбувшись дублікатів та зайвих порід, які не відповідали науковим вимогам. За час його роботи, мінералогічний кабінет збагатився систематичною колекцією мінералів від проф. Кеммерера з С.-Петербурга. В 1842 році завідувачем Кабінету став Р. Е. Траутфеттер. Ним було приведено до порядку унікальну колекцію мінералів, що були привезені з колишньої Віленської медико-хірургічної академії і складалась з дорогоцінних каменів, зразків гірських порід та скам'янілостей.
З 1846 року Мінералогічний кабінет став очолювати проф. К. М. Феофілактов. До його призначення Кабінет володів досить неповними колекціями мінералів та науково-навчальних матеріалів. Перш за все це стосувалось майже повної відсутності палеонтологічних предметів та наукових творів з мінералогії та геології. Виходячи з даної ситуації, проф. Феофілактов протягом всього часу завідування кабінетом надавав найбільшу перевагу придбанню палеонтологічних колекцій мінералів тих епох, утворення яких поширені в губерніях Київського навчального округу. Разом з цим, формувалась і наукова бібліотека Кабінету та університету загалом. Проф. Феофілактову вдалось за майже 40 років наукової праці (з 1846 по 1884 рр.) зібрати солідну колекцію мінералів третинного, крейдового, юрського та силурійського періодів. За даними щорічного звіту за 1883 рік, в Мінералогічному кабінеті Київського університету числилось: 27428 мінералів та окаменілостей (з них 13128 палеонтологічних, 7000 геогностичних та 7300 мінералогічних), 86 приладів та інструментів з кристалофізики та мінералогічної хімії, 37 геогностичних карт та 331 наукова книга. З цього часу Кабінет більше займається науковою роботою, передусім геологічними та палеонтологічними дослідженнями. Окрім головної його функції, що полягала у збиранні та систематизації колекції мінералів, проводяться численні експедиційні дослідження з вивчення геологічних умов залягання гірських порід, численних відслонень та виходів кристалічного фундаменту на Київщині. Закладаються основи наукового розуміння геологічних процесів минулих епох та досліджуються сучасні форми рельєфу. Створення мінералогічного кабінету поклало початок систематичним науковим дослідженням з геології, геоморфології, мінералогії та палеогеографії в Київському університеті.
Зоологічний та ботанічний кабінети були створені при Київському університеті з часів його заснування на основі колекції колишнього Волинського ліцею. Переважно їх діяльність пов'язана із розвитком біологічних та медичних наук в університеті, однак географічний напрямок все ж таки залишається досить відчутним.
Після першого завідувача зоологічним кабінетом проф. А. Ф. фон Міддендорфа, новий його голова К. Ф. Кеслер (1843 р.) створив наукову групу, головним завданням якої стало дослідження фауни Київського навчального округу. У подальшому, при інших керівниках Кабінету, його експонати були доповнені колекціями фауни з Санкт-Петербургу, Архіпелагу, Чорного, Середземного і Червоного морів. Проф. О. М. Паульсоном у 1876 році розпочато, а проф. Н. В. Борецьким у 1877 році продовжено систематизацію колекції не лише за видовим біологічним, але й за географічним принципом, що стало початком біогеографічних досліджень. Цьому сприяло також заснування Зоологічної лабораторії (приблизно 1865 р.), в якій вдалось зібрати наукову літературу та фауністичні класифікатори, за допомогою яких подібні дослідження стали можливими.
Флористична колекція Київського університету розміщувалась у Ботанічному кабінеті та налічувала, за часів проф. І. Ф. Шмальгаузена (1880 рр.) понад 18000 видів рослин, не включаючи колекцій, що були успадковані від Віленської академії. Однак, найбільш істотним надбанням Кабінету стала наукова бібліотека, яка веде свою історію з 1842 року та містила на той час понад 1000 томів ботанічних класифікаторів, періодичних видань та іншої літератури. Створення Ботанічного кабінету стало основою подальшої систематизації наукових досліджень та розвитку географічних дисциплін в царині біологічних наук.
Таким чином, в Київському університеті були закладені основи цілісної географічної науки, що отримали розвиток в подальших дослідженнях.
Література
1. Киев и университет Св. Владимира при Императоре Николае І. - К.: Изд. университета Св. Владимира, типография С. В. Кульженко, 1896. - 101 с.
2. Историко-статистические записки об учебных и учебно-вспомогательных учреждениях Императорского университета Св. Владимира (1834-1884). Под. ред. проф. В. С. Иконникова. - К.: Типография Императорского университет Св. Владимира, 1884. - 416 с.
3. Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона. - Москва: Типолитография Ефрона, 1895.
4. Степан Іщук, Олександр Гладкий. Історія становлення географічної думки у Київському університеті // Історія української географії. Всеукраїнський науково-теоретичний часопис.- Тернопіль: Підручники і посібники, 2003. - Випуск 2 (8).
Loading...

 
 

Цікаве