WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Історія поглядів на географію, її об’єкт і завдання дослідження - Реферат

Історія поглядів на географію, її об’єкт і завдання дослідження - Реферат

інтегральна математизація географії, яка б передбачала розробку універсального методу дослідження простору, і на яку покладали надії більшість вчених 20 ст. не відбулася.
Натомість, процес кількісної революції порушив як цілісність самої науки, так і цілісність сприйняття й пізнання самого об'єкту дослідження. Замість герменевтичного "розуміння" сутності географічних процесів і явищ, географія перейшла до часткового формалізованого "пояснення" їх окремих сторін та властивостей. Поширення кількісних методів призвело до дещо спрощеного уявлення про географічну реальність, що постає у вигляді певної сукупності кількісних даних, які абстрагуються і відриваються від конкретної території.
Застосування системної парадигми та широкого і різноманітного арсеналу розрізнених кількісних методів дає лише відповіді на часткові питання розвитку окремої території. Значна кількість географічних фактів взагалі важко піддається формалізації, яка може застосовуватись для їх аналізу лише частково, без врахування деяких суттєвих внутрішніх ознак. Географічна реальність не вичерпується суто формалізованими системами. Отже, результативність кількісних географічних досліджень обмежується через недосконалість математичного апарату, інтерпретація застосування якого не може повністю розкрити перебіг різноманітних інтегральних природних та суспільних процесів. За допомогою математичних методів дослідники не в змозі навіть до цього часу комплексно усвідомити та проаналізувати всю сукупність елементів територіальних систем. Науковці пояснюють це їх виключною складністю, залежністю від багатьох внутрішніх і зовнішніх чинників та наголошують на необхідності спрощення та схематизації [17]. Однак головна причина криється у дегуманізації географічного знання, свідомій відмові від дослідження людиновимірних реалій (елементів) географічних систем [5].
Гуманістичний вимір географії неодноразово знаходив свій вираз у представників класичної української географічної школи - фундаторів національної географії - С.Рудницького, В.Кубійовича, П.Тутковського, А.Синявського, К.Воблого та ін. І в наш час значнакількість вчених багато уваги приділяє детальному опису окремих місцевостей із суспільнокультурологічного, господарсько-економічного та ландшафтно-естетичного погляду, яка передбачає неформальний гуманітарно-забарвлений "аналіз географічних образів" [8]. Деякі з них навіть стверджують, що географія є "наукою про гармонію та красу земної кулі" [5]. Гуманістична складова географії визначається також як "новий світогляд, заснований на цінностях загальнолюдського і загально-культурного характеру, який розглядає, у першу чергу, життя людей та їх суспільні відносини" [13].
Проте, на сьогодні це лише окремі напрями географічних досліджень, які несуть в собі залишкові гуманістичні знання з минулого періоду їх розквіту. Широкомасштабного процесу гуманізації географії на рівні вдосконалення її концептуальних засад не відбулось. Для його здійснення необхідний цілий ряд перетворень у структурі географічних досліджень [10].
Гуманізація життя глобалізованого суспільства вимагає формування нового постдисциплінарного знання на засадах людяності та людинознавчого підходу у наукових дослідженнях. Ключовою науковою дисципліною на цьому шляху є географія, бо вона є "природничо-суспільною наукою" [16], в її предметі дослідження закладено синтез обох цих напрямків. Географічна реальність не вичерпується суто системним формалізованим підходом до вивчення певних природних чи суспільних комплексів. Не можна її обмежити також лише описом окремих місцевостей, їх подібностей та різноманітностей [5]. У географічній науці повною мірою повинні бути присутні обидва напрямки наукового аналізу в їх єдності та компліментарності, що базуються на загальнолюдських цінностях. Системна парадигма географії має доповнитись новими гуманістичними якостями, новими, не врахованими раніше, елементами та цінностями, які займуть належне місце поряд із традиційними системними компонентами та внесуть у географічні дослідження риси постдисциплінарного знання. Гуманізація географії, як це не парадоксально, можлива за умови широкого застосування сучасних методів обробки інформації на ЕОМ. Варто тільки не обмежувати її механістичним принципом кількісного аналізу, а поєднувати його методи із подальшими гуманітарними дослідженнями.
Отже, сучасна географія "мусить спиратися на імператив гуманістичного мислення" [15]. Її значний філософський, культурологічний та світоглядний потенціал посідає значне місце серед гуманітарних наукових досліджень, як і системні дослідження простору - серед природничих. Саме базування географії на гуманістичній парадигмі дозволить нам розробити нову дисципліну, що за часів глобального інформаційного суспільства займе одне з центральних місць в системі наук, оскільки збереже в собі елементи втраченої єдності наук та стане основою нового постдисциплінарного знання.
Література
1. Анучин Д. Н. География // Брокгауз и Ефрон. Энциклопедический словарь. - С-Пб.: Типолитография И. А. Ефрона, 1892. - Т. VІІ (15). - С. 377-390.
2. Воблий К. Г. Організація праці наукового працівника (методика і техніка). - К.: Видавництво АН УРСР, 1947. - 150 с.
3. Воблий К. Г. Економічна географія Української РСР. - К.: Видавництво АН УРСР, 1943.
4. Геттнер А. География, ее история, сущность и методы. - Л.: Красный пролетарий, 1930. - 416 с.
5. Голубчиков Ю. Н. География человека. - М.: Эдиториал УРСС, 2003. - 296 с.
6. Гумбольдт А. Картины природы. - М.: Государственное издательство географической литературы, 1959. - 268 с.
7. Дреппер Др. История умственного развития Европы. - С-Пб.: Изд-во А. Ф. Маркса, 1875. - 634 с.
8. Замятин Д. Н. Гуманитарная география. Пространство и язык географических образов. - М.: Алетейя, 2003.
9. Исаченко А. Г. Развитие географических идей. - М.: Мысль, 1971. - 416 с.
10. Іщук С. І., Гладкий О. В. Гуманістична парадигма географії // Економічна і соціальна географія: Наук. зб. Ред. кол.: С. І. Іщук (відп. ред.) та ін. - К., 2004. - Вип. 55. - C. 11-20.
11. Іщук С. І., Шпарага Т. І., Гладкий О. В. Розколота географія // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Географія. - 2003. - Вип. 6. - С. 5-8.
12. Кубійович В. Географія України та сумежних земель. - Краків-Львів: Українське видавництво, 1943. - 517 с.
Loading...

 
 

Цікаве