WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → З історії вивчення сучасних морфодинамічних процесів за результатами стаціонарних і напівстаціонарних досліджень - Реферат

З історії вивчення сучасних морфодинамічних процесів за результатами стаціонарних і напівстаціонарних досліджень - Реферат

природно-господарськими умовами. На кожній з них за допомогою різних методів вивчалися процеси площинного змиву ґрунту та динаміка еродованості ґрунтового покриву. Даними дослідженнями підтверджується, що на схилах, покритих трав'яною рослинністю чи лісом, сучасні екзогенні процеси протікають дуже повільно, а на орних землях змив в сотні разів більший. Тому при дослідженні ерозійних процесів Передкарпаття головна увага приділялась орним землям. Характер господарського використання території впливає на інтенсивність ерозії більше ніж інші чинники. Ці дослідження проводились у два етапи.
На першому етапі (1966-1971 рр.) методом польового геоморфологічного знімання паралельно з дослідженнями інших сучасних процесів проводилося вивчення розповсюдження і форм проявів ерозії. Другий етап (1972-1974рр) включав дослідження на ерозійному стаціонарі та еталонних ділянках процесів змиву на сільськогосподарських землях з використанням стокового і дощового обладнання. Вивчення сучасних екзогенних процесів методами стаціонарних і напівстаціонарних спостережень здійснював І. Ковальчук (1981). На репрезентативних ділянках вивчалися поверхневий змив грунту та динаміка еродованості ґрунтового покриву у Біберсько-Перемишлянському природному районі. Крім цього, дослідження проводились у системі малих водозборів (від улоговинного до басейну річки І порядку) та у басейнах Західного Бугу, Дністра та Тиси.
Крім багаторічних постійних спостережень за розвитком ерозійних процесів на Подільській височині, подібні роботи велися на стаціонарах у Полонинсько-Чорногірських (с. Кваси, смт. Ясиня) і Вулканічних (с. Довге) Карпатах (Я. Хомин, 1992; Я. Кравчук, І. Ковальчук, Я. Хомин, 1984; та ін.)
І. Ковальчуком, Я. Кравчуком, Я. Хомином в 1984 та І. Ковальчуком, Я. Кравчуком в 1985 роках була розроблена програма оцінки інтенсивності і спектру денудаційних процесів, яка проводилась в системі "схил - елементарний басейн - басейни річок вищих порядків". Проведена робота дала можливість оцінити участь різних видів денудаційних процесів в переміщенні матеріалу по схилах, вияснити інтенсивність і напрямок їх розвитку в різних ланках гідрологічної системи. Проведений аналіз І.Ковальчуком, Я.Хомином, Л.Дубіс аналіз структури річкової сітки і її зв'язку з інтенсивністю сучасних геоморфологічних процесів дав можливість створити математичну модель розвитку денудаційних процесів на південно-західних схилах Українських Карпат і Подільській височині.
На теренах української частини Розточчя детальними дослідженнями дефлюкційних процесів займалися В. Брусак та І. Дикий (2000). Для вивчення кріпу було обрано довготермінову методику напівстаціонарних досліджень на заліснених схилах у межах ПЗ "Розточчя". Геоекологічні проблеми, зокрема рівень ураження ерозійними процесами вивчали І.Ковальчук та М.Петровська (2003).
Проаналізувавши матеріали досліджень даного регіону можна зробити висновок про недостатній рівень вивчення сучасних рельєфоутворювальних процесів на території Розточчя. У зв'язку з цим розпочаті комплексні стаціонарні і напівстаціонарні дослідження інтенсивності і динаміки сучасних геоморфологічних процесів на території Українського Розточчя. Досліджуються основні види денудаційних процесів, які беруть участь у загальному пониженні і переформуванні рельєфу даної території, проводяться стаціонарні спостереження за їх інтенсивністю і динамікою в залежності від впливу різних фізико-географічних чинників та особливостей господарської діяльності.
Для дослідження ерозійних рельєфоутворювальних процесів обрали ефективний метод стокових майданчиків, який на сьогоднішній день залишається найбільш точним в системі прийомів вивчення кількісних показників площинної ерозії на схилах. "Стокові майданчики, писав М. Львович, - є єдиним засобом вивчення схилового стоку, не порушеного русловим регулюванням" [40].
Площинний змив - слабо помітний, але найбільш розповсюджений і підступний тип ерозії. Він проявляється повсюдно і тому піддається безпосередньому розпізнаванню значно важче, ніж швидка яркова ерозія. Проте результати площинного змиву часто перевершують негативні наслідки, спричинені ярковою ерозією. Це підтверджують дослідження, проведені в різних природних зонах (О. Болюх та ін., 1976; А. Панков, 1934; X. Беннетт, 1958; Л. Бауер і X. Вайничке, 1971; В. Євцихевич, 1973 та ін.). Територія Розточчя в цьому відношенні не є винятком. Не дивлячись на горбистий рельєф, достатнє атмосферне зволоження, сучасні ерозійні процеси представлені тут, головним чином, площинним змивом та лінійним розмивом.
На нерозораних схилах, покритих густою трав'яною або лісовою рослинністю, сучасні ерозійні процеси протікають надзвичайно повільно. На розораних землях змив в сотні разів більший. Тому основну увагу ми приділяли вивченню площинного змиву, заклавши стокові майданчики на розораних землях Янівського Розточчя, на схилах північної та південно-західної експозицій. Для організації досліджень використали стокове обладнання за кресленнями В. Сахарова. Проведено спостереження на стокових майданчиках за змивом ґрунту, динамікою еродованості ґрунтового покриву, проаналізовано залежність площинного змиву від інтенсивності опадів.
За період 2005-2006 рр. на території стаціонару зареєстровано всього 34 стокоутворювальні дощі, з яких 2/3 були рясними (10-30мм). Усі дощі із шаром опадів більше 20 мм викликають поверхневий стік і змив ґрунту, а з шаром опадів більше 30мм - інтенсивний змив ґрунту [31, 35]. Найбільша небезпека виникнення стоку і змиву ґрунту зливовими водами існує у травні - червні та серпні, оскільки у цей період більша половина дощів мають зливовий характер. Максимальна інтенсивність зливових фаз досягає 0,81 - 1,19 мм/хв. Стаціонарні спостереження показали, що при сумі опадів 33,4 мм і зливовій фазі 0,66 мм/хв. змив ґрунту становив 2,73 кг/га.
Дослідження показують, що найбільша небезпека виникнення площинного змиву існує під час зливових дощів. У той же час на інтенсивність розвитку ерозійних процесів помітний вплив мають мікрорельєф схилу, характер обробітку ґрунту, наявність і стан рослинного покриву та фільтраційні можливості ґрунту.
Література
1. Алексеевский Н.И., Горбатенко А.В. Физико-географические аспекты транспорта влекомых наносов на равнинных реках // Вестн. Моск. ун-та. - Сер. 5: Геогр. - 1989. - № 4. - С. 61-68.
2. Ахундов В.А. Стокнаносов горных рек АзССР. - Баку, 1978. - 98 с.
3. Бауер Л., Вайничке X. Забота о ландшафте и охрана природы. - М, "Прогресс", 1971.
4. Беннетт Х.Х. Основи охраны почвы. - М., Изд-во иностранной литературы, 1958.
5. Болюх О.И., Канаш А.П., Кит М.Г., Кравчук Я.С. Стационарное изучение плоскостного смыва в Предкарпатье. - Львов, "Вища школа", 1976. - 114 с.
6. Бондарев Л.Г. Вечное движение. Планетарное перемещение вещества и человек. - М.: Мысль, 1974. - 158 с.
7. Брусак В. Геоморфологія. Сучасні екзогенні процеси. // Проект організації території природного заповідника "Розточчя". - Львів, 2004. - С. 26-36.
8. Брусак В., Дикий И. Особенности полустационарного изучения дефлюкционных процессов на Украинском Расточье / Стаціонарні та експериментальні дослідження сучасного рельєфотворення. - Львів, 2000.- С. 9-17.
9. Брусак В.П., Міллер Г.П., Федірко О.М. Особливості ландшафтної структури заповідника "Розточчя" // Природничі дослідження на Розточчі: 36. наук.-техн. праць. - Львів: Вид-во УкрДЛТУ, 1995. - С. 60-70.
10. Воскресенский С.С. Выветривание на склонах в системе общей денудации суши. // Вестн. Моск. ун-та. Сер. Геогр., 1961. -№ 1. - С 110-116.
Loading...

 
 

Цікаве