WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Деякі закономірності взаємозв'язаного розвитку демогеографічних, соціально-географічних та етногеографічних процесів в Україні на початку XXI ст. (ре - Реферат

Деякі закономірності взаємозв'язаного розвитку демогеографічних, соціально-географічних та етногеографічних процесів в Україні на початку XXI ст. (ре - Реферат

російською мовою, який становить (-0,64). Загалом упродовж 90-х років спостерігалася прогресивна з геополітичного погляду тенденція вирівнювання (деполяризації) етнонаціонального простору України внаслідок істотного зростання частки етнічних українців у східних та більшості південних регіонів, водночас спостерігалося деяке зростання поляризації в територіальній організації української етнічної нації за етнолінгвістичними ознаками.
Показник частки українців з рідною російською мовою істотно диференційований як за окремими регіонами, так і у розрізі сільського і міського населення. Якщо загалом по Україні 14,8% етнічних українців визнало рідною російську мову, то у міському середовищі -21,8%, а у сільській місцевості - 2,7%. Порівняно з 1989 роком частка українського населення з рідною російською мовою у містах зросла на 1,8%, а у селах - на 0,7%. Однак ступінь цілісності українського культурно-ментального середовища визначається не лише загальнорегіональними показниками мовної асиміляції, але, з огляду на необхідність оптимальних співвідношень у взаєминах "велике місто - прилегла округа", й рівнем відповідності частки українців, що вважає рідною українську мову у великих містах, з відповідними значеннями у сільській місцевості. В цьому контексті значні контрасти між міським і сільським населенням у визначенні українцями своєї рідної мови характерні для Дніпропетровської, Запорізької, Миколаївської, Одеської, Харківської, Херсонської областей. У процесах мовної русифікації етнічних українців східних й південних регіонів простежується й така закономірність: чим більша частка етнічних українців у адміністративних одиницях, тим більшою є серед них і питома вага тих, хто вважає рідною українську мову. Ця залежність є помітною як на внутрішньорегіональному, так і на загальнодержавному рівнях. Так, коефіцієнт кореляції між часткою етнічних українців в адміністративних районах Луганської області та питомою вагою українців з рідною українською мовою становить 0,87. На рівні регіонів коефіцієнт кореляції між часткою українців в усьому населенні і часткою українців, що вважають рідною російську мову (не включаючи Закарпатської і Чернівецької областей, де зниження питомої ваги українців не пов'язане з демографічною вагою етнічних росіян), становить (-0,95), засвідчуючи наявність тісного оберненого зв'язку між цими показниками. А рівняння регресії між часткою етнічних українців в регіонах України та часткою українців, що вважають рідною російську мову має такий вигляд:
y = 97,5 - x
де x - частка етнічних українців в усьому населенні; y - частка українців, що вважають рідною російську мову.
Опосередкованим відображенням культурної цілісності українського середовища є також і показник частки росіян, котрі вважали рідною українську мову, який також істотно коливається за регіонами: від 0,2% у АР Крим, 1,3% у Донецькій і 1,7% у Луганській областях до 19,6% у Тернопільській і 18,6% у Житомирській областях (при середньому 3,9%). Тобто найвищою є частка етнічних росіян з рідною українською мовою (понад 10%) у тих регіонах, де поряд із значною часткою українців більш розвинутим є українське мовно-культурне середовище (західні і центральні регіони України) і найнижчою у східних і південних регіонах, де є найвищим ступінь компактності розселення росіян, а українське культурне середовище має перважно фрагментарний характер.
Враховуючи демографічну вагу етнічних росіян в Україні, а також те, що в Кримському регіоні вони становлять більшість, а етнонаціональна структура ще двох регіонів (Донецької і Луганської областей) має загалом двоетнічний українсько-російський характер, то все це засвідчує, що етнополітичні взаємини в Українській державі істотно залежатимуть від українсько-російських соціокультурних взаємин. Отже, останній перепис населення засвідчив, що в Україні проживало 8,33 млн (17,3%) росіян [2]. Це число включає, безперечно, і значну кількість етнічно змішаного населення, яке асимілювало чи з різних причин (змішані шлюби, політична кон'юнктура радянських часів) ідентифікувало себе з росіянами. Впродовж 90-х років абсолютна кількість і частка росіян зменшились, що зумовлено геополітичними змінами та тенденціями міграційного обміну України з Російською Федерацією, а саме абсолютна кількість - на 26,6%, а питома вага - на 4,8% (з 22,1% у 1989 році до 17,3% у 2001 році). Найбільше зменшення частки росіян (понад 5%) відбулося в АР Крим, Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Луганській, Одеській, Харківській, Херсонській областях, тобто у східних та південних регіонах. З огляду на те, що в цих регіонах немає жодних дискомфортних соціально-культурних передумов для життєдіяльності російської етнічної групи, є підстави вважати, що зменшення питомої ваги росіян у цих регіонах і загалом по Україні найбільшою мірою відбулося внаслідок реінтеграції частини представників цієї групи з українським етнічним корінням в українське середовище. Внаслідок зменшення питомої ваги росіян, вони на сьогодні уже не становлять абсолютної більшості у сільському населенні АР Крим, а лише відносну (понад 45%). З чотирнадцяти адміністративних районів Криму росіяни мають абсолютну більшість лише у п'яти (Бахчисарайському, Кіровському, Ленінському, Нижньогірському і Чорноморському) і відносну більшість ще у семи. Згідно з даними перепису 2001 року на території України народилося 4 млн 963 тис. росіян, що становить 59,6% від усього етнічно російського населення і 11,6% від усього населення, що народилося в Україні [1]. Найбільше росіян народилося у Донецькій області (1 млн. 314 тис., або 26,5% від усіх росіян, що народилися в Україні), а також в АР Крим (780 тис., або 15,7%) та Луганській області (709 тис., або 14,3%).
Розселення етнічних росіян в Україні, враховуючи, зокрема, їхню частку в сільському населенні, має, особливо в західній частині, в основному розсіяний (дисперсний) характер, концентруючись насамперед у великих адміністративних, промислових та рекреаційних центрах. У трьох регіонах (АР Крим, Донецька та Луганська області) проживає майже половина (46,2%) усього етнічно російського населення, а в обласних центрах таких західних областей, як Волинська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська сконцентровано понад 50% усіх етнічних росіян регіонів.
Статева структура етнічних
Loading...

 
 

Цікаве