WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Етапи формування сучасних ландшафтів приміської зони Вінниці - Реферат

Етапи формування сучасних ландшафтів приміської зони Вінниці - Реферат

роль та значення дорожних (починаючи з ХVІІІ ст.) та промислових (з середини ХІХ ст.) ландшафтів. У ХVІІІ ст. в приміській зоні Вінниці формується радіальна система так званих "іменних" доріг ("Вінницький гостинець", "Велика дорога на Брацлав", "Галицький шлях" та ін.), які були обсаджені придорожними захисними смугами, мали свою дорожну інфраструктуру й завдяки цьому помітно виділялись в структурі приміських ландшафтів.
Промислові ландшафти у приміській зоні формувались в результаті активного розвитку цукрової й машинобудівної промисловості, будівництва доріг й самого міста, видобутку корисних копалин. Разом з тим, зовнішня межа приміської зони Вінниці проходила на незначній віддалі (7 - 9 км) від міста і в її структурі ще часто зустрічались натуральні й натурально-антропогенні ландшафтні комплекси, хоча й переважали антропогенні.
Етап активної антропогенізації приміської зони Вінниці (20-ті - 50-ті роки ХХ ст.). У першій половині ХХ ст. площа приміської зониВінниці та структура її ландшафтів суттєво не змінилися, проте значно посилився антропогенний вплив міста. Це було зумовлено відбудовою міста після першої і другої світових війн й, частково, розвитком самого міста у 20 - 30-х роках ХХ ст. Протягом етапу збільшились (6 - 8%) площі сільськогосподарських (польових) й антропогенних (2 - 3%) лісових ландшафтів, значно зросли площі (7 - 9%) селитебних, зокрема приміських сільських ландшафтів. На цей час припадає активний розвиток гірничопромислових ландшафтів, особливо у найближчих до міста околицях (віддаль 3 - 5 км). Наприкінці 30-х років ХХ століття у приміській зоні Вінниці видобували граніти у 14 кар'єрах, ґнейси - 4, піски - 24, глини (леси й лесоподібні суглинки) - 27, торф - 9 кар'єрах.
Межа зовнішньої приміської зони визначалась сільськогосподарськими (території, з яких у місто привозили продукцію), лісовими (заготівля деревини й дров для міста) й гірничопромисловими (будівельні матеріали) ландшафтами. Зростала, але не так помітно, роль водних (будівництво ставків) антропогенних ландшафтів. Активна антропогенізація приміської зони Вінниці призвела до помітного (60 - 65%) переважання антропогенних ландшафтів й зменшення ролі натурально-антропогенних, трохи менше натуральних.
Етап активного розвитку приміської зони й формування основи сучасної структури ландшафтів (60-ті - 80-ті роки ХХ ст.). Сучасна структура приміських ландшафтів м. Вінниці сформувалась протягом 60 - 80-х років минулого століття. Чітко окреслились й межі приміської зони [1]. В структурі її ландшафтів переважали антропогенні - 87%, натурально-антропогенні займали 12%, натуральні - 1%. Серед антропогенних домінують сільськогосподарські (польові - 89%, лучно-пасовищні - 7%, садові - 3%, інші - 1%), лісові антропогенні - 14%, селитебні - 9%. Значно зменшилась роль гірничопромислових, завдяки концентрації видобутку корисних копалин (граніту, гнейсу, глин) у крупних кар'єрах та помітному зменшенню видобутку піску, але збільшились площі, а відповідно й значення власне промислових ландшафтів, що формувались в районах розвитку крупних промислових підприємств: Вінницького хімкомбінату, цукрових, машинобудівних, радіотехнічних та інших заводів і комбінатів. фабрик тощо. У зв'язку з тим, що у 60-х роках ХХ ст. подільські області виступили ініціаторами риборозведення у ставках, а також будівництво малих гідроелектростанцій на річках, площі водних антропогенних ландшафтів - ставків і водосховищ, у порівнянні з попереднім періодом зросли у 12 - 14 разів. Це підняло їх роль і значення у структурі приміських ландшафтів, створило основу для активного формування і розвитку рекреаційних ландшафтів.
Сучасний стан розвитку приміських ландшафтів Вінниці (90 роки ХХ ст. - початок ХХІ ст.). Цей етап нами частково уже розглянутий [1]. Однак відзначимо, що за останні 10 - 15 років характерною ландшафтною ознакою приміських зон стали дачні поселення та колективні приміські сади. У порівнянні з 1990 роком їх площа зросла у 67 разів. В окремих випадках дачні поселення й колективні сади стали однією з ознак зовнішніх меж приміських зон. Другою такою ознакою є місця багатоденного "осілого" відпочинку, що частіше пов'язані з лісовими масивами та водними комплексами. Ці ознаки визначають не лише особливості конфігурації приміських зон, але й їхній поділ на підзони. Нами у межах приміської зони Вінниці виділено й обґрунтовано дві підзони - внутрішню й зовнішню [1]. Підзони виділені на основі історико-ландшафтознавчого аналізу формування сучасної структури приміської зони та найбільш характерних для неї антропогенних ландшафтів - рекреаційних.
Таким чином, історико-ландшафтознавчий аналіз формування приміських зон, виділення характерних етапів їх розвитку дають можливість правильно зрозуміти сучасну структуру приміських ландшафтів, визначити напрями її антропогенізації та провести поділ на підзони. На основі цього можна розробляти заходи щодо раціонального використання приміських ландшафтів, їх охорони, складати проект й розробляти допустимі норми майбутніх антропогенних навантажень, приєднання до приміських зон нових територій тощо.
Література
1.Бабчинська О.І. Приміські зони: історія формування, ландшафтна структура // Наукові записки ВДПУ. Серія: Географія. - 2001. - Вип. 1. - С. 82 - 85.
2.Денисик Г.І. Антропогенні ландшафти Правобережної України. - Вінниця: Арбат, 1998. - 289 с.
3.Мильков Ф.Н. Физическая география: учение о ландшафте и географическая зональность. - Воронеж: ВГУ, 1986. - 328 с.
4.Скопиченко Г.І. Геоекологічні особливості приміських зон // Фізична географія та геоморфологія. - К.: ВГЛ Обрії, 2001. - Вип. 41. - С. 139 - 144.
5.Тверетинов К. Военно-статистическое описание Подольской губернии. - СПб, 1849. - 42. - 166 с.
6.Олена Бабчинська. Етапи формування сучасних ландшафтів приміської зони Вінниці// Історія української географії. Всеукраїнський науково-теоретичний часопис.- Тернопіль: Підручники і посібники, 2004. - Випуск 2 (10). - С.48-50.

 
 

Цікаве

Загрузка...