WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Етапи формування сучасних ландшафтів приміської зони Вінниці - Реферат

Етапи формування сучасних ландшафтів приміської зони Вінниці - Реферат


Реферат
на тему:
Етапи формування сучасних ландшафтів приміської зони Вінниці
Ландшафти приміської зони будь-якого міста - складне й, досить часто, оригінальне просторово-часове утворення. Вони формуються одночасно з містом і є по суті - продовженням міста, як реальним, так і потенційним. Більше того, приміські зони разом з містом утворюють складну й активно діючу парадинамічну систему [3]. Разом з тим у цій системі детально вивчаються лише міста (представники суспільної географії) й міські ландшафти (представники антропогенного ландшафтознавства). Вивчення приміських ландшафтів лише розпочинається, але часто завершується приміськими зеленими зонами.
З комплексних ландшафтознавчих досліджень приміських зон відомі праці Ф.М.Мількова, який місто й прилеглі до нього ландшафти розглядав як "взаємодіючу антропогенну парагенетичну систему" [3]. Г.І.Денисик частково розглянув питання комплексного зонування ландшафтів приміських зон [2]; природу приміських зон почали досліджувати географи Київського національного університету ім. Т.Шевченка [4]. Ці дослідження спорадичні й лише частково розглядають проблему. Більше того, аналіз опублікованих праць показує, що питання формування (історичний аспект) ландшафтів приміських зон зовсім не вивчався. В проведених дослідженнях випущена ланка, без якої пізнання специфіки сучасної структури ландшафтів приміських зон є недостатнім. Розглянемо це на прикладі формування ландшафтів приміської зони міста Вінниці.
Етап зародження (до XVI ст.). Аналіз історичних й архівних джерел, картографічних матеріалів показує, що здебільшого етапи формування приміських зон співпадають із етапами формування відповідних міст. Проте, як справедливо відмічає Г.І.Денисик, "навіть деякий час функціонування міста не завжди призводить до формування міських ландшафтів" [2], а, мабуть, і приміських зон. В межах Поділля процес формування міст (відповідно й приміських зон) міг тривати десятки й навіть сотні років. Перші так звані міські поселення, тут зароджуються, мабуть у VІ - VІІ ст., а в ІХ - Х ст. "міст" на Поділлі було уже багато. В літописі Нестора "Повість временних ліх" вони названі "градами". Проте, подальший розвиток "градів" неоднаковий, одні - швидко переростали в міста (Галич, Кам'янець, Брацлав), в інших "ембріональний" період затягувався на століття (Теребовля, Збараж, Меджибіж), а треті (Василів, Бакота, Каліце) - взагалі зникали.
В міста "гради" почали переростати в ІХ - Х ст., але в цей час ні "справжніх", ні "типових" міст на Поділлі ще не було. "Справжніми" міста ставали в процесі тривалої еволюції. Ще складнішим був процес зародження приміських зон. Хоча вони виникали під впливом і в результаті функціонування "справ-жнього" міста, проте формувались на уже існуючій структурі ландшафтів. У ІХ - Х ст. Поділля - то складне поєднання натуральних, натурально-антропогенних й антропогенних ландшафтів. Так, до початку формування м.Вінниці, в його околицях знайдено декілька стародавніх поселень, мешканці якого активно займалися скотарством і землеробством, тривалий час існувало скіфське городище (сучасна південно-східна околиця), використовувались лісові й водні ресурси. Те ж саме характерне й для інших приміських зон Поділля. Переважали натуральні й натурально-антропогенні ландшафти. Серед антропогенних - белігеративні, сільськогосподарські, частково лісові антропогенні й дорожні. Етап зародження продовжувався доти, поки в структурі приміських зон не починали переважати сільські селитебні й сільськогосподарські ландшафти. Саме завдяки функціонуванню цих ландшафтів, їх населенню й продукції, стабільно існували міста й стабільно розвивались приміські зони. Етап зародження приміської зони м. Вінниці тривав до ХVІІ століття.
Деякі відомості про стан приміських зон етапу зародження дають описи замків, зокрема Брацлавського, Вінницького, Барського, фортець Кам'янець-Подільської, Меджибізької та ін. Так, опис Вінницького замку свідчить, що у 1543 році в його околицях було лише одне поселення - Вишня (зараз мікрорайон "Вишенька"), в якому було 4 садиби. Мабуть на такій відстані від замку й проходила зовнішня межа приміської зони, що співпадає з сучасною межею м. Вінниці.
Етап нестабільного розвитку приміської зони (ХVІ - початок ХХ ст.). Нестабільний розвиток приміської зони протягом чотирьох століть зумовлений кількаразовими занепадами Вінниці, що було зумовлено як військовими діями, так і господарськими негараздами. Активно розвивалась Вінниця протягом ХVІ - на початку ХVІІ ст. У другій половині ХVІІ ст. Вінниця була знищена майже повністю, і так продовжувалось аж до середини ХVІІІ ст. Новий розвиток міста спостерігається лише наприкінці ХVІІІ - початку ХІХ століть. Проте кількість населених пунктів, площі розораних земель, мережа доріг, господарське освоєння лісових й водних ресурсів в околицях Вінниці постійно зростали. Приміська зона уже стабільно орієнтується на міські потреби: особливо у сільськогосподарській продукції. Біля міст вирубки лісів не відновлюються, а "землю цю перетворюють у орні поля" [5]. У приміських зонах інтенсивно починає розвиватись садівництво й рекреація, особливо полювання, вилов риби тощо.
Поступово у приміських зонах починають домінувати сільськогосподарські ландшафти, зокрема польові, а також лісові антропогенні. Лісові ландшафти у приміських зонах зазнали змін завдяки суцільним вирубкам корінних дібров і відновленню на їх місці дубово-грабових лісів, формуванню малопродуктивних чагарникових заростей, так званих "малинників" тощо. Наприкінці ХІХ ст. в приміських зонах Поділля створюються й перші штучні насадження - невеликі ділянки лісів, придорожні й полезахисні смуги. Саме сільськогосподарськими й лісовими антропогенними ландшафтами визначалась зовнішня межа приміської зони Вінниці. За нашими обчисленнями, її площа від 8 (період занепаду міста) до 17 (період розвитку міста) разів перевищувала площу міста.
Особливістю цього етапу є те, що в структурі приміських ландшафтів Вінниці підвищилась
Loading...

 
 

Цікаве