WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Етапи формування національного складу населення Чернівецької області - Реферат

Етапи формування національного складу населення Чернівецької області - Реферат

цей час була румунська нація. Північніше від Пруту румуни цілком населяли такі громади, як Магала, Буда, Котени (Котул - Остриця), Бояни і Новоселиця. На території Північної Буковини їх частка складала: у 1869 р. - 18% (78,1 тис. осіб), 1890 р. - 17% (73,1 тис. осіб), 1900 р. - 16% (77,2 тис.) та 1910 р. - 16% (96, 2 тис.) [1]. Зниження питомої ваги румунів у кінці ХІХ ст. пов'язане, як уже зазначалося, з національним самоусвідомленням частини українців, а також відносно швидким приростом населення інших національностей.
В період Австро-Угорської імперії на території краю досить швидко зросла частка єврейського населення. На час окупації на Буковині налічувалося 526 сімей, а за даними 1890 року цейпоказник зріс до 15000 сімей [1,8]. Така тенденція спостерігалася і в Північній Буковині. Це можна пояснити тим, що їм було надано деякі привілеї у торгівлі та інших сферах. Основною метою євреїв, з якою вони переселялися була комерційно-торгівельне, промислово-ремісниче, фінансово-лихварське заняття, а з часом - діяльність в судовій, адміністративній, медичній, освітній та інших сферах. Із 1789 року дозволено наділяти єврейські сім'ї землею. Кількість євреїв у Північній Буковині відповідно тут становила: 1857 - 8% (25 тис.), 1869 р. - 12% (38,4 тис.), 1880 р. - 14% (52,7 тис.), 1890 р. - 13% (66 тис.), 1910 р. - 15% (75,1 тис. осіб) [1,8].
Помітно зросла у цей час і частка німців. Так, у Північній Буковині у 1869 році їх налічувалося 21,2 тис. (8%), 1880 р. - 13,4 тис. (4%), 1890 р. - 16,3 тис. (4%), 1900 р. - 29,3 тис. (6%), 1910 р. - 26,5 (5%). Це пояснюється значним переселенням німців у 1782 - 1850 роках для розвитку ремісництва. Вони заснували у Північній Буковині 6 колоній: Молодія, яка заснована у 1782 році (Чернівецький повіт), Александердорф і Катерінендорф у Вижницькому повіті, заселені найпізніше уже буковинськими німцями - колоністами у 60-х роках ХVІІ ст., Авґустендорф, Стара Гута, Нова Гута у Сторожинецькому повіті [10].
Досить чисельною групою були і поляки, які проживали розсіяно по всьому краї, але здебільшого у Чернівцях і у суміжних з Галичиною повітах. Найбільша імміґрація польських елементів відбулася після 1786 року, коли Буковина під назвою "Чернівецький округ" була об'єднана з королівством Галичина. У 1880 році у Північній Буковині проживало 14,7 тис. поляків (4%), 1890 р. - 18 тис. (4%), 1900 р. - 20,3 тис. (4%), 1910 р. - 30,3 тис. осіб (6%) [1,8].
Проживали у краї і липовани (филипони), російське населення - старообрядці, які втікали з Російської імперії від переслідувань за їх релігійне переконання. Вони проживали у закритих населених пунктах Біла Криниця, Климівці, Соколинці або Липовани біля Митоки Драгомирної, Липовани (Косованка) біля Лукавця та Мигодри, а також частково розсіяно, переважно в містах та торгових містечках, як торгівці фруктами [10].
Цигани на території краю значною кількістю були вкраплені в населених пунктах Михальча, Глинниця, Сторожинець, Глибока та інших. У цей час мешкала у краї невелика частка вірменів, чехів, угорців, словаків, греків, болгарів та інших національностей. Чехи, угорці та словаки появилися саме у період, коли Північна Буковина входила до складу Австро-Угорської імперії [10].
Східна частина сучасної Чернівецької області - Північна Бессарабія, або ж Хотинська рая, як уже зазначалося входила до складу Російської імперії. Тут також відбувалися певні зміни у народонаселенні, зокрема досить значний ріст населення. Упродовж всього періоду загальна чисельність зросла майже у 10 разів, у 1902 році вона становила у повіті 303,3 тис осіб. Відбулися і зміни в національній структурі населення. Звідси виїхала більшість татарів, греків, частково - молдован (на південь Бессарабії). Проте сюди втікали з турецьких володінь українці та росіяни. Поскільки в Хотинській райї не було кріпацтва, то сюди ринуло багато втікачів з українських та російських губерній, старообрядців (росіян). Останні з них значною чисельністю оселилися в Хотині, та селах Грубна, Білоусівка та ін. Сюди з Молдавії, Галичини та Поділля переселялися євреї та поляки.[1]
У середині ХІХ ст. (1848 р.) у трьох волостях Грозинецькій, Клішковецькій та Новоселицькій із 30,2 тис. осіб 25730 (85,3%) становили українці, 120 (0,04%) - євреї, 351 (1,1%) - росіяни, 3605 (12,6%) - молдовани і румуни. У майбутньому це співвідношення змінювалося на користь єврейського та російського населення, про що свідчать дані перепису 1897 р., за якими українці становили 53,2%, молдовани - 23,8%, євреї - 15,6%, росіяни - 5,8%, німці - 0,2%, представники інших національностей - 1,4% [1].
У 1918 році (а Північна Бессарабія остаточно в 1920 р.) територія сучасної Чернівецької області стала складовою частиною королівської Румунії. Даний період ознаменувався румунізацією українського населення, а також і представників інших національностей, які замешкували територію нинішньої Чернівецької області. Це позначилося на результатах переписів населення, зокрема національного складу, які проходили у румунський період.
Одним із заходів румунізації було те, що цілому ряду населених пунктів було дано нові румунські назви. Українців змушували змінювати свої прізвища на румунські, причому особливий тиск чинився властями на селян - боржників, яким після запису румунами скасовували частину боргу. Кількість румунського населення в краї "збільшувалася" завдяки фальсифікаціям під час проведення перепису населення. Так, за 20 років від перепису 1910 року українське населення Північної Буковини згідно із статистичними даними скоротилося з 283 тис. осіб до 221 тис. осіб, і кількість румунів зросла з 96 тис. до 148 тис. осіб. [1,8] Зрозуміло, що такі показники можна було одержати тільки шляхом фальсифікації даних перепису.
Слід зауважити, що у румунський період відбулися зміни у національній структурі студентів Чернівецького університету. Якщо, в 1920 році із 1671 студента було 371 румун (22%) та 239 українців (14%), то в 1938 році з 2630 - румунів було 2186 (83%), а українців лише 75 (3%).[1]
Поскільки серед національностей у загальному на Буковині 34% припадало на волохів, тобто українців [7], а їх найвища частка була в українських повітах - Кіцманському та Заставнівському то можна судити, що у національній структурі населення Північної Буковини (враховуючи і фальсифікації даних перепису) переважали українці.
У Хотинському повіті серед національностей переважали також українці. Їх частка складала більше 60%. Близько 23% припадало на молдован. Появилися у цей час і румуни, але це були переважно військові. Решта (близько 17%) припадало на євреїв [3].
Тому можна
Loading...

 
 

Цікаве