WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Еколого-освітня робота з учнівською молоддю як складова збереження біорізноманіття - Реферат

Еколого-освітня робота з учнівською молоддю як складова збереження біорізноманіття - Реферат

відеофільмів про природно-заповідний фонд України, природу Карпат тощо. Мандрівки колекційною ділянкою заповідника та до місця злиття Білої і Чорної Тиси доповнюють програму знайомства із природою Рахівщини. Цього року "Ойкос" вже 15-й раз збирав юннатів з різних областей і куточків України.
Наметовий табір Рахівського районного осередку Всеукраїнської скаутської організації "Пласт" проводиться щороку на базі Трибушанського ПНДВ (ур. Ліщинка). Екологічне виховання не визначено серед основних цілей Статутом організації "Пласт", однак шанобливе ставлення до природи рідної держави є надзвичайно важливою складовою у формуванні активної життєвої позиції, патріотичної гідності молодого покоління, які є серед пріоритетних виховних цілей організації. Отже, у програмі "пластового" табору на базі КБЗ завжди зазначаються екологічні заняття та екопізнавальні екскурсії стежками Кузій-Свидовецького масиву, а також на г. Говерла, Піп Іван Марамороський та ін.
Співпраця Карпатського біосферного заповідника із навчальними закладами Рахівщини необмежується лише проведенням масових заходів і акцій, ведеться також інша робота, у тому числі спрямована на розвиток зацікавлених та обдарованих дітей. У 2007 році започатковано гурткову роботу при заповіднику. Спільно із Закарпатським обласним еколого-натуралістичним центром на базі заповідника відкрито гуртки еколого-натуралістичного напряму, що працюють за рекомендованими Міносвіти програмами для творчих об'єднань позашкільних та загальноосвітніх закладів: "Юні друзі природи", "Юні орнітологи" та "Юні екологи". Обдаровані учні, що займаються дослідницькою роботою (Мала Академія наук, Всеукраїнські конкурси "Історія міст і сіл України", "Краса і біль України" та ін.), отримують консультаційну та методичну допомогу, літературні джерела тощо.
Важливим центром пропагандистської та екоосвітньої роботи є Музей екології гір та історії природокористування в Українських Карпатах. Екскурсії проводяться протягом навчального року та шкільних канікул. Щороку понад 60% відвідувачів Музею екології гір - школярі, у т.ч. близько 15% - учні з різних районів Закарпаття. Для активізації шкільних відвідувань та популяризації заповідника як еколого-освітньої та природоохоронної установи на базі Музею організовуються Дні відкритих дверей, Тижні безкоштовних екскурсій. Музей екології гір відіграє роль інформаційного візит-центру, що дозволяє здійснювати не лише екоосвітню, але й рекреаційну діяльність. Заповідником розпочато створення мережі аналогічних візит-центрів у різних масивах: "Музей нарцису" (Долина нарцисів, Хустський район), "Музей природи" (Кевелівське ПНДВ), "Центр Європи" (Трибушанське ПНДВ). Система візит-центрів дозволить підняти еколого-освітню діяльність заповідника на більш високий якісний рівень, адже створяться можливості для охоплення більш широкої аудиторії шкільної молоді, гостей регіону, туристів. Це у свою чергу сприятиме зростанню екологічної свідомості та опосередковано - збереженню біологічного розмаїття.
Важливе значення у справі формування екологічної культури та свідомості має також пропагандистська робота за допомогою друкованих видань. Зокрема, Карпатським біосферним заповідником з 1992 року видається Всеукраїнський екологічний науково-популярний журнал "Зелені Карпати", у 2006 році започатковано друк регіональної екологічної газети "Вісник Карпатського біосферного заповідника", регулярно видаються буклети, ліфлети тощо. Освітні заклади та громадські бібліотеки, що розташовані у зоні діяльності Карпатського біосферного заповідника, забезпечуються вищезгаданою літературою. Це дозволяє популяризувати діяльність установи, зробити її публічною і відкритою.
До слабких місць у здійсненні екологічної освіти школярів, на нашу думку, можна віднести роботу із дітьми молодшого шкільного віку та дошкільними закладами. З молодшими школярами проводяться екологічні ігри, вікторини, екскурсії, конкурси малюнків, міні-творів, виробів з природного матеріалу. Однак, робота не має систематичного характеру. Із дошкільними закладами був досвід започаткування освітньої програми "Лелеченька" для дітей 6-7-го року життя, яка була розроблена працівниками екоосвітнього відділу. Однак, програма пройшла один курс у 1999-2000 рр. і не отримала продовження. Робота із дітьми дошкільного віку ускладнюється у тому числі у зв'язку відсутністю Програм, затверджених Міносвіти і розроблених саме для здійснення екологічної освіти і виховання дошкільнят, а також спеціалістів, які би володіли методикою роботи з цією віковою категорією.
Для покращення результативності еколого-освітньої роботи з учнівською молоддю варто підвищити системність здійснення заходів, більше надавати уваги роботі з територіально відділеними (сільськими) навчальними закладами, особливо Тячівського, Хустського і Виноградівського районів. Зокрема, слід розробляти і виконувати еколого-освітні програми, розраховані на різні вікові групи. Слід також глибше вивчити світовий досвід із втілення еколого-освітньої роботи з учнівською молоддю за допомогою екологічних програм.
У світлі прогресуючого розвитку екотуризму у Карпатському регіоні екологічна освіта молоді набуває особливо важливого значення. По-перше, стан збереження довкілля, який не в останню чергу залежить від рівня екологічної культури населення, має прямий вплив на розвиток галузі. По-друге, екотуристична галузь потребуватиме спеціалістів із добрими знаннями про природу регіону, навичками проведення спостережень за нею та добрим усвідомленням норм поведінки у природному середовищі та на природно-заповідних територіях зокрема.
Джерело:
Бундзяк В.В. Еколого-освітня робота з учнівською молоддю як складова збереження біорізноманіття // Екотуризм і сталий розвиток у Карпатах. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (м. Рахів, 10-12 жовтня 2007 року). Ред. кол.: Гамор Ф. Д. (відп. ред.) та ін. - Рахів, 2007. - С. 27-32.
Loading...

 
 

Цікаве