WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → АПК України – важливий об’єкт досліджень академічної географічної науки (суть, ретроспектива, стратегічні напрямки) - Реферат

АПК України – важливий об’єкт досліджень академічної географічної науки (суть, ретроспектива, стратегічні напрямки) - Реферат

сільське господарство, розглядався як важливий виробничий чинник розвитку території і разом з тим як фактор формування екологічної ситуації [13]. Досліджувалися також вплив АПК на соціальні процеси в сільській місцевості, еколого-географічні аспекти розвитку приміських комплексів [7]. Взаємовплив агропромислового комплексоутворення та формування територіальної структури господарства найбільшою мірою виявлені в процесі економіко-географічної типології реґіональних АПК [12].
По-новому в умовах ринку розглядаються приміські АПК. Вони сформувалися свого часу навколо великих міст та промислових центрів в умовах колгоспної системи з багатогалузевим сільським господарством, низькою товарністю виробництва за відсутності ринкових структур, розвиненого спеціалізованого транспорту. Основна функція приміських АПК - забезпечення потреб міського населення малотранспортабельною сільськогосподарською продукцією, зокрема свіжими овочами та ягодами, картоплею, молоком, м'ясом, яйцями. З переходом до ринкової економіки, розвитком приватного господарювання, створенням ринкової інфраструктури, значним удосконаленням системи транспортування агропромислової продукції роль приміських комплексів зменшується за рахунок підвищення частки реґіонів, які мають зональну спеціалізацію, збільшення імпорту, розвитку дачного городництва та садівництва. Особливо знизилася конку-рентоспроможність картоплепродуктового, плодо-овочевого підкомплексів. Молочно- та птахо-промисловий підкомплекси, незважаючи на склад-ні трансформаційні процеси, зберігають важливі пози-ції у забезпеченні продовольством міських жителів.
Значні відмінності, що спостерігаються нині у рівнях соціально-економічного розвитку реґіонів, зокрема обласного рангу, у переважній більшості яких АПК є одним із головних секторів економіки, спонукали до проведення регіональних досліджень АПК. Мета їх - на основі визначених критеріїв та системи індикаторів виявити територіальні відмінності у трансформуванні АПК, тенденції зрушень у його розвитку, відтак обґрунтувати із економіко-географічних позицій напрями реґіональної політики держави у цій сфері. В основу типологічних досліджень було покладено такі критерії, як результативність та ефективність виробництва, рівень його територіальної концентрації, роль реґіонів у територіальному поділі праці щодо виробництва продовольства, їх експортний потенціал та ін. Особлива увага була звернена на виявлення реґіональних відмінностей у сільськогосподарському виробництві у різних категоріях господарств, стан фермерства, розглянуто окремо тенденції розвитку та територіальної організації рослинництва і тваринництва. Значна увага приділена реґіональному аспекту дослідження таких важливих питань, як інвестиційна діяльність, освоєння капіталовкладень на підприємствах АПК, створення нових виробничих агроформувань, зайнятість сільського населення.
Результати реґіональних досліджень опубліковані в наукових працях, де висвітлено суспільно-географічні засади типології АПК, дано аналіз основних типів реґіонів України з урахуванням територіальних відмінностей розвитку АПК, обґрунтовано перспективи регіонів кожного типу, показано трансформаційні процеси в реґіональному аспекті, що відбуваються у структурі сільського господарства в умовах ринку [2,12]. Важливою працею, що вийшла в цей період, є книга Паламарчука М.М. та Паламарчука О.М. "Економічна і соціальна географії України з основами теорії", в якій вміщено великий розділ "Агропромисловий комплекс". В ній підсумовано багаторічні дослідження АПК, який розглядається по новому, з позицій існування України як незалежної держави та її переходу до ринкової системи господарювання. В цьому контексті сформульовано закономірності агропромислового комплексоутворення в сучасній Україні, розроблено теоретичні основи формування структури територіальних АПК, визначено методичні основи економіко-географічних досліджень спеціалізованих та реґіональних комплексів. Велика увага приділена реформуванню реґіональних АПК, принципам формування ринкових структур, державному регулюванню розвитку АПК в умовах ринку та ін. [16].
Дослідження АПК в географічному вимірі мають бути спрямовані на вирішення завдань Національної програми розвитку АПК і соціального відродження села, основними з яких є нарощування обсягів агропромислового виробництва, гарантування продовольчої безпеки держави, досягнення рекомендованих норм споживання населенням харчових продуктів, розвиток ринкових форм господарювання, забезпечення випуску конкурентоспроможних продовольчих товарів [14]. Виходячи із цих завдань, головними стратегічними напрямами суспільно-географічних досліджень АПК є:
- визначення конкурентних переваг України щодо розвитку АПК в системі міжнародного територіального проділу праці;
- обґрунтування із суспільно-географічних позицій пріоритетного розвитку АПК в економіці держави;
- вивчення структури, спеціалізації та територіальної організації агропромислового виробництва співвідносно з можливостями природно-ресурсного потенціалу, із врахуванням науково-технічного прогресу та процесів глобалізації виробництва;
- розроблення суспільно-географічних засад розвитку реґіональних агропродовольчих ринків, обґрунтування структури експорту продукції та визначення основних зовнішньоекономічних векторів у цій сфері;
- узгодження економічних, соціальних та екологічних проблем розвитку АПК з урахуванням суспільно-географічних чинників;
- відстежування регіональних відмінностей розвитку АПК з метою вироблення ефективної реґіональної політики держави у цій сфері;
- виявлення закономірностей формування територіальної структури АПК в умовах ринку, розвитку приватної ініціативи у сільському господарстві.
Література
1.Агропромисловий комплекс Української РСР. - Київ: Рад. школа, 1980.
2.Балабанов Г.В. Территориальная сегментация продовольственного рынка Украины. Зернопродуктовый комплекс Украины: структура и территориальная организация. - К.: UAPP / ПАП, 1999.
3.Балабанов Г.В., Язиніна Р.О. Агропромислова інтегpація // Географічна енциклопедія Укpаїни. - Т.1.- К.: УРЕ, 1989.
4.Балабанов Г.В., Кобзєв О.М., Семенченко Г.В Трансформація структури сільськогосподарського виробництва України: реґіональний аспект. - К: UAPP/ПАП, 2000.
5.Конструктивно-географические основы рационального природопользования в Украинской ССР: Теоретические и методические исследования / А. М. Маринич, И. А. Горленко, Л. Г. Руденко и др. - К: Наук. думка, 1990.
6.Конструктивно-географические основы рационального природопользования в Украинской ССР: Киевское Приднепровье / А. М. Маринич, Паламарчук М. М., Гриневецкий В.Т. и др. - К.: Наук. думка, 1988.
7.Королёва Н.И. Социально-экономические и эколого-географические аспекты развития пригородного агропромышленного комплекса // Проблемы комплексного развития территории. - К.: Наук. думка, 1994.
8.Малюк С.Н. Агропромышленное комплексообразование и развитие территории. Экономико-географическая типология развития региональных АПК // Проблемы комплексного развития территории. - К.: Наук. думка, 1994.
9.Методические рекомендации по исследованию агропромышленных комплексов в целях рационального природопользования. - Киев: Отделение географии МГИ АН УССР, 1983.
10.Нагірна В.П. Агропромислова зона. Агропромисловий район // Географічна енциклопедія Укpаїни.- Т.1.- Київ: УРЕ, 1989.
Loading...

 
 

Цікаве