WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Єгипет (Арабська Республіка Єгипет) - Реферат

Єгипет (Арабська Республіка Єгипет) - Реферат

Фівах. Здавалося, держава повинна об'єднатись. Але війська Шешонка вдерлися до Палестини в 945 р. до н. е., завоювали і розгромили Єрусалим. Держава переживала час тяжкої кризи. За нове об'єднання виступали лівінйські жреці, які змогли в цій боротьбі обпертися на військову силу Кільської Ефіопії (ДЦрЦг), яка вже відділилася від Єгипту. Консолідація південних місцевих ефіопських племен куштівпризвела в VIII до н. є. до виникнення на південних межах Єгипту держави зі столицею Копота поблизу четвертого порога Нілу. В середині VIII ст. до н. є. ефіопський цар Піонхі прийшов до Фів і за підтримки жерців Амона, якому поклонялися в Ефіопії, почав похід на північ. Нижній Єгипет виступив могутнім супротивником. Правитель Соіса Тефнахт очолив боротьбу проти ефіопів, його підтримали жерці Мемфіса.
До початку нової ери Єгипту довелося побувати у складі ассирійських, перських та еллінських імперій. Останню єгипетську династію фараонів було ліквідовано в 341р. до н. е. Александр Македонський завоював Єгипет у 331. р. до н. є. і вигнав звідти персів; протягом IV-І ст. до н. є. країна належала давньогрецькій династії Птоломеїв. Останньою царицею цієї династії була Клеопатра VII, дружина Юлія . Цезаря та Марка Антонія. Після її смерті Єгиптом заволодів Рим. Країна перетворилась на провінцію Римської імперії. Місто Александрія стало найважливішим торгівельним центром світу. Єгипет був провінцією Риму, потім перетворився на провінцію Візантії. Араби прийшли до Єгипту в 639 р та без особливих зусиль завоювали країну. З'явилась нова столиця, Старий Каїр, який розглядали як плацдарм для підкорення всієї Північної Африки. Поряд з християнством, яке вже набуло поширення, в країні, з'явився іслам, а разом з ним і арабська мова. У IX ст. було проголошено незалежність країни, але не надовго. Знову завойовники, перенесення столиці, війни. Все це підривало економіку країни, яка тільки-но починала відновлюватись. В 1517 році Єгипет був завойований Османською імперією. Відкриття морського шляху в Індію негативно позначилось на становищі Єгипту. Він став бідною провінцією Османської імперії. В 1798 р. до Єгипту вдерся Наполеон. Він хотів перешкодити торгівлі Британії зі Сходом. 1805 рік ознаменувався для Єгипту як рік незалежності. . Після спорудження Суецького каналу, значення Єгипту стало очевидним. У 1882 році територія країни була окупована військами Великої Британії. Проте аж до 1914 р. Єгипет формально вважався частиною Османської імперії. 19 грудня 1914 р. Єгипет став султанатом під британським протекторатом, першим султаном став Хуссейн Каміль і залишався ним до 28 лютого 1922 року. А 16 березня Велика Британія запровадила незалежну конституційну монархію, і султан Ахмед Фуад став королем Фуадом І. За собою британці залишили контроль над обороною та комунікаціями імперського значення. Після смерті батька, 28 квітня 1936 p., королем став Фарук І. 26 серпня 1936 р. у Лондоні було підписано британсько-єгипетський договір про розширення автономії Єгипту. Він зокрема, передбачав перебування британських військ на єгипетській землі впродовж наступних 20 років із наступним їх виведенням. Під час Другої світової війни Єгипет був найважливішою британською військовою базою. В 1942 р. британські війська завдали поразки німецько-фашистським та італійським військам в битві під Ель-Аламейном. Єгипет оголосив війну Німеччині та Японії в лютому 1945 р. В 1948 р. єгипетські війська взяли участь в арабо-ізраїльській війні, араби хотіли знищити новонароджену єврейську державу. 23 липня 1952 р. стався військовий заколот, 26 липня король зрікся престолу на користь свого малого сина, принца Фуада II, король Фарук І виїхав в еміграцію, а 18 березня 1965 р. помер у Римі. 18 червня 1953 р. монархію було ліквідовано, Єгипет було проголошено республікою. Керівником заколоту 1952 р. номінально був генерал Мухаммед Нагіб. Але згодом виявилося, що реальна влада знаходилась в інших руках. 14 листопада 1954 p., внаслідок чергового перевороту, виявився реальний лідер Єгипту - підполковник Тамаль Абдель Насер, Він націоналізував 26 липня 1956 р. Суецький канал (безпосередньою причиною цього кроку стала відмова Великої Британії та Франції взяти участь у фінансуванні будівництва висотної Асуанської греблі на р. Ніл). Це не сподобалось Великій Британії та Франції, і вони розпочала воєнну інтервенцію. Рішуче проти неї виступив СРСР, а СІЛА не наважилися надати союзникам по НАТО належну допомогу. Інтервенція не принесла бажаних наслідків. Війна арабів проти Ізраїлю в рамках цього конфлікт знову виявилася для мусульман невдалою. До речі, цю війну розпочаг Ізраїль 29 жовтня 1956 p., а 31 жовтня 1956 р. британсько-французькі війська окупували зону Суецького каналу. 6 листопада 1956 р. ООН прийняла резолюцію про припинення вогню. 22 лютого 1958 р. Єгипет і Сірія утворили Об'єднану Арабську Республіку, в березні того ж року до неї приєднався і Ємен. Вона проіснувала до 28 вересня 1961 p., поки з її складу не вийшли Сірія та Ємен. До 11 вересня 1971 р. Єгипет користувався союзною назвою, а тоді, згідно прийнятої чинної Конституції, взяв назву Арабська Республіка Єгипет. Ґ. Насер продовжував, нарощувати воєнний потенціал та вважався ідеологічним і політичним лідером арабського світу. У шестиденній війні в травні 1967 р. араби в черговий раз зазнали від Ізраїлю майже нищівної поразки. Ізраїль відібрав Сінайський півострів у Єгипту, у Сірії - Голанські висоти, у Йорданії - Західний берег р. Йордан.
За часів Г. Насера країна була орієнтована на соціалізм. Суецький канал було закрито, і він розпочав своє функціонування аж у 1975 р. Ґ. Насера, який помер 28 вересня 1970 р. за загадкових обставин, заступив Анвар Садат. У жовтні 1973 р. араби розв'язали проти Ізраїлю чергову війну. Спершу таланило арабам, але швидко євреї змусили події розвиватись у вигідному для них напрямку: ізраїльська армія форсувала Суецький канал, і до Каїру їй залишалося подолати всього 101 км. Ця прозаїчна обставина змусила Єгипет негайно розпочати переговори про перемир'я. А. Садат вирішив, що воювати проти Ізраїлю вже досить, і настав час шукати з ним миру. Президент вислав із країни радянських військових радників, здійснив візит до Ізраїлю, денонсував в 1976 р. радянсько-єгипетський договір про дружбу та співробітництво. А. Садат відвідав керівників Ізраїлю в Єрусалимі в листопаді 1977 р. 26 березня 1979 р. під егідою США, в Кемп-Девіді, було підписано ізраїльсько-єгипетський мирний договір. Ці дії А. Садата викликали лють ісламських екстремістів, і 6 жовтня 1981 p., під час військового параду, присвяченого 8-й
Loading...

 
 

Цікаве