WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Cінгапур, Гонконг, Південна Корея -“Далекосхідні тигри” - Реферат

Cінгапур, Гонконг, Південна Корея -“Далекосхідні тигри” - Реферат


РЕФЕРАТ
на тему:
Cінгапур, Гонконг, Південна Корея -"Далекосхідні тигри"
?
Сінґапур
Самостійна держава з 1965 р. Площа - 646 км2. Сінгапур є тран-спортним вузлом світового значення, за вантажообігом претендує на друге місце у світі після Роттердама. Він приймає кораблі будь-якого класу, здійснює їх бункерування, ремонт, а також контейнерні операції. За обсягами нафтопереробки Сінгапур стоїть поряд з Роттердамом і Х'юстоном. Нафта надходить з Саудівської Аравії та інших нафтовидобувних країн, а нафто-продукти експортуються в країни Південно-Східної і Східної Азії та Австралію. В сухих доках здійснюється будівництво суден та морських платформ. Сінгапур - великий вузол повітряних і комунікаційних сполучень. Місто стало одним з найбільших банківських центрів, і його вже прозвали "Азіатським Цюрихом". Через нього здійснюють свої операції в Пів-денно-Східній Азії банки, страхові компанії та біржі США, Японії, За-хідної Європи. За розмірами торгового обігу ця маленька держава-місто поступається лише 16 країнам світу. її торговий морський флот також серед найбільших. Сінгапур має розвинену туристичну індустрію і набув слави "Азії в мініатюрі", або "Азії за одну мить". Щорічно його відвідує понад 5 млн туристів.
У 60-70-х роках XX ст. почала розвиватися електроніка, виробляються засоби зв'язку, ЕОМ і персональні комп'ютери, побутова електроніка і електротехніка, оптичні прилади, наукові інструменти. Умовами їх виникнення в Сінгапурі стали іноземні капітали і технології, дешева, але освічена і сумлінна місцева робоча сила, поширення в місті англійської мови, сприятливий інвестиційний і політичний клімат. Ринками збуту продукції нових галузей стали не бідні країни Південно-Східної Азії, а країни Англоамерики і Західної Європи. Основа сучасної економіки - традиційні зовнішньоторгові операції, а також експортні галузі промисловості (на імпортній сировині) - нафтохімічна, електротехнічна і радіоелектронна, оптико-механічна, суднобудівна, судноремонтна, авіаційна, сталеплавильна. В країні здійснюється первинна обробка каучука, кави, чаю. Вирощують кокосову пальму, прянощі, табак, овочі, фрукти. Розвинені свинарство, птахівництво, рибальство, морський промисел. Основні торгові партнери: США, Японія, Малайзія.
Сянґан
Має площу 1 тис. км2. Основу економіки складають валютно-фінансові і зовнішньоторгові операції, в Сянгані розвинуті суднобудування, швейна, судноремонтна, текстильна, електротехнічна, радіоелектронна, нафтохімічна промисловість, орієнтовані на експорт. Сянґан (Гонконг) - транспортний фінансовий, торговий і туристичний центр світового значення. Його порт, включаючи контейнерну гавань, аеропорт і морський торговий флот, нале-жить до найбільших у світі. Банківська діяльність доповнюється торгівлею алмазами та золотом. У промисловості традиційним залишається виробництво текстилю, більшість продукції експортується. За експортом готового одягу - одне з перших місць у світі. Місто стало виробником і експортером продукції електронної, радіотехнічної і електротехнічної про-мисловості: радіоприймачів, телевізорів, електронних іграшок, гральних автоматів, електроламп, електричних ліхтарів. Випускаються фотоапарати, годинники, цемент, пластмасові вироби. Різноманітна продукція харчової промисловості: від консервованого імбіря до цукру, кондитерських виробів, різних марок рисових вин, пива, сигарет. Широко поширене в Сянгані і кустарне виробництво. У маленьких майстернях шиють чоловічі сорочки, створюються шедеври з каміння, слонової кістки і дерева, розписується посуд, паперові ліхтарі, плетені меблі.
Сільське господарство не забезпечує населення продуктами хар-чування. Головні продовольчі культури - ямс і таро; із технічних - цукрова тростина. Поширене свинарство, птахівництво, бджільництво. Потреби населення задовольняються за рахунок імпорту з Китаю продуктів харчування та прісної води.
Умовами розвитку Сянгану завжди були дешева робоча сила і сирови-на з Китаю й одночасно гарантовані ринки збуту в розвинених країнах. Оплата праці сянґанських робітників одна з найнижчих у світі, що є стимулом для залучення місцевого та іноземного капіталу і підвищує конкурентоспроможність підприємств Сянгану. Іноземних підприємців привертає в Сянґан не тільки дешева робоча сила, але і низькі податки, статус відкритого порту, який забезпечує безмитний вивіз продукції. В 1997 р. Китай поновив свій суверенітет над Сянганом, який одержав статус "особ-ливого адміністративного району Сянґан КНР".
Важливу роль в країні відіграє туризм. За експортом білизни, іграшок і спортивних товарів Сянґан стоїть на першому місці у світі. Основні торгові партнери - США, Японія, Велика Британія, Тайвань.
Південна Корея
Промисловість країни повторює шлях Японії. Енергетична і сировинна база дуже слабка і традиційно тут розвивалася легка і харчова промисловість. В 50-х р. XX ст. було покладено початок розвитку важкої промисловості (виплавка сталі, загальне машинобудування, суднобудування, виробництво добрив, синтетичного каучуку, паперу), а в 70-х р. XX ст.- новітніх галузей, в тому числі і наукоємних. Було створено потужну енергетику на базі імпортної нафти і будівництва АЕС.
Вирішальними чинниками бурхливого розвитку стали дешева, освічена і дисциплінована робоча сила, іноземні технології і капітали, гарантовані ринки збуту в розвинених країнах, цілеспрямована державна політика. Окремі південно-корейські корпорації увійшли до списку провідних міжнародних корпорацій.
Сучасна промисловість Південної Кореї включає: а) виробництво одягу, взуття, тканин і продуктів харчування; б) галузі важкої промисловості - металургію, хімічну, загальне машинобудування, суднобудування, автомобілебудування; в) електронне машинобудування. Як виробник та експортер суден (танкери, контейнеровози, хімічні танкери), автомобілів та електроніки (комп'ютерне обладнання і частини, електронні пристрої, оптичні прилади, телевізори, інформаційні системи) Південна Корея займає одне з провідних місць у світі.
Успіх економічного розвитку Республіки Кореї пояснюють дією кіль-кох чинників. По-перше, найважливіша роль у розбудові країни від-
водиться її керівництву. Втілюючи такі заохочувальні заходи, як зни-ження податкових ставок, надання субсидій і кредитів, асигнування на підготовку кадрів, уряд досяг пріоритетного розвитку найважливіших галузей промисловості. Він підтримав вітчизняного товаровиробника і надав найсприятливіших умов для його розвитку. Керівництво країни спростило одержання ліцензій на імпорт і значно розширило перелік промислових товарів, що дозволялося ввозити. По-друге, була правильно обрана економічна стратегія з орієнтацією на експорт, яка враховувала бідність природних ресурсів країни. По-третє, Республіка Корея мала і досить ефективно використала достатню кількість дешевої, молодої, вельми дисциплінованої робочої сили з високим рівнем освіти. Історично традиційна повага до знань, у поєднанні з швидкою модернізацією системи освіти привеладо того, що рівень освіти в Республіці Корея є одним з найвищих у світі.
Крім цих чинників дуже важливим було надання країні значної моральної, технологічної і насамперед військової підтримки з боку СІЛА. Це дало змогу значною мірою скоротити витрати Республіки Кореї на утримання власної армії, перерозподілити заощаджені на цьому кошти для розвитку економіки. Але найважливішим чинником усіх південнокорейських перетворень були люди... У Республіці Корея демографічна ситуація і ментальність населення сприяли створенню дива: це віковий склад працездатного населення, багатовікове виховання поваги до праці, типово властива для східноазіатських країн дисциплінованість.
Як і інші "азіатські тигри", Південна Корея перетворилась на велику торгову державу. Вона ввозить паливо і сировину (нафту, залізні руди, ліс, бавовну), а вивозить готові промислові вироби (одяг і взуття, сталь, автомобілі, судна, електроніку). Головними її партнерами є США, Японія, Німеччина.
Література
1. Бершадська Т. Економічна та соціальна географія світу. 10 кл.- Тернопіль: Підручник і посібники, 2002.
2. Карєзнавство. Географія. Туризм.- 1998.-№ 19.
3. Географія.- 2004.- № 5.
4. Економічна і соціальна географія світу / За ред. Є. П. Качана - Тернопіль: Астон, 1999.
5. .Энциклопедия для детей. Т. 13. Страны. Народы. Цивилизации / Глав, ред. М. Д. Аксёнова - М.: Аванта, 2000.
6. Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни: Підручник.- К.: Либідь, 2000.
Loading...

 
 

Цікаве