WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Тернопільська область (географія, економіка, пам’ятки) - Реферат

Тернопільська область (географія, економіка, пам’ятки) - Реферат

одним з найбільш укріплених удільних центрів Галицько-Волинського князівства.
Відомо, що в 13 ст. місто належало польському королю Лешку Білому (до 1219 р.)
Коли під стіни міста 1474 року підійшла татарська орда, захисники Збаража згоріли разом з фортецею - але не підкорилися. За це татари знищили замок, розібрали по камінчику навіть мури. Ще раз зруйнували татари місто в 1598 р. З 1636 р. Збараж належить до магнатів Вишнівецьких- так як колишній власник міста, пан Збаразький не мав ні дітей, ні спадкоємців.
Більшості назва Збараж зараз асоціюється з "Вогнем і мечем" Сенкевича - та Гоффмана - адже саме тут відбувалися важливі події козацької визвольної війни середини 17 ст.: в 1649 р. війська Хмельницького осадили сильний польський гарнізон в Збаражі. На допомогу осадженим вийшла добірна армія, керована самим королем Яном ІІ Казимиром. Гетьман заатакував поляків під Зборовом і мало не взяв короля у полон. На заваді ставсоюзник Хмельницького кримський хан Іслам-Гірей, що пригрозив, що перейде на бік Яна Казимира, якщо бойові дії не будуть припинені.
Ця твердиня знаходиться трохи осторонь від центру міста, в парку, на так званій Замковій горі.
Замок було споруджено в 1626-1631 рр. за проектом італійського архітектораВінченцо Скамоцці (зображення його можна побачити в музеї).
1675 року замок захопили та спалили турки, після чого його відбудував Дмитро Вишневецький.
Замок квадратний у плані, оточений був з усіх боків болотами. Укріплення замку, які відображали найновіші досягнення європейського фортифікаційного мистецтва, складались з казематових валів з ескарпами, чотирьох бастіонів і рову, який оточував весь замок.
На місці палацу - прямокутного в плані - раніше було внутрішнє подвір'я. Палац двоповерховий, з характерними для ренесансу формами. Головний вхід до будівлі підкреслюється балконом на кам'яних консолях. Фасади казематів також виконані в ренесансних формах.
Величний костел - головна архітектурна домінанта міста, яка проглядається практично з усіх його точок.
Бернардини з'явилися в Збаражі в 1627 р. на запрошення князя Єжи Збаразького, каштеляна краковського.Він збудував для них дерев'яний монастир та розпочав будівництво мурованих костьолу та кляштору. Його справу продовжив князь Януш Корибут Вишнівецький з дружиною Євгенією. В 1637 р. княгиня Вишнівецька пдписала акт засновання монастиря. За часів козацьких воєн монастир вцілів, хоча й сильно постраждав. В 1675 р. турки спалили костел та вбили троїх ченців. Лише в 1723 р. з допомогою Юзефа та Станіслава Потоцьких в Збаражі було зведено величний костел, який зберігся дотепер.
Монастир було збудовано майже одночасно з замком, але зберігся комплекс в дещо іншому вигляді. 1755 року його було реконструйовано в ренесансно-барочному стилі.
Дзвіниця (1746-1755, архіт. Йоган Ганц) є складовою комплексу монастиря бернардинів. Розміщена на північ від костьолу, прилягає до оборонних мурів. Мурована з каменю та цегли, прямокутна в плані, двоярусна, фасади тиньковані, членовані лопатками і розділені карнизами.
На відміну від костелу, дзвіниця не була ушкоджена під час пожежі 1788 р., а тому зберегла свої первісні барокові форми.
Бернардини повернулися в місто в 1990 р.
Недалеко від костелу розташована цікава в архітектурному плані церква Успіння.
Золотий Потік
Невелике містечко на півдні Тернопільської області.
Замок в Золотому Потоці збудований був Стефаном Потоцьким, воєводою Брацлавським (близько 1568-1631) на початку 17 ст.
Цей магнат також заснував і саме місто (за твердженням польських істориків) навколо замку і зробив його головною садибою роду Потоцьких, де й жив частенько з своєю дружиною Марією Могилянкою. До речі, замок звів Потоцький не зі своєї волі, а за наказом польського короля Сігізмунда ІІІ, який надав містечку у 1601 році магдебурзьке право. А раз місто має самоуправління, то нехай і боронить своїх мешканців та приїжджих купців за високими міцними стінами.
1676 р. замок вщент спалили турецькі посіпаки паші Ібрагіма Шейтана, захопивши перед тим Бучач. Потоцькі, в чиїх руках фортеця залишалася до середини XVIII ст., відбудували твердиню. В більш-менш пристойному стані протрималась фортеця аж до початку ХІХ століття.
За першим поділом Польщі в 1772 р. Золотий Потік відійшов до Австрії. Близько 1840 р. тодішні власники замку, Ольшевські, перебудували палац за проектом італійського архітектора, при чому зруйнували частину мурів, безжально повидиравши всі білокам'яні деталі оформлення споруди (балюстради, барокові обрамування вікон, дверей та ватранів). Подвір'я засаджують липами, там же встановлюють кілька скульптур. Дотепер на замчищу під ногами можна знайти барельєфний портрет Адама Міцкевича...
Пожежа 1935 року знищила палац на території замку. Сам замок порівняно непогано зберігся, якщо не згадувати про те, що немає вже західної башти та деяких частин замкових стін.
Існує 2 легенди, як пояснюють назву міста. Колись, нібито, містечко називалось Загайпілля. Раз татари напали на місцевий замочок, де сховались всі жителі, але вирішили його не штурмувати, а взяти облогою. Через 2 тижні в обложених закінчилась вода, вони почали шукати "жилу" на території подвір'я. Але не змогли знайти. І тоді хтось старий і мудрий сказав, що воду знайде лише юнак, який народився на Івана Купали (Купала - володар водних багатств), та який ще не цілований. Такого знайшли, він-то й знайшов водну жилу. Татари нічого не змогли вдіяти своєю облогою, пішли в інше місце за пригодами... З того часу назвали Загайпілля Золотим Потоком.
Інша легенда твердить, що татари обложили замок, але не наважились його штурмувати. I тут знайшовся якийсь пройдисвіт, який розказав татарам про підземний хід. Всього за 100 золотих. Татари вдерлися в замок, всіх вирізали, а тоді подякували стукачу: розплавлені 100 золотих влили йому в горло. З того часу містечко назвали Золотий Потік..."
Кременець
Місто лежить посеред Кременецьких гір. Природа тут просто чудова. Схили гір укриті старим густим лісом, з вершин їх відкриваються неповторні пейзажі. Перше, на що ви звернете увагу при під'їзді до Кременця, - це стрімка Замкова гора з руїнами фортеці, що здійнялася над рівнем моря на 397 метрів. Саме місто наче заховалося в природньому каньоні річки Ікви, біля якої височіють гори Хрестова, Воловиця, Куличівка, Дівочі скелі, Черча.
Назва міста походить від слова "кремінь" - мінералу, якого бгато в Кременецьких горах.
За переказами, в давнину правив тут князь, у якого була вродлива дочка Ірва. На край дулібів напали кочівники-авари і облягли городище. Аварський ватажок відправив послів
Loading...

 
 

Цікаве