WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Тернопільська область (географія, економіка, пам’ятки) - Реферат

Тернопільська область (географія, економіка, пам’ятки) - Реферат

школу-десятирічку, бібліотеку, будинок культури, з'явились промислові підприємства. Прокладення газопровод Уренгой - Помара - Ужгород теж сприяло розквіту селища. Але головим скарбом цього краю сьогодні є мінеральна вода: сірководнева, типу "Нафтусі", ропа.
Залізці
Містечко на півночі Тернопілля, в 17 км на південь від Підкаменя, 35 км на північ від обласного центру. 2,7 тис. жителів за даними 1999 року.
А старий путівник Тернопільщиною за 1924 рік називає значнішу цифру: аж 8000 чоловік проживало тут на початку ХХ століття.
Визначною пам'яткою міста є замок - мурована твердиня в Залізцях відома з початку 16 ст. В деякій літературі є навіть вказівка на більш точну дату - 1516 р. Заклав твердиню тут Мартин Кам'янецький. Більше століття замок боронив навколишній край від турків та татар, але сам поліг, знеможений, у козацьких битвах. За хазяйнування тут Вишнівецьких та Потоцьких фортеця-воїн перетворюється на вишуканувеликопанську резиденцію. Саме звідси у 1603 році, до речі, Дмитро Самозванець лаштувався у похід на Москву, користуючись підтримкою хазяїна замку князя Константего Вишнівецького.
Після того, як Потоцькі залишили Заложці, нові власники замку перетворюють фортецю на фабрику сукна, потім влаштовують в старовинних стінах бровар. Під час першої світової споруда була сильно пошкоджена російською артилерією. Та навіть тоді встояло те, що не пошкодували місцеві жителі: п'ятикутна башта з стрільницями та гербами Пилява, Порай та Ружа. Зараз замок - це лише фрагменти стін та башт, густо порослі чагарниками. Руїна, де місцеві підлітки ховаються від батьків, щоб розпити з друзями щось більш п'янке, ніж кефір.
Костел зводиться тут за деякими даними ще в ХV столітті, перебудовується у 1730 р. Юзефом Потоцьким. Після воєнних походів початку ХХ століття храм знову впорядковують, він являє собою цікаву солянку з різних архітектурних стилів - адже вік у костела досить поважний!
А ще тут в криптах знайшли свій спочинок князі Константи та Януш Вишнівецькі. Поруч з костелом підносяться прегарна фігура (так називається сповп, на якому стоїть щось святе - Блека проводить лікнеп для незнаючих) та вишукана дзвіниця.
В народі існує цікавою легендою про Залізці. Виявляється, практика давньо-римських авгурів була не зовсім чужою для турецьких вояків:
"Літом 1675 року замок обступили турки разом з татарами. Двічі вони пробували взяти замок приступом, і двічі "ламали зуби". Тоді вирішили поворожити. Мов, як Аллах скаже через свого посередника, так і буде. Посередником вибрали чорну курку, її завданням було просто кудись побігти. Курка, звичайно, була вже дуже налякана, і побігла туди, звідки її принесли, тобто в турецький табір. Це сприйняли, як знак до відступу. Отак, получається, чорна курка Залізці врятувала…
Зарваниця
Невелике подільське село, в 20 км. від Теребовлі, 22-ох - від Бучача та 18-ти - від Підгайців. Не потрапити туди важко, бо до цієї християнської святині є багато дороговказів, так що заблудитися майже неможливо.
За легендою, сюди, у тихий закут Поділля, в 1240 р. прибився після зруйнування Києва монголами монах, знайшовши пристанище в лісистій місцині під горою на березі Стрипи. Втомлений скитальством, він заснув - і у сні йому явився образ діви Марії з Ісусом на руках. Монах це місце, де зарвав його сон, назвав Зарваницею. Невдовзі спорудив капличку, в якій вмістив ікону богоматері. Люди, дізнавшись про чудо, почали оселятися тут.
Про славу Зарваниці почув хворий князь теребовлянський Василько і послав своїх слуг за іконою і ченцем, але той відповів, що князь сам повинен прийти до каплички. Його на ношах принесли сюди - і князь нібито зцілився. На знак подяки за одужання він побудував церкву, в яку перенесли чудотворну ікону.
Перша письмова згадка про Зарваницю датується 1458 р. Та сліди людського проживання ведуть ще у перші тисячоліття до н.е. Один з власників села Роман Охоцький знайшов на його території речі ще скіфського часу. У 1662-1688 рр. Зарваниця була знищена турецькими нападниками, які спалили також церкву і монастир, та ікону вдалось врятувати. Її було перенесено в нову дерев'яну церкву, яку спорудили в центрі села. В ній 1740 р. помістили також чудотворний образ Христа, який коронував в 1742 р. львівський митрополит Атаназій Шептицький.
Дерев'яна церква згодом згоріла. На місці, де вона стояла, зберігся кам'яний хрест.
У 1754 р. за допомогою тодішнего власника села графа А. Мйончинського вимуровано четвертий з часів заснування Зарваниці храм Пресвятої трійці, який захоплює простотою архітектурної форми. Будівля хрещата в плані із заокругленою апсидою, до якої примикають дві прибудови. Стіни флаковані стовпами. Двосхилий дах увінчує високий ліхтарик. До нової церкви було урочисто перенесено обидві чудотворні ікони.
В 1867 р. папа пій ІХ надав іконі Зарваницької богоматері відпустового значення. З того часу починаються відпустові дні, коли тисячі прочан відвідують це місце. В 1894 р. біля джерела вимуровано каплицю.
Великої шкоди розвитку села завдала Перша Світова. В 1916 р. було спалено частину села і монастир, який через 6 років було наново споруджено біля дерев'яної монастирської церкви. У його будівництві матеріально допоміг митрополит Андрей Шептицький, беатифікований папою Іваном-Павлом ІІ в Львові в червні 2001 р. Шептицький побував тоді в Зарваниці. Монастир мав також свій водяний млин і пекарню, опікувався бідними людьми. Часто відвідував це місце майбутній Патріарх УГКЦ Йосиф Сліпий.
1944 р. було спалено дерев'яну монастирську церкву, знищено через два роки монастир, а в 1960 р. - каплицю. Джерело обгородили колючим дротом. Ставили міліцейські заслони у відпустові дні. Та прочани все рівно йшли сюди, підпільні богослужіння проводились в лісах та хатах.
Про ікону кілька слів: вона - одна з найдавніших в Україні (13 ст.), була кілька разів перемальована. У 1921 р. художник Петро Холодний її рестарував та зробив нову копію. Одну з них 1944 р. перевезли до Львова, іншу місцева жителька Юлія Монастирська переховувала до 1980 р. на горищі. Львівські реставратори повернули образу первісний вигляд. Ікону короновано 1867 р.
А тепер - про новозбудований храмовий комплекс, який радує око вже за кілька км. до самого села. Тернопільському архітектору Михайлові Нетриб'яку у співавторстві з Анатолієм Водоп'яном та Ігорем Гебурою вдалося поєднати можливості архітектурних символів із ритмомелодією місцевого ландшафту.
Збараж
Райцентр поблизу Тернополя (а точніше - в 24 км на північний схід від обласного центру). Це місто вперше згадується в літописах під 1211 роком, але задовго до цього місто на р. Гнізна було
Loading...

 
 

Цікаве