WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Італія - Реферат

Італія - Реферат


РЕФЕРАТ
на тему:
Італія
ПЛАН
Вступ
1. Загальні відомості про Італію
2. Населення країни та трудові ресурси
3. Природно-ресурсний потенціал Італії
4. Особливості розвитку та розміщення господарства Італії
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
Наука РПС вивчає особливості розміщення та розвитку народного господарського комплексу тієї чи іншої країни, регіону, закономірності розміщення та головні фактори, які зумовлюють це розміщення, пошук шляхів покращення розміщення продуктивних сил. Тому вивчення розміщення продуктивних сил Італії є вкрай цікавим і повчальним з точку зору перенесення досвіду господарювання цієї країни на українську реальність. Італія - одна з найрозвинутіших країн Західної Європи, тому вивчення її розміщення продуктивних сил є вкрай цікавим і актуальним.
1. Загальні відомості про Італію
Географічне положення - розташована на півдні Європи, в басейні Середземного моря. Займає Апеннінський півострів, Сицилію, Сардинію та інші невеликі острови.
Географічні координати - 42 градуси Північної широти, 12 градусів Східної довготи.
Площа території - 301,2 тис. кв. км. Площа суші - 294 020 кв. км. Площа рік та озер - 7 210 кв. км.
Сухопутні кордони: з Австрією - 430 км, з Францією - 488 км, з Ватиканом - 3,2 км, з Сан-Марино - 39 км, зі Словенією - 232 км., зі Швейцарією - 740 км.
Довжина берегової лінії - 7 600 км.
Територіальні води - 12 морських миль.
Континентальний шельф - 200 морських миль.
Чисельність населення - 57,6 млн. осіб (1998р.)
Етнічний склад: італійці, німці (в області Трентіно-Альто-Адідже мешкає німецька община), французи (в області Валле-д`Аоста), словенці (в області Трієсте-Гориція).
Столиця - Рим - Roma - 2,6 млн. людей, (1997 р.) з передмістями - 3,8 млн.
Інші великі міста - Мілан - 1,305 млн. осіб, Неаполь - 1,047 млн. осіб, Турін - 921 тис. осіб, Палермо - 686 тис. осіб, Генуя - 656 тис. осіб.
Адміністративний поділ - 20 областей , області поділяються на 94 провінції , провінції - на комуни .
Офіційна мова - італійська. Англійську і французьку розуміють майже скрізь у готелях, ресторанах, у туристичних бюро. Німецьку - у першу чергу в курортних зонах на півночі.
Основна релігія: християнство. Церква - католицька.
Грошова одиниця - євро. 1EUR ~ 0.96USD. (на травень 2002 р.).
Національне свято - 2 червня - День проголошення Республіки (1946 р.)
Членство в міжнародних організаціях: повноправний член "Великої сімки", член ООН, ЄС і зони Євро, НАТО, ОБСЄ і Шенгенської угоди, СОТ, МВФ, МБРР, РЄ та інших.
2. Населення країни
За даними перепису 2003 року, в Італії проживало 57,1 млн. осіб - майже на 860 тис. більше, ніж у 1981 році, і на 23 млн. більше, ніж у 1901-му. Середньорічний приріст населення в період 1991-2001 становив 0,15% (у 1971-1981 - 0,47%, у 1961-1971 - 0,77%).
Етногенез
До виникнення Риму на території Апеннінського півострова проживали різні італійські племена. Серед них за рівнем розвитку культури виділялися етруски, які мешкали в районі між ріками Арно і Тібр (цей район отримав назву Етрурія). У VІІІ-VІІ ст. до н.е. перші грецькі колоністи оселилися на півдні Апеннінського півострова та в Сицилії. Всі ці народи були підкорені Римською державою, а після її занепаду сюди вторглися спочатку німецькі племена ост-готів і лангобардів та деякі слов'янські племена у північну частину нинішньої Італії, а згодом сарацини і нормани - у південну частину та в Сицилію. Прибулі мало вплинули на фізичний тип італійців. Більшість італійців, які живуть на Апеннінському півострові, особливо у його південних районах, схожі на інших жителів Середньоземноморського регіону.
У італійців сильно виражене почуття прихильності до свого району, з його народними костюмами, культурними особливостями і кулінарними перевагами. В Італії існує набагато більше місцевих діалектів, ніж у будь-якій іншій європейській країні.
Мова
Італійська мова належить до групи романських мов. В основу її сучасної форми покладено флорентійський діалект. Літературна мова зазнала відносно малого впливу з ХІV ст., тому в наші дні будь-яка людина, яка добре знає італійську, може читати Данте Алігьєрі та інших середньовічних класиків.
У різних районах Італії все ще поширені діалекти, які істотно відрізняються від літературної італійської мови вимовою і особливо використанням місцевих слів і висловів. Виділяють три групи діалектів. Північна група поєднує галло-італійські діалекти П'ємонту, Ломбардії, Лігурії, Емілії-Романії і Венеції. У центрально-південну входять діалекти Маркові, Умбрі, Лаціо, Кампанії, Апулії, Абрупції, Моліте і Базіліками, а в тосканську - діалекти Флоренції, Сієни, Ареццо і Пізи. Деякі північні та центрально-південні діалекти мають не тільки усну, а й письмову форму (наприклад, венеціанський, міланський, неаполітанський і сицилійський). Діалекти Сардинії різко відрізняються від усіх інших; іноді визнають існування окремої сардинської мови.
Конфесійний склад
Хоча переважна більшість італійців сповідає римо-католицьку релігію, Конституція 1948 гарантує свободу віросповідання і проголошує відокремлення церкви від держави. До 1984 року відносини церкви і держави регулювалися Латеранськими угодами 1929 року, що визнавали римо-католицьку релігію "єдиною в державі". Новий конкордат між Ватиканом та урядом Італії, підписаний 18 лютого 1984 року, взагалі не містить поняття "державної релігії".
З прибічників інших віросповідань в Італії найбільше протестантів (включаючи вальдензіанців, методистів і баптистів) - близько 300 тис. осіб на початку 1990-х років. Вони сконцентровані переважно в П'ємонті, особливо в долинах Альп на захід від Туріна.
Статева структура
У післявоєнні десятиліття в Італії поступово відбувалося старіння населення. Люди у віці 65 років і старші в 1991 році становили 14% всього населення (у 1951 - 8%). У віковій групі людей, яким менше 30 років, було набагато більше чоловіків, ніж жінок, у той час як у віковій групі старше 30 навпаки. Чоловіки у віці 65 років і більше в 1991 році становили 6% всього населення, а жінки такого ж віку - 8%.
Народжуваність і смертність
Народжуваність у 1999 році становила 12 осіб. на 1 тис. (у 1931 - 25, а в 1911 - 31). Під час правління фашистів (1922-1943) народжуваність зменшилася, але не так сильно, як в інших країнах Західної Європи, оскільки влада заохочувала шлюби і великі родини. Наприкінці 1970-х років народжуваність в Італії знизилася до такого ж рівня, як у більшості інших країн Заходу, і в 1980 становила 11 осіб. на 1 тис. На промисловій півночі народжуваність підтримується на нижчому рівні, ніж на півдні.
Смертність зменшувалася досить повільними темпами: з 30 на 1 тис. жителів у 1861-1870 роках до 10 у 1951-1960. У 1991 році смертність становила 10 людей на 1 тис. Рівень дитячої смертності (у віці до 1 року) скоротився з 72 на 1 тис.немовлят у 1948-му до 9 у 1991-му.
Розміщення населення
Кількість населення по областях дуже варіюється. Найбільше населена Ломбардія (8,9 млн. осіб у 1991 році), далі йдуть Кампанія (5,6 млн.) і Лаціо (5,1 млн.). Найменше населена Валле-д'Аоста (117 тис.).
Еміграція
Значна еміграція італійців почалася в 1870-х роках,
Loading...

 
 

Цікаве