WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Формування спільної міграційної політики Європейського союзу - Реферат

Формування спільної міграційної політики Європейського союзу - Реферат

принципи інтеграції зводять до такого: інтеграція є динамічним, двостороннім процесом взаємного погодження між іммігрантами та мешканцями країн-членів; імміграція передбачає повагу до базових цінностей ЄС; працевлаштування є ключовою умовою інтеграції і вирішальною умовою забезпечення участі іммігрантів у суспільстві, їхнього внеску в суспільство й очевидності цього внеску для інших його членів; базові знання мови, історії, структури суспільства, необхідні для інтеграції іммігрантів, а створення умов для того, щоб вони отримали ці знання, вкрай важливе для успішної інтеграції; освіта є вирішальною для підготовки іммігрантів, особливо їхніх нащадків, до активнішої ролі в суспільстві; доступ іммігрантів до суспільних інституцій та послуг нарівні з місцевими жителями є істотним базисом інтеграції; взаємодія між іммігрантами та громадянами є фундаментальним механізмом інтеграції; різноманітність культур та релігій гарантована Хартією фундаментальних прав, яка має забезпечуватися, якщо це не суперечить іншим правам чи національному законодавству; участь самих іммігрантів у демократичному процесі та у формуванні інтеграційних політик, особливо на місцевому рівні, сприяє інтеграції; включення питань інтеграції в галузеві політики на всіх рівнях - важлива складова у формуванні політики інтеграції та її реалізації.
Єврокомісія запропонувала створити Європейський фонд інтеграції та періодично скликати Європейський інтеграційний форум. Окрім того, у кожній країні передбачається організація спеціальних контактних пунктів для обміну інформацією та узгодження політик, акумуляції позитивного досвіду.
Зовнішній вектор міграційної політики ЄС знайшов розвиток у вересневих Посланнях Єврокомісії щодо міграції та розвитку і щодо регіональних програм захисту. Перше спрямоване на розвиток співробітництва з країнами виходу мігрантів, зокрема сприяння у подоланні бідності. Мігранти та діаспори можуть значно допомогти в цьому шляхом переказу зароблених за кордоном коштів і застосування набутих знань й навичок, тому ЄС повинен сприяти таким трансферам, розширювати можливості для тимчасової та обертової міграції, розвивати спільні з країнами походження проекти з міграції студентів, науковців, робітників. У Посланні йшлося також про запобігання шкоди, якої завдає країнам, що розвиваються, "відплив мізків" [34].
Щодо Послання з регіональних програм захисту, його поява зумовлена тим, що хоча кількість шукачів притулку в Європі зменшується, проблема біженців у світі стоїть вкрай гостро. Біженці переважно залишаються в регіонах походження. Це вимагає надання допомоги у створенні умов для їх прийому. Перший пілотний проект такого спрямування передбачено реалізувати у Білорусі, Молдові та Україні. Його метою є розвиток уже існуючої тут процедури розгляду заяв шукачів притулку, їх документування та інтеграції, а також запровадження субсидіарних форм захисту, які не передбачені Конвенцією ООН 1951 р. про статус біженців, проте їх широко застосовують країни ЄС відповідно до Європейської конвенції прав людини. Другий пілотний проект здійснюватиметься в Африці, в регіоні Великих озер і Африканського рогу [35].
У стратегії ЄС легальна міграція та захист біженців нерозривні з завданням боротьби з нелегальною міграцією, доцільність чого вкотре підтвердили події осені 2005 р., коли сотні вихідців з Центральної Африки намагалися штурмувати іспанські анклави в Марокко з метою подати клопотання про притулок і таким чином дістатися Європи. Ці атаки відбувалися на тлі численних спроб мігрантів з Африки та Близького Сходу нелегально дістатися європейського берега морем за допомогою контрабандистів, що часто закінчувалося трагічно.
Реагуючи на ситуацію, глави держав-членів ЄС на зустрічі у Хемптон-Корті (Великобританія) у жовтні 2005 р. доручили Єврокомісії підготувати план невідкладних практичних дій, здійснення яких передбачалося у тісній співпраці з країнами походження та транзиту мігрантів. На зустрічі йшлося, що за умови належного регулювання міграція є позитивним явищем як для країн призначення, так і походження мігрантів. Особливо підкреслювалося, що її варто розглядати у двох нерозривних аспектах - безпеки та розвитку. А зусилля з її регулювання мають спрямовуватися не на наслідки, а на причини, тобто передбачати не лише контроль на кордонах, а збільшення допомоги країнам, що розвиваються.
Пріоритетні заходи у відповідь на виклики міграції (саме таку назву мало Послання Єврокомісії від 30 листопада 2005 р., підготовлене на виконання вказаного доручення) [36] передбачали діяльність у трьох площинах: посилення взаємодії між країнами-членами; співпраці з основними країнами - постачальниками мігрантів, зокрема в Африці; співпраці з країнами-сусідами. У рамках ЄС планувалися значні спільні зусилля з охорони зовнішнього кордону на Середземному морі з метою запобігання нелегальному переправленню мігрантів та порятунку людей на морі. Серед іншого - створення системи нагляду, мережі середземноморського берегового патруля. Розробка відповідних заходів покладалася на FRONTEX, нещодавно створене агентство ЄС, відповідальне за спільні операції у захисті зовнішнього кордону Союзу.
Щодо країн-постачальників, передбачалося збільшення допомоги для подолання бідності та нестабільності з метою створення життєвих перспектив для потенційних мігрантів у них на батьківщині, а також розширення можливостей легальної міграції. Щодо країн-сусідів, враховувалося, що вони є одночасно і країнами походження, і країнами транзиту мігрантів. Значна фінансова та технічна допомога надаватиметься цим країнам у розвитку системи управління міграціями. Загалом боротьба з нелегальною міграцією, торгівлею людьми та забезпечення виконання міжнародних допомленостей щодо захисту біженців залишатимуться у фокусі співробітництва з третіми країнами. У сфері сприяння легальній міграції йшлося про налагодження обмінуінформацією щодо потреби у робітниках у країнах ЄС і наявності та кваліфікації потенційних мігрантів у країнах сусідах. Таким чином, досить чітко було окреслено основні напрями спільних дій Євросоюзу в рамках зовнішньополітичної складової міграційної політики.
Під час виконання Гаазької програми серйозні кроки було зроблено в напрямі створення єдиної європейської системи притулку. Так, 1 грудня 2005 р. Комітет з питань юстиції та внутрішніх справ ЄС затвердив Директиву щодо єдиних мінімальних стандартів під час розгляду клопотань про надання статусу біженців [37]. У лютому 2006 р. Єврокомісія затвердила Послання щодо посилення практичної співпраці країн-членів щодо притулку, спрямоване на гармонізацію не лише законодавства, а й адміністративної практики [38]. Зокрема, передбачається запровадження єдиної процедури розгляду клопотань шукачів притулку, вироблення спільного підходу до інформації про країни походження біженців, що покладено в основу прийняття рішень про надання чи відмову у наданні їм захисту (планується створити єдину європейську базу даних), а також опрацювання механізмів направлення спеціалістів та матеріальних ресурсів у разі раптового і масового прибуття біженців до країн, що розташовані на кордоні ЄС.
Від загальних заяв до конкретних кроків перейшла Єврокомісія також у питанні легальної імміграції. 21 грудня 2005 р. вона затвердила Політичний план щодо легальної імміграції, прийняття якого ознаменувало документальне
Loading...

 
 

Цікаве