WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Збут сільськогосподарської продукції - Реферат

Збут сільськогосподарської продукції - Реферат

початковій стадії формування та сезонним режимом роботи, в основному на півдні та заході країни, а також у деяких великих містах. Ці ринки пропонують незначну кількість послуг, розміщуються на невеликій площі та майже не надають послуг по поліпшенню якості продукції. Крім того, теплиці пропонують незначну кількість овочів, обслуговуючи нині здебільшого місцеві ринки. Більша частина цієї продукції виробляється у невеликих господарствах на підсобних ділянках і продається на базарах (ринках).
" Роздрібна торгівля в Україні здебільшого співпрацює безпосередньо з виробниками, укладаючи велику кількість дрібних, дорогих угод, або ж покладається на трейдерів та товарні біржі, котрим бракує організованості та спектру послуг. При цьому роздрібні торгівці часто бувають вимушені сортувати та класифікувати продукцію та вкладати значні кошти в неефективні системи приймання, які без потреби дублюються в межах сектора. Загалом видається, що існують реальні можливості для того, щоб групи виробників надавали певні послуги, ефективніше організували свою роботу та збільшили доходи завдяки підвищенню конкурентноздатності. Згідно з даними польових досліджень Land O'Lakes, найперспективнішим для комерційних фермерів сьогодні єодночасно скорочувати теперішні високі витрати на збут та розробляти вигідні ринкові ніші, своєчасно постачаючи продукцію вищої якості.
Зростання місцевого сектора роздрібної торгівлі та збільшення присутності на ринку європейських роздрібних мереж призвело до підвищення рівня конкуренції. У 2003 році у роздрібній мережі працювали 660 гіпермаркетів та супермаркетів, розташованих у великих містах, водночас значна частина продуктів харчування і надалі продавалася на відкритих ринках та у маленьких магазинах. Валовий обсяг продажів у роздрібній торгівлі в 2003 році досяг 41,5 мільярдів гривень (7,7 мільярдів доларів США), попри те що лише 55 % усіх продуктів харчування продавалося через 38 442 гастрономів та супермаркетів. На думку спеціалістів з роздрібної торгівлі, оптовий продаж десяти провідних роздрібних мереж в Україні досяг рівня в приблизно 1,0-1,2 мільярди гривень (188-225 мільйонів доларів США). У середньому супермаркеті виставлено десь 25-30 тисяч артикулів товарів, біля 80-90 % проданої продукції вироблено в Україні. У супермаркетах представлений широкий асортимент молочних продуктів, риби, м'яса, хлібобулочних виробів та алкогольних напоїв. Великі мережі співпрацюють з майже 1 000 різних постачальників, серед яких є великі оптові компанії, компанії-виробники та імпортери. Місцеві мережі активно запроваджують західні стандарти та механізми забезпечення якості. У 2001-2003 роках на український ринок прийшли іноземні мережі: австрійська Білла (www.billa.co.at) та єдина повноцінна дисконтна мережа - німецька компанія "Метро Кеш енд Кері", а також нідерландська SPAR (доповідь USDA UP 4021).
" Переробна галузь також є вирішальною ланкою в ланцюгу збуту. У 2001 році існувало 700 компаній у сфері аграрного бізнесу. Згідно з аналізом LOL лише деякі з них покладаються на існуючі виробництво овочів і фруктів та ланцюги збуту або можуть створити системи постійного приймання продукції у фермерів на контрактній основі. Більшість великих компаній, як і раніше, воліють зменшувати ступінь невизначеності ситуації шляхом організації власного виробництва сировини або придбання розташованих поруч сільськогосподарських підприємств. Однак, багато хто з них був вимушений з труднощами отримувати сировину у сільськогосподарських підприємств за теперішніх умов для забезпечення зростаючого споживчого попиту на свіжу продукцію. Згідно з даними Держкомстату України протягом дев'яти місяців 2003 року значно скоротилися обсяги продажу основних типів сільгосппродукції безпосередньо переробним підприємствам у таких розмірах: зернові - 4 % від загального обсягу, цукровий буряк - 80 %, насіння соняшника - 2 %, молоко та молочні продукти - 79 %, велика рогата худоба та птиця - 29 %. Основною причиною цього є те, що у переробних підприємств відсутня достатня кількіость оборотних коштів для збільшення обсягів закупівлі сировини. З огляду на це вони часто вимушені працювати за давальницькими схемами, насамперед це стосується цукрового буряка.
Основні результати дослідження IFC "Специфіка переробки та маркетингу сільськогосподарської продукції в Україні," 2003 р., розділ "Постачання сировини переробним підприємствам" (дослідження було проведено в рамках Проекту розвитку агробізнесу України) у сфері маркетингу сільгосппродукції
" Переробні підприємства працюють з різними категоріями постачальників сировини, проте до основних категорій постачальників сировини належать, насамперед, сільгоспвиробники (сільськогосподарські підприємства, фермерські та особисті селянські господарства). В цілому по вибірці 60 % підприємств купували сировину в сільгосппідприємствах, 58 % - у фермерських господарств і 45 % - в особистих селянських господарств.
" Сімдесят один процент обстежених молокозаводів купували молоко в особистих селянських господарств; частка цієї категорії постачальників становить 27 % від загального обсягу придбаної сировини.
" Особисті селянські господарства є основними постачальниками сировини для консервної промисловості (32 %).
" Плодоовочеві переробні підприємства, як і молокозаводи, в основному використовують власні транспортні засоби для доставки сировини на переробку: про це заявили відповідно 91 % та 95 % таких підприємств.
" Якість сировини, яка постачається для переробки, відіграє вирішальну роль при виборі постачальника.
" Ціна купівлі у більшості випадків формується під впливом двох основних факторів: ринкової ціни на сировину на момент купівлі та витрат на виробництво сировини.
Loading...

 
 

Цікаве