WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Світове господарство як економіко-географічна система. Основні етапи його формування - Реферат

Світове господарство як економіко-географічна система. Основні етапи його формування - Реферат

життя, формуванню всеохоплюючого капіталістичного ринку (до 60-х рр. XIX ст.), поглибленню міжнародного поділу праці, який характеризувався нееквівалентними стосунками між метрополіями і їхніми колоніями, а то й відвертим пограбуванням першими других. Найбільшу колоніальну імперію створила Англія (Великобританія), яка з кінця XVII ст. і до кінця періоду володіла промисловою, торговою, фінансовою та військовою гегемонією у світі.
3. Період монополістичного капіталізму (1870-і рр. - 1914 р.). На рубежі XIX і XX століть світовий ринок переростає у світове капіталістичне господарство. Цьому сприяли: а) вивіз капіталів як нова форма міжнародних економічних зв'язків і поступове переважання її над вивозом товарів; б) поява національних і перших транснаціональних економічних об'єднань (монополій), які поряд з незалежними державами стають суб'єктами міжнародного поділу праці; в) розвиток великої машинної індустрії, запровадження парової тяги на залізничному і морському транспорті; г) закінчення територіального поділу світу між державами-метрополіями, формування світової колоніальної системи.
Поряд із господарським об'єднанням країн і народів, наростали гострі протиріччя між суб'єктами СГ. Лідером світової економіки стали США, частка яких в 1913 р. у промисловому виробництві світу (36%) зрівнялася з часткою Німеччини (вийшла на 2-е місце), Великобританії і Франції разом узятих.
4. Період протистояння і взаємодії двох світових господарських систем - капіталістичної і соціалістичної, кожна з яких розвивалася за своїми законами: відповідно вільного ринкового підприємництва і централізованого планового господарювання. Соціалістичне господарство виникло в Росії (1917 р.), розвивалося в СРСР, а після Другої світової війни переросло у світову систему (в 1970 р. ним було охоплено 26% території і 34% населення земної кулі). В економічних і політичних відносинах між обома системами були і відверта конфронтація, і мирне співіснування, і діалектична взаємодія. Однак у цілому соціалістичні країни були на десятиліття "відрізані" від активних світових господарських процесів у зв'язку з політикою певної самоізоляції (опора на власні сили, створення замкнутої Ради економічної взаємодопомоги - РЕВ), "холодною війною" між Заходом і Сходом, що розпочалася після II світової війни. Досягнувши значних успіхів в індустріалізації економіки і реалізації певних соціальних програм, соціалістичні країни так і не змогли вийти на рівень розвинених капіталістичних країн і стати їх повноправними торгово-економічними партнерами. Намагання ж стримати загальну кризу соціалістичних суспільно-економічних відносин, що почала наростати в СРСР і в країнах РЕВ ще з початку 1980-х рр., шляхом їх (відносин) "перебудови" призвело до самоліквідації соціалістичної системи на початку 1990-х рр.
Натомість країни розвиненої ринкової економіки, переживши за цей період декілька загальних криз, довели свою життєздатність і вміння пристосовуватись до нових умов. Поступово втративши колоніальні володіння, вони активізували економічні відносини між собою (створення торгово-економічних блоків у Західній Європі, Північній Америці та Азіатсько-Тихоокеанському регіоні, розвиток зв'язків між ними), а також з країнами, що розвиваються. Цілий ряд останніх перестали бути "аграрно-сировинними придатками" розвинених країн, а стали їх індустріально аграрними партнерами, у т. ч. завдяки вкладанню капіталів і діяльності ТНК (поява "нових індустріальних країн" в Азії і Латинській Америці).
З другої половини XX ст. СГ перебуває під впливом НТР, яка розпочалася у країнах Заходу і СРСР як військово-технічна революція і набула всеохоплюючого значення в галузевому і просторовому аспектах. На основі її досягнень багато економічно розвинених країн вступили в т. з. постіндустріальну стадію суспільного розвитку.
5. Сучасний період. Починаючи з 1990-х рр. постсоціалістичні країни Центральної і Східної Європи та колишнього СРСР розпочали перехід від централізованої планової економіки до ринкової. Цей же процес активно відбувається в Китаї (розпочався ще наприкінці 1970-х рр.) і частково у В'єтнамі - країнах, які політично й ідеологічно залишаються соціалістичними. Отже, у наш час ринкова модель господарства знову отримала загальносвітовий, універсальний характер, причому не в результаті нав'язування ззовні (як це було в кінці XIX ст.), а внаслідок внутрішнього розвитку національних економік різних країн (централізовану економіку "сповідують" тепер лише соціалістичні Куба і КНДР). Це створює вагомі передумови до подальшого господарського зближення країн і народів, поступового перетворення зовнішньоекономічних зв'язків у світогосподарські зв'язки рівноправного співробітництва (про деякі характерні риси сучасного етапу СГ див. у білеті 8).
4. Міжнародна економічна інтеграція - вища форма інтернаціоналізації господарського життя.
В умовах НТР поряд із поглибленням господарських відмінностей окремих груп виробників зростає їх взаємозалежність не тільки в обміні результатами праці, але й в організації спільного виробництва і збуту. Таким чином, міжнародний ПП і "роз'єднує"виробників, і створює господарські стимули для їх "об'єднання", консолідації зусиль на різних стадіях виробництва і реалізації товарів і послуг. Міжнародний ПП вступає у вищу стадію - міжнародну економічну інтеграцію, що являє собою об'єктивний процес розвитку особливо глибоких і стійких взаємозв'язків окремих груп країн при допомозі узгодженої міждержавної політики.
Література:
1. Соціально-економічна географія світу: Загальна частина/ За ред. С.П.Кузика. - 2-ге вид., перероб. і доп. - Тернопіль: Підручники і посібники, 1998. - С. 56-99.
2. Безуглий В.В., Козинець С.В. Регіональна економічна та соціальна географія світу: Посібник. - К.: Видавничий центр "Академія", 2003. - С. 36-101.
3. Топчієв О.Г. Основи суспільної географії: Навчальний посібник. - Одеса: Астропринт, 2001. - С. 325-329, 406-424.
4. Козик В.В., Панкова Л.А., Даниленко Н.Б. Міжнародні економічні відносини: Навч. посіб. - 3-тє вид., перероб. і доп. - К.: Знання-Прес, 2002. - С. 291- 298.
5. Географія. 11 клас: Відповіді на питанняекзамен. білетів/ І.Дітчук, О.Заставецька, Б.Федуник. - Тернопіль: Підручники і посібники, 2001. - С. 103-106, 9-12.
6. Социально-экономическая география зарубежного мира/ Под ред.В.В.Вольского. - М.: КРОН-ПРЕСС, 1998. - С.115-190.
7. Родионова И.А., Бунакова Т.М. Экономическая география: Учебное пособие. -М.: Московский лицей, 1998. - С.6-80.
8. Максаковский В.П. Историческая география мира: Учеб. пособие для вузов. - М.: Экопрос, 1997. - 584 с.
9. Алисов Н.В., Хорев Б.С. Экономическая и социальная география мира (общий обзор): Учебник. - М.: Гардарики, 2001. - С. 16-57.
10. Мировая экономика. Экономика зарубежных стран/ Под ред. В.П. Колесова и М.Н. Осьмовой. - М.:Флинта, 2000. - С. 15-37, 185-190.
11. Погорлецкий А.И. Экономика зарубежных стран: Учебник. СПб: Изд-во Михайлова В.А., 2000. - С. 15-31, 109-120.
12. Витвер И.А. Историко-географическое введение в экономическую географию зарубежного мира. - М.:Географгиз, 1963. - 366 с.
13. Колосов В.А., Мироненко Н.С. Геополитика и политическая география: Учебник для вузов. - М.: Аспект Пресс, 2001. С. 174-189.
14. Страны и регионы. 2000. Статистический справочник Всемирного банка/ Пер. с англ. - М.: Изд-во "Весь Мир", 2001. - 240 с. - (Мир в цифрах).
15. Страны мира. 2000. Статистический справочник ООН/ Пер. с англ. - М.: Изд-во "Весь Мир", 2001. - 240 с. - (Мир в цифрах).
16. Економічна і соціальна географія світу: Підручник для 10 кл./ За ред. Б.П.Яценка. - К.: АртЕк, 1999. - С. 4-19.
17. Бершадська Т. Економічна та соціальна географія світу. 10 клас. - Тернопіль: Підручники і посібники,2001. - С. 4-16.

 
 

Цікаве

Загрузка...