WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Географічна систематизація країн сучасного світу. Регіоналізація світового простору - Реферат

Географічна систематизація країн сучасного світу. Регіоналізація світового простору - Реферат

побудову органів державної влади на виборних засадах. Ознаками демократичних країн є, зокрема, реальний розподіл функцій між основними гілками влади, конституційне закріплення і гарантія дотримання громадянських і політичних свобод, багатопартійна політична система та існування легальної опозиції владі, легітимна зміна влади шляхом загальних виборів тощо.
Демократія - продукт тривалого розвитку західної цивілізації, що сповідує ліберальні цінності; демократичними є, насамперед, західноєвропейські держави, а також країни, створені з їх "переселенською" участю (США, Канада, Австралія, Нова Зеландія). Серед країн східних цивілізацій, в яких історично склалися відмінні від західних європейців і північних американців норми суспільного життя, а, отже, й погляди на політичну організацію суспільства, лише одиниці зуміли (чи прагнули) широко демократизувати її (Японія, Індія). В наш час з'явилися перспективи суттєвого розширення кола демократичних країн: про здійснення реформ, спрямованих на утвердження стабільних демократичних суспільних інститутів , задекларовано владними колами ряду країн Латинської Америки, Східної Азії, постсоціалістичних країн Центральної і Східної Європи, Туреччини та ін. Проте реальне реформування їх суспільств у цьому напрямку - тривалий і складний процес з можливими відступами до минулих авторитарних позицій.
Авторитарні країни характеризуються відсутністю або фіктивністю демократичних інститутів, зосередженням необмеженої і безконтрольної влади в руках однієї особи або невеликої групи осіб (однієї політичної партії, політичного клану або ж групи, об'єднаноїпевними корпоративними інтересами і т.д.). У таких країнах домінування окремої політичної сили здебільшого закріплене офіційно обо ж існує однопартійна політична система чи діяльність партій заборонена взагалі, суворо переслідується інакодумство тощо. Часто ці країни є тоталітарними: держава здійснює всеосяжне втручання у всі сфери життя суспільства та окремих громадян.
Авторитарними є абсолютні монархії, соціалістичні країни, цілий ряд постсоціалістичних країн, більшість країн, що розвиваються, в Азії, Африці, а також Латинській Америці. Серед багатьох країн, що розвиваються, політична ситуація дуже нестійка, вища державна влада часто перебуває в руках різного роду революційних зборів, військово-революційних рад, комітетів національного порятунку, військових хунт тощо, які приходять до влади шляхом державних переворотів чи військових заколотів. Такі країни в популярній політичній літературі отримали назву "бананових республік".
8. Типологія країн за формою державного устрою.
Державний устрій - це адміністративно- чи національно-територіальна організація держави, тобто членування її території на окремі частини (територіальні одиниці) із своїми органами управління, яке здійснено з метою реалізації державної влади і місцевого врядування. В залежності від співвідношення владних повноважень центральних і територіальних органів управління виділяють дві основні форми державного устрою - унітарну і федеративну.
В унітарних (від лат. - "цілісний", "однорідний") державах керівництво здійснюється з одного центру (столиці), діє єдина для всієї території конституція, існує єдина система найвищих органів влади, єдине правове поле тощо. Адміністративно-територіальний поділ країни (на області, провінції, департаменти, округи і т.д.) сприяє реалізації державної влади на місцях. Унітарними є абсолютна більшість країн світу (див. табл.7), правда, ряд з них мають дещо видозмінену форму державного устрою. Маються на увазі т. з. умовно унітарні держави - територіально єдині з окремими автономними чи самоврядними регіонами. Так, в унітарній (за конституцією) Україні існує автономна республіка Крим з певними атрибутами державного утворення, у Китаї - 5 автономних районів і 1 особливий адміністративний район (Сянган), у Данії - внутрішньо автономні Фарерські острови. Такий же устрій мають Фінляндія, Молдова, Грузія, Узбекистан та ін. - всього близько 20 країн світу.
Федерація (від лат. - "об'єднання", "союз") - це союзна держава, яка складається з ряду самоврядних політико- (чи національно-) територіальних утворень - автономних республік, земель, штатів, кантонів, провінцій тощо, що виступають суб'єктами федеративної країни. Кожне з них має певні ознаки державності (власні столиці, законодавчі, виконавчі, і, як правило, судові органи влади та конституції), однак вони здійснюються в рамках загальнофедеральної системи влади і законодавства. Владні функції суб'єктів федерації поширюються здебільшого на економічну та соціальну сфери, тоді як питання оборони, зовнішньої політики, фінансів знаходяться у віданні центральної влади.
У світі існує понад два десятки федеративних держав. Найбільше їх в Євразії - Швейцарія (найдавніша із сучасних федерацій світу - з 1291 р.), Німеччина, Австрія, Бельгія, Югославія, Росія, Індія, Пакистан, М'янма, Малайзія, Об'єднані Арабські Емірати). Федеративними також є США, Канада, Мексика, Аргентина, Бразилія, Венесуела, Сент-Кітс і Невіс - в Америці, Нігерія, ПАР, Коморські острови - в Африці, Австралія і Федеративні Штати Мікронезії. Крім цього, процеси федералізації активно проходять в Іспанії, розпочинаються в Італії та Великобританії. Таким чином, федеративними є як багато-, так і однонаціональні країни, як республіки, так і монархії, в т.ч. одна абсолютна (ОАЕ, які, по-суті, є федерацією семи абсолютних монархій-князівств).
До числа федеративних країн, зазначених у таблиці, віднесено також Боснію і Герцеговину. Цій колишній югославській республіці, яка після проголошення незалежності пережила тривалу війну на етнічній і релігійній основі, в 1995 р. було запропоновано міжнародною угодою специфічну форму державного ладу. Надалі вона має існувати як "м'яка федерація", що складається з двох суб'єктів: Федерації Боснії і Герцеговини (державне об'єднання мусульман боснійців і католиків хорватів) і Республіки Сербської (утворення православних сербів), кожна з яких має високий рівень самостійності в політичній, економічній, військовій та інших сферах життя. Найвищі органи державної влади мають бути колективними і обраними на паритетних засадах від трьох етнічних громад країни. Формальна єдність держави забезпечується наразі присутністю багатонаціонального миротворчого військового контингенту під загальним командуванням НАТО, фактичне ж існування єдиної Боснії і Герцеговини в майбутньому дуже
Loading...

 
 

Цікаве