WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Географічна систематизація країн сучасного світу. Регіоналізація світового простору - Реферат

Географічна систематизація країн сучасного світу. Регіоналізація світового простору - Реферат

- 3) - Люксембург, Монголія, Сомалі та ін., найменшою (по одному сухопутному сусідові мають 20 країн). Ряд країн останньої групи володіють специфічним географічним положенням - анклавним (внутрішньоконтинентальні країни, оточені навколо територією однієї держави - Ватикан, Сан-Марино і Лесото) та напіванклавним (приморські материкові країни з одним сусідом на суші - Монако, Гамбія, Республіка Корея та ін., всього 7).
За показником середньої кількості сусідів першого порядку лідирують африканські та європейські країни (відповідно 4,30 і 4,07). Для країн Азії цей показник складає 3,98, Південної Америки - 3,52, Північної та Центральної Америки - 2,50.
6. Типологія країн за формою державного правління.
За формою державного правління країни світу здебільшого поділяються на республіки і монархії. У республіках (з лат. - "всенародна справа") верховні органи влади (законодавчої, виконавчої і судової) обираються (або формуються) на певний термін у тому чи іншому порядку. Главою держави виступає виборний президент. Республіканська форма правліннязародилася в античній Греції, найдавнішими ж із сучасних республік є Сан-Марино (з X ст.), Швейцарія (з 1291 р.), США (з 1776 р.). У ряді випадків республіканське правління утверджувалося в ході гострого протистояння з монархічною владою, що реставровувалася на певний час (Франція, Греція).
У післявоєнний період кількість держав-республік зростала швидше, ніж кількість незалежних держав (див. табл.6). Ця форма правління проголошувалася не тільки в нових державах, що виникали внаслідок розпаду колоніальних імперій чи федерацій, але й у колишніх монархіях (Італія, Румунія, Болгарія, Греція, Єгипет, Туніс, Ефіопія, Афганістан, Іран та ін.). У наш час республіками є понад ? загальної кількості суверенних держав, вони переважають в усіх частинах світу.
Залежно від того, як складається розподіл владних повноважень між парламентом, урядом і президентом, республіки можуть бути з президентським, парламентським і змішаним управлінням. Президентські республіки, в яких глава держави здебільшого обирається на загальних виборах і є одночасно главою виконавчої влади, переважають в Америці (США, Мексика, Бразилія та ін.), Південно-Cхідній Азії (Індонезія, Філіппіни), Африці. Президентську форму правління обрали ряд країн колишнього СРСР (Туркменистан, Узбекистан, Грузія, Азербайджан). В Євразії республіки здебільшого парламентського або змішаного типів. У парламентських республіках президент переважно вибирається парламентом або спеціально скликаними для цього зборами, уряд формується парламентом і підзвітний йому. До них належать Німеччина, Болгарія, Італія, Угорщина, Чехія, Словаччина, Естонія, Латвія, Індія та ін. Змішані (президентсько-парламентські чи парламентсько-президентські) форми правління, які складаються як різні комбінації формування вищих органів влади, мають Франція, Польща, Росія, Україна, Литва, Румунія та ін.
У монархіях (з гр. - "єдиновладдя") найвища державна влада цілком або частково зосереджена в руках одноособового глави держави - монарха, який здебільшого є спадковим. У світі залишилося 30 монархій, з яких 6 абсолютні (влада правителя необмежена,) решта - обмежені (в країнах діють коституції, працюють парламенти). Такі монархії називаються конституційними або парламентськими.
Абсолютними монархіями є папська держава Ватикан, королівство Саудівська Аравія, емірат Катар, Об'єднані Арабські Емірати, султанати Оман і Бруней; перші дві країни є одночасно теократичними, тобто їх монархами є глави церков. Фактично абсолютною монархією є також емірат Бахрейн, оскільки дія конституції в ньому призупинена, а парламент розпущений монархом. У цілому ряді обмежених монархій влада глави держави формальна, а часто просто символічна: офіційно монарх уособлює законодавчу та виконавчу владу і є складовою частиною парламенту та уряду, які фактично здійснюють правління країною. Це характерно, насамперед, для парламентських монархій Європи, якими є королівства Великобританія, Бельгія, Нідерланди, Норвегія, Швеція, Данія, Іспанія, герцогство Люксембург, князівства Монако, Ліхтенштейн і Андорра (фактично вже століття не має монарха і існує як республіка), а також Азії (королівства Таїланд, Камбоджа, Непал, Йорданія, султанат Малайзія та Японія на чолі з імператором). Крім цього конституційними монархіями є емірат Кувейт, королівства Бутан, Марокко, Лесото, Свазиленд, Тонга.
Якщо сучасні абсолютні монархії - це дещо видозмінені традиції правління, що зародилися в глибокому середньовіччі, то перші парламентські монархії оформилися на зорі нового часу. Найдавнішими з них є: Великобританія (Англія - з 1688 р.), Швеція (з 1719 р.). Історія знає випадки відновлення конституційних монархій після існування в країнах певний час республіканського управління (у 1815 р. в Нідерландах після більш як двохсотлітньої перерви, в 1993 р. в Камбоджі після двадцятитрьохрічної), а також вибору даної форми правління шляхом всенародного референдуму (в 1905 р. у Норвегії).
Часто до конституційних монархій відносять Канаду, Ямайку, Австралію, Нову Зеландію, Папуа-Нову Гвінею та інші країни - колишні колонії Великобританії, за конституціями яких главою держави формально є англійський монарх (в даний час королева). Він представлений тут генерал-губернатором, що є вихідцем даної країни і затверджується на певний час за поданням її прем'єр-міністра, вищі ж органи державної влади (парламент і уряд) формуються за британським зразком. Це - окрема форма правління, т. з. "країни в складі Співдружності"; її мають 15 країн в Америці й Океанії (всього ж у Співдружність держав, очолювану Великобританією, входить понад 50 країн, решта з них - республіки і монархії з власними главами держав).
Специфічну форму правління - т. з. "джамахірію" - має Лівія. У перекладі з арабської цей термін означає "держава мас".
7. Типології країн за ідеологічною орієнтацією, політичною структурою суспільства і політичним режимом.
Фактична реалізація державного правління в країні визначається, насамперед, політичним режимом - сукупністю методів і заходів, які використовуються правлячими колами при здійсненні державного керівництва суспільством. У найзагальнішому значенні вони можуть будуватися на демократичних або авторитарних підвалинах, відповідно країни можемо поділити на демократичні та авторитарні.
У демократичних країнах політична система грунтується на визнанні народу джерелом влади, що обумовлює
Loading...

 
 

Цікаве