WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Демогеографічні особливості населення України - Реферат

Демогеографічні особливості населення України - Реферат

міждержавних. До 1993 р. Україна мала додатнє сальдо міграції (іміграція не переважала еміграцію), а пізніше - від'ємне. У 1999 р. кількість вибулих на 45 тис. осіб перевищила кількість прибулих. Найбільша іміграція в Україну була у 1991-1992 рр., після проголошення її незалежною державою, тоді прибуло майже 1.3 млн. осіб. А вже у 1999 р. чисельність імігрантів становила 66 тис. осіб (у 8 разів менше, ніж у 1992 р., див. табл. 8). Серед них багато сезонних мігрантів, які виїжджають на певний термін (до 3 р.) в пошуках заробітків. Така міграція певною мірою пом'якшує ситуацію з безробіттям в Україні, є джерелом прибутків для багатьох родин. Якщо раніше основні потоки мігрантів формувалися з прикордонних областей, то зараз за кордоном на тимчасових, сезонних роботах зайняті люди з усіх регіонів України. Серед них у країнах СНД у 1998 р. працювало 8.3% мігрантів, а решта - у інших країнах. Більша частина мігрантів працювали у Греції, Італії, Іспанії, Німеччині, Великобританії, Чехії, Польщі, Росії, Ізраїлі, Ліберії, Багамах, Кіпрі, США та ін. Переважна більшість мігрантів - чоловіки (понад 70%). Найбільше офіційно зареєстрованих мігрантів, які тимчасово працювали за кордоном, було в Одеській, Закарпатській, Львівській, Харківській, Тернопільській, Донецькій та Івано-Франківській областях. Найширшою є географія зовнішніх зв'язків мігрантів із Одеської області, вони працювали у 32 країнах світу.
За 1991-1999 рр. чисельність емігрантів становила понад 2.1 млн. осіб. Про обсяги еміграції та напрями переміщень людей з України свідчить табл.8, складена за даними офіційної статистики (вона не враховує даних про нелегальні міграції).
Більшість із емігрантів, як видно із таблиці 8, виїжджають з України до Російської Федерації, але їх кількість поступово зменшується (у 1998 р. в 2.4 менше, ніж у 1993 р.). Збільшується кількість людей, які виїжджають у високорозвинені країни світу (США, Ізраїль, Німеччина та ін.).
Більшість серед мігрантів - понад 60% - люди працездатного віку, що свідчить про переважно трудову міграцію. Серед тих, хто виїжджає з України, висока частка людей з вищою освітою, особливо серед тих, хто емігрує в розвинені країни світу (в 1995 р. - 24%). В їх числі багато людей, які мають науковий ступінь, що свідчить про відтік з України високопрофесійних кадрів, тобто т.з. "міграцію умів". Серед 1000 емігрантів у країни колишнього СРСР є 7 докторів наук, а в інші країни - 17.
В останні роки змінюються як напрями міграцій, так і склад мігрантів. В середині останнього десятиліття ХХ ст. значну частку серед мігрантів (понад 47%) становили євреї, які повертались на свою історичну батьківщину - до Ізраїлю. В кінці цього десятиліття їх частка серед емігрантів зменшилася, водночас збільшилася частка українців, посилилась їх еміграція у розвинені капіталістичні країни.
Зустрічні міграційні потоки (іміграція) приблизно порівняні між Україною і державами колишнього СРСР, але вони дуже незначні із інших країн світу. Серед прибулих в Україну з країн колишнього СРСР переважають репатріанти, тобто особи, які народились в Україні, але тривалий час жили і працювали в різних регіонах Росії та інших держав. Серед них багато людей пенсійного віку, що ще більше посилює процеси "старіння" населення у нашій державі.
Україна постійно приймає біженців із "гарячих точок" СНД - Чечні, Азербайджану, Грузії, Таджикистану та ін. країн. У 1999 р. чисельність біженців становила -2.6 тис. осіб, половина із них - із Афганістану.
Україна внаслідок зручного географічного положення (на шляху із Азії у Європу) є регіоном, через який здійснюється нелегальна міграція людей із Південної і Південно-Східної Азії в європейські держави. Її західний кордон є бар'єром для такої міграції, в 1999 р. на ньому зупинено близько 1 млн. нелегальних мігрантів.
Внаслідок неврегульованості відносин із багатьма країнами Україна також стає джерелом виходу нелегальних мігрантів. Виїжджаючи за кордон у туристичні подорожі, багато людей залишаються там на роботу (на певний період). Найбільше таких мігрантів - у Греції, Італії, Португалії, Чехії, Іспанії, Туреччині. На тимчасових, сезонних роботах за кордоном працюють люди з усіх регіонів України. У 1998 р. офіційно було зареєстровано 24.4 тис. таких робітників, які працювали за наймом і договорами підряду (з огляду на те, що багато працівників працюють без будь-яких документів, обсяги такої міграції оцінюються у декілька разів більшим числом). Тільки з прикордонних західних областей України щорічно виїжджає на тимчасові роботи за кордон понад 700 тис. осіб. Вони не мають за кордоном ні юридичного, ні соціального захисту, працюють за низьку платню на важких і небезпечних роботах, нерідко переслідуються рекетирами та ін. Необхідні заходи з боку держави для припинення такої міграції, перетворення її у легальну форму. Найвища міграційна активність характерна для населення високоурбанізованих та прикордонних регіонів України. За 1993-1998 рр. понад 55.7% всіх емігрантів виїхало із Донецької, Луганської, Дніпропетровської, Харківської, Одеської областей та АР Крим. Значно меншими є міграції населення із північних та центральних регіонів України.
Внаслідок поглиблення економічної кризи в Україні значно зменшилися обсяги маятникових переміщень людей. У 1991 р. в них брало участь понад 2.5 млн. осіб. Вони були особливо значними навколо великих міст. Із сіл та "міст-супутників" до них щоденно приїжджало багато людей, які на ніч поверталися додому. Чим більшим було місто, тим більше населення брало участь у маятникових поїздках. Такі поїздки найбільш ефективні у радіусі 45-хвилинної - 1-годинної доступності до роботи. Вони дозволяли не тільки отримувати роботу людям із сільської місцевості у місті, але й забезпечували їм отримання багатьох соціальних послуг, позбавляли їх багатьох житлових проблем та ін. Однак, внаслідок процесів реформування підприємств, припинення чи скорочення їх діяльності багато людей, що брали участь у маятникових поїздках населення, повернулися до сільського способу життя. Цьому сприяло також зменшення кількості рейсів на приміських залізничних і автобусних маршрутах, подорожчання проїзду на них. Зараз у таких поїздках бере участь майже 9% сільського населення.
У населених пунктах, де є більші можливості працевлаштування (а це передусім великі міста), є ще значні обсяги "маятникових" міграцій, але вони всюди вже мають набагато менші розміривід попередніх. У два-три рази зменшились потоки щоденних міграцій людей на роботу до Києва, Одеси, Харкова, Львова, міських агломерацій Донбасу і Придніпров'я.
Література:
1. Экономическая история капиталистических стран- под редакцией профессора В.Т.Чунтулова; Издательство "Высшая школа"; Москва- 1986г.; страница 110-114.
2. Учебно-справочное пособие. Экономическая география. Московский Лицей. 1999 год.
3. Britanica Book of the Year, 1997 год.
4. Ерофеев Н.А. "Промышленная революция в Англии". Москва "Учпедгиз" 1963 год.
5. Полянский Ф.Я. "Экономическая история капиталистических стран". МГУ, 1986 год.
Loading...

 
 

Цікаве