WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Порівняльна характеристика Сольвадора та Фінляндії. - Реферат

Порівняльна характеристика Сольвадора та Фінляндії. - Реферат

частки сільського господарства у ВВП Фінляндії пояснюється неухильним скороченням числа робітників, зайнятих в ньому. Більшість ферм відносно невеликі, але країна, починаючи з 1960 року, самостійно забезпечує себе харчами. Якщо споживання м'яса приблизно відповідає споживаню, то виробництво молока та яєць явно перевищує внутрішнє споживання. Зернові культури, переважно пшеницю, країна вимушена імпортувати, але кормові культури експортує. Клімат Фінляндії заважає розвиткові рослинництва. Орні землі зосереджені в південних та західних районах країни. Тваринництво представлене м'ясо-молочним напрямом. Після кількох років перевиробництва молочних продуктів Фінляндія скоротила поголів'я великої рогатої худоби. До чередини 1970-х йшло скорочення поголів'я коней, але з тих пір число стабілізувалося і навіть почався певний підйом у розведенні чистокровних коней. Свинарство, птахівництво та оленярство лишаються одними з важливих напрямів розвитку сільського господарства, а роль вівчарства та бджільництва незначна. В приватних руках перебуває 4/5 всіх лісів Фінляндії, управління ними високоефективне, і лісоматеріали, особливо папір - важлива частина експорту країни. Починаючи з закінчення другої світової війни важливу роль набуло розведення хутрових звірей. Практично всі фінські хутра йлуть на експорт. Значення рибальства поступово зменшується. Забруднення річок, будівництво дамб та електростанцій скорочує улови лосося та форелі - країна дедалі більше будує заводів з розведення риби. В Балтійському морі ведеться траулерний лов риби, здебільшого оселедця.
Північне розташування Фінляндії накладає серйозні обмеження на розвиток промисловості. Індустріалізація країни почалася ще в 1860 роках, але до початку 20 століття в промисловому секторі було задіяно не більше 10% населення. Тільки в 1960-х роках частка промисловості зрівнялася з частками сільського господарства та лісництва. Лісопереробна промисловість - головний та найбільш прибутковий сектор економіки. В ході її розвитку відбулося зміщення акцентів від виробництва деревини та целюлози до виробництва паперу, картону, будматеріалів та меблів. З закінченням другої світової війни на економіку Фінляндії важким тягарем лягла виплата репарацій Радянському Союзу, проте цей фактор зіграв позитивну роль: це вимагало розвитку важкої промисловості, продукція якої невдовзі знайшла збут на ринках як Західної, так і Східної Європи. Металопрокат та машинобулування до кризи 1990-х років становили значну частину національної індустрії. Фінляндія посідає провідне місце в світі у виробництві криголамів, океанських лайнерів та інших спеціалізованих суден, виробництві устаткування для целюлозно-паперової промисловості. Фінська хімічна промисловість не тільки повністю задовільняє всі потреби у нафтопродуктах на внутрішньому ринку, але й працює на експорт. В містах Турку, Тампере, Васа, Форсса, Хювінкя діють текстильні фабрики. В Хельсінкі працює найбільший в Європі порцеляновий завод. Розвинена харчова (виробництво алкогольних напоїв та кондитерських виробів) промисловість, виробництво будматеріалів.
Через холодний клімат та довгу зиму Фінляндія посідає одне з найперших місць у світі за рівнем споживання електроенергії на душу населення. Промисловість споживає більше подовини всієї вироблюваної електроенергії (цей показник вищий, ніж в середньому в Європі). Місцеві енергоносії задовільняють не більше третири всіх потреб теплових електростанцій. Значну частку в енергетиці Фінляндії становлять ГЕС, але осіннє зниження рівня річок вимагає будівництва дамб та водосховищ. Втрата в 1944 році гідроресурсів у Карелії змусила країну звернути увагу на свою Північ: на річках поблизу міст Оулу та Кемі були збудовані нові ГЕС. Енергомережа Фінляндії пов'язана з енергомережами Швеції та Росії, звідки імпортується частина електроенергії.
У 1980-х роках фінансовий ринок Фінляндії був підданий значним та швидким реформам: була знижена роль держави, на початку 1980-х було дозволено іноземним банкам працювати в країні, а з 1991 року відкривати свої філії. Банк Фінляндії, створений в 1811 році і контрольовани парламентом, є Центральним банком країни і відповідає за фінансову стабільність. Банк керує обігом національної валюти - марки.
Експорт у 1998 році становив 43 млрд доларів США, основні його складові - машини та устаткування, хімікати, залізо, сталь, ліс, целюлозно-паперова промисловість. 56% експорту перепадає на країни Європи, 7% на США, 6% на Росію.
Імпорт у 1998 році становив 30, 7 млрд доларів США, основні компоненти - харчі, нафта і нафтопродукти, хімікати, транспортне обладнання, залізо і сталь, текстиль, зерно. 60% імпорту - з країн Європи, 8% з США, 7% з Росії.
Зовнішній борг у 1993 році становив 30 млрд доларів США.
Грошова одиниця - марка, що дорівнює приблизно 5, 5 доларів США.
У 2000 році у Фінляндії мешкало 5,2 млн чоловік, і середньорічний приріст населення становив 0, 17%. Урбанізація в 1998 році досягла 66%.
ПОКАЗНИКИ Рік(роки) САЛЬВАДОР ФІНЛЯНДІЯ
1. ВНП на душу населення 1987 1070 22120
1995 1610 20580
2. Середньорічний рівень зростання ВНП на душу населення. 1965-1989 -0,4 3,2
1985-1995 2,8 1,8
3. Середньорічний рівень зростання ВВП 1965-1980 4,3 4,1
1980-1990 16, 4 5, 8
1990-1995 11, 2 1, 8
4. Середньорічний рівень зростання продукції сільського господарства. 1965-1980 3, 6 0
1980-1990 -1,1 -0, 2
1990-1995 1, 2 -
5. Середньоічний рівень зростання продукції промисловості. 1965-1980 5, 3 4, 3
1980-1990 0, 1 3, 3
1990-1995 2, 9 - 1, 2
6. Середньорічний рівень зростання продукції обробної промисловості. 1965-1980 4, 6 4, 9
7. Середньорічний рівень зростання виробництва послуг. 1965-1980 4, 3 4, 8
1980-1990 0,7 5,3
1990-1995 2,3 -2,7
8. Частка продукції сільського господарства у ВВП. 1965 29 16
1980 38 12
1995 14 6
9. Частка продукції промисловості в ВВП. 1965 22 37
1980 22 49
1995 22 37
10. Частка продукції обробної промисловості в ВВП. 1965 18 23
1980 16 35
1995 - 28
11. Частка виробництва послуг у ВВП. 1965 49 47
1980 40 35
1995 65 28
12. Значення індексу людського розвитку. 1993 0, 576 0,935
13. Тривалість життя. 1985 63 75
1995 64 77
14. Коефіцієнт смертності немовлят. 1980 81 8
1995 36 5
15. Неписьменність серед дорослих. 1985 28 >5
1995 57 5
16. Питома вага учнів у відповідній віковій групі (початкова освіта). 1980 жін 75 96
1980 чол 75 97
1993 жін 80 100
1993 чол 79 100
17. Питома вага учнів у відповідній віковій групі (середня освіта). 1980 жін 23 105
1980 чол 26 94
1993 жін 30 130
1993 чол 27 110
18. Питома вага учнів у відповідній віковій групі (вища освіта). 1980 4 32
1993 15 63
19. Енергоспоживання на душу населення. 1980 280 5230
1994 370 5997
20. Промислові викиди вуглекислого газу на душу населення. 1980 0, 5 11,8
1992 0,7 8,2
ВНП НА ДУШУ НАСЕЛЕННЯ
1. ВНП на душу населення. Основний показник, за яким Світовий Банк (Міжнародний банк Реконструкції та Розвитку) групує країни, поділяючи їх на розвинені та ті, що розвиваються. В 1987 році у Сальвадорі, де тривала партизанська війна та боротьба за владу, ВНП на душу населення становив 1070 доларів США. У Фінляндії показник - 22120 доларів США. У 1995 році ВНП на душу населення в Сальвадорі, де політична ситуація стабілізувалася, зріс до 1610 доларів. У Фінляндії він знизився до 20580 доларів США.
2. Середньорічний рівень зростання ВНП на душу населення. Цей показник відображає темпи загального економічного зростання. У 1965-1989 роках для Сальвадора рівень зростання ВНП на душу населення був -0,4%. Проте в цей період Сальвадор пережив як економічне піднесення, так і майже повне
Loading...

 
 

Цікаве