WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Нова Зеландія - Реферат

Нова Зеландія - Реферат

власності держави, була приватизована.
Мінеральні ресурси. Запаси корисних копалин у Новій Зеландії відносно невеликі. У 1852 р. було відкрите золото, спочатку на півострові Коромандел, а потім на острові Південний; видобуток золота був основним джерелом валютних надходжень протягом другої половини XIX ст. Пізніше ця галузь занепала, однак у 1980-х роках відновилася інтенсивна розробка як розсипних, так і корінних родовищ золота. Кам'яне вугілля зустрічається досить часто, однак 90 % промислових запасів (переважно лігніту) зосереджені на острові Південний. У 1996 р. 3,6 млн тонн суббітумінозного вугілля було добуто в кар'єрах Північного острова. Значна кількість вугілля вивозиться на експорт, головним чином у Японію.
З інших нерудних корисних копалин у великій кількості добуваються будівельні матеріали - пісок, бутовий камінь, гравій і галька, а також глина, вапняк, доломіт. У 1970 р. поблизу Окленда був побудований металургійний завод, де виплавляється високоякісна сталь із залозистих пісків за способом, розробленим новозеландськими фахівцями. Триває розробка титаномагнетитових чорних пісків, що залягають уздовж західного узбережжя обох островів; вони використовуються при виплавці сталі, а також йдуть на експорт. На острові Північний, у Капуні і в районі Нью-Плімута, виявлені відносно невеликі запаси нафти і природного газу. Більшим за об'ємом є газове родовище в морі, відкрите в 1969 р. на південний захід від Нью-Плімута, яке освоюється з початку 1980-х років.
Енергетика. Нова Зеландія має в достатній кількості всі джерела енергії, крім нафти. У 1996 р. за рахунок внутрішніх ресурсів потреби країни в первинних джерелах енергії задовольнялися на 89 %, а в нафті - на 44 %. 32 % виробленої енергії дає нафта, 29 % - природний газ, 13 % - гідроелектростанції; на частку інших джерел (вітер, біогаз тощо) припадає 5 %. У 1996 р. видобуток нафти й конденсату в Новій Зеландії був еквівалентний 911015 Дж, а природного газу - 1801015 Дж. Значний внесок в енергетику роблять геотермальні джерела; побудована в 1958 р. електростанція в Уаїракеї (острів Північний) є однією з найбільших у світі, що використовують підземне тепло. Досить великим є гідроенергетичний потенціал Нової Зеландії, особливо острова Південний, що має гористий рельєф. Великий гідроенергетичний комплекс розташований на р. Уаїтакі, звідкіля електроенергія передається в міста острова Північний по високовольтній лінії і підводному кабелі.
Обробна промисловість. Головною галуззю залишається харчова, в основному м'ясомолочна промисловість. Велике значення мають також деревообробні, целюлозно-паперова галузі й виробництво продукції з металу й пластмас. Значна частина промислового виробництва зосереджена на острові Північний, де головним індустріальним центром є Окленд. На острові Південний промислові підприємства розміщені переважно в районі Крайстчерча.
Автомобільні дороги. У країні функціонують 74 автомобільні дороги, включаючи магістральні шосе, завдовжки загалом близько 10,5 тис. км; ці дороги знаходяться у віданні центрального уряду або провінцій. Крім того, є близько 15 тис. км міських магістралей і 66 тис. км сільських доріг. Таким чином, дорожня мережа Нової Зеландії має довжину більше 92 тис. км і включає більше 15,8 тис. мостів. Будівництво й експлуатацію доріг загальнонаціонального значення проводить державна організація "Транзит Нью-Зіландії; інші дороги знаходяться у віданні місцевої влади.
Залізниці. У 1993 р. корпорація "Нью-Зіланд рейл", що належала державі, була продана міжнародному консорціумові, до складу якого входять як новозеландські, так й іноземні компанії. Комплекс транспортних операцій здійснює компанія "Транс рейл", що займається перевезеннями, доставкою й зберіганням вантажів, технічним обслуговуванням доріг і транспортних засобів, а також пасажирськими перевезеннями. У її віданні знаходиться також система міжміського автобусного сполучення, причому обсяг автобусних пасажирських перевезень перевищує залізничний. Ця ж компанія здійснює експлуатацію чотирьох поромів, які перевозять поїзди, автомобілі й пасажирів через протоку Кука, курсуючи між Веллінгтоном і Піктоном.
Водний транспорт. Специфіка географічного положення країни обумовлює провідну роль морського транспорту в зовнішній торгівлі, хоча власний океанський флот Нової Зеландії невеликий і більшість перевезень здійснюється кораблями іноземних компаній. Найбільшим портом Нової Зеландії залишається Окленд, хоча більша (за обсягом) частина експорту, в основному лісоматеріали й молочні продукти, проходить через порт Тауранга. Важливими портами є також Веллінгтон, Фангареї (сюди доставляється вся імпортована нафта), Нью-Плімут, Нейпір, Данідин і Літтелтон. Сполучення між островами Північний і Південний відбувається через порти Веллінгтон і Піктон, з'єднані поромною переправою. Між Сіднеєм (Австралія) і новозеландськими портами Веллінгтон і Окленд налагоджені регулярні вантажопасажирські пароплавні перевезення. Крім того, в Окленд (рідше у Веллінгтон) заходять трансокеанські кораблі, що курсують між Сіднеєм і тихоокеанськими портами Північної Америки.
Повітряний транспорт. Нова Зеландія має одну із найгустіших у світі мереж внутрішніх авіаліній, що обслуговуються державними й приватними авіакомпаніями. "Ейр Нью-Зиланд" й іноземні авіакомпанії з'єднують країну з Австра^ лією і забезпечують зв'язок із південною частиною Тихого океану, Східною Азією, Великобританією і західним узбережжям США. Головні міжнародні аеропорти знаходяться в Окленді, Крайстчерчі й Веллінгтоні. Близько десятка інших аеропортів обслуговують внутрішні перевезення.
Фінанси й банківська справа. Нова Зеландія ввела десяткову монетну систему в 1967 p., коли новозеландський фунт був замінений новозеландським доларом. Новозеландський долар дорівнює 100 центам. Вобігу знаходяться монети у 5, 10, 20 і 50 центів; 1 і 2 долари; банкноти в 5, 10, 20, 50 і 100 дол. Усі гроші випускаються Державним резервним банком Нової Зеландії.
Зовнішня торгівля. Економіка Нової Зеландії значною мірою залежить від зовнішньої торгівлі й отже, від мінливості міжнародної економіки. У 1996-1997pp. Нова Зеландія одержала від експорту близько 21 млрд новозеландських дол і витратила на імпорт близько 21,3 млрд новозеландських дол. Близько 17 % експортного виторгу надходило від продажу молочних продуктів, 13 % - м'яса, 11 % - лісоматеріалів і продукції деревообробної промисловості, 11 % - інших лісопродуктів і 5 % - вовни. З 1973 p., коли традиційний головний торговельний партнер країни - Великобританія - приєднався до Європейського економічного співтовариства, Нова Зеландія розширила ринки збуту. Значно збільшилися обсяги торгівлі з азіатськими країнами, особливо з Японією. У грудні 1982 р. була підписана "Угода про більш тісне економічне співробітництво" (CER) з Австралією, а в 1990 р. були скасовані всі обмеження в торгівлі між цими країнами. У 1996-1997 pp. головним торговельним партнером Нової Зеландії була Австралія, на яку припадало близько 24 % новозеландського імпорту і 20 % експорту. До числа основних партнерів належала також Японія (15 % експорту і 13 % імпорту), США (10 % експорту і 17 % імпорту) і Великобританія (6,5 % експорту і 5,3 % імпорту). У 1996 р. уряд Нової Зеландії зумів за допомогою продажу частини державної власності й вигідних вкладень прибутку повністю сплатити зовнішній борг.
Loading...

 
 

Цікаве