WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Німеччина - Реферат

Німеччина - Реферат

єдину систему освіти, розвинуту транспортну й комунікаційну інфраструктуру, розвиток засобів масової інформації, німці лінгвістично складають три групи: північно-німецьку (нижньонімецький діалект), центрально-німецьку (центрально-німецький діалект) і південну (верхньонімецький діалект). Один із верхньонімецьких діалектів - алеманський - широко розповсюджений у Швабії. Але й він у свою чергу поділяється на нижньоалеманський (на захід і південь від Штутгарта і на схід від Аугсбурга, земля Баден-Вюртемберг і Ельзас) і верхньоалеманєький (швейцарські німецькомовні кантони). Широко розповсюджений також ще один верхньонімецький діалект - баварський (на південь від ріки Дунай, на схід від ріки Лех, всяАвстрія, за винятком землі Форарльберг). Центрально-німецькі діалекти: франконські й тюрінгські стали
базою для формування сучасної німецької мови. Тюрінгський діалект широко розповсюджений у Тюрінгії, Саксонії і Саксонії-Анхальт. Південно-франкон-ським діалектом розмовляють у Північній Баварії, південно-франконським - у Північному Баден-Вюртемберзі, рейнсько-франконським - на північний захід від Меца, у французькій Лотарингії, у землях Гесс і Рейнланд-Пфальц, мозель-франконським - від Люксембургу до районів Мозельської долини, рипоріан-франконський - розповсюджений від Ахена, біля бельгійсько-голландського кордону до Дюссельдорфа й Бонна. Діалект, відомий як нижньонімецький, або Plattdeutsch, розповсюджений у саксонських землях і всій Північній Німеччині. Хоча останнім часом його вплив сильно потіснений центрально-німецьким, але він, як і раніше, використовується сільськими й літніми жителями узбережжя Балтійського й Північного морів. Окремо стоїть фризький діалект. Невелика народність фризи, що проживають на однойменних островах, користується в спілкуванні мовою, схожою на німецьку й англійську одночасно. Протестанти складають 38 % віруючих, католики - 34 %, мусульмани - 1,7 %.
Майже 90 % населення Німеччини проживає в містах і прилеглих до них урбанізованих районах. Високий ступінь політичної децентралізації країни в минулому призвів до того, що в Німеччині існує надзвичайно велика кількість міст. Деякі з них колись були столицями самостійних держав (німецьких князівств), інші виникли як торгові центри й приносили чималий дохід у скарбницю місцевих володарів. Сучасна фабрично-заводська індустрія з'явилася в них із початком залізничного будівництва. У зв'язку з цим для Німеччини характерною є менша концентрація населення й промисловості в межах кам'яновугільних басейнів, ніж у країнах більш ранньої індустріалізації, як, наприклад, у Великобританії.
У післявоєнний період, із утратою Берліна як загальнонаціональної столиці, її функції фактично виявилися розподілені між декількома містами Західної Німеччини, що стало однією з найбільш характерних рис розвитку міської мережі ФРН. Так, Бонн із 1949 р. став тимчасовою столицею ФРН і, відповідно, центром зосередження посольств і різних державних установ. У Франкфурті-на-Майні, який уже був найбільшим фінансовим і біржовим центром, розмістився Федеральний банк; там знаходяться і штаб-квартири багатьох комерційних банків. Карлсруе й Кассель стали резиденціями найважливіших федеральних судів. Децентралізація адміністративних функцій в умовах федералізму дала імпульс розвитку таких великих міст, як Дюссельдорф і Мюнхен. Ще одним фактором росту західнонімецьких міст стало розширення мережі університетів. Берлін, із населенням близько 3,5 млн чоловік (усього ж у межах зони маятникових міграцій Берлінської агломерації проживає більше 5 млн мешканців), є найбільшим містом країни. Його ізольоване положення на економічно більш слабкому сході почасти може бути компенсоване відновленням його ролі як загальнонімецької столиці.
Рурський урбанізований регіон, що виник на базі однойменного кам'яновугільного басейну, за кількістю жителів трохи перевищує Берлінську міську агломерацію. Це утворення вже зовсім іншого типу, що складається з поліцентрич-ної конурбації, серед міст якої найбільш відомі Ессен, Дортмунд і Бохум. Однак Рур, чисельність населення якого до 1914 р. швидко зростала, у 1960-1980-х роках втратив майже півмільйона своїх жителів. Проте міста конурбації, шо примикають до Рейну, продовжують процвітати. Дюссельдорф є столицею найбільш населеної федеральної землі Північний Рейн-Вестфалія, що за кількістю
жителів значно випереджає всі інші. Кельн у 1970-х роках розширив свої адміністративні кордони та є четвертим містом Німеччини за кількістю жителів (близько 1 млн осіб). Головна вісь розселення в південній Німеччині включає 4 великі міські агломерації із чисельністю населення від 1 млн до 2,5 млн чоловік кожна. Франкфурт, фінансова столиця Німеччини, є центром третьої за кількістю жителів міської агломерації країни, що знаходиться в низовині Майна, у районі його впадання в Рейн. Інший міський ареал, розташований при злитті Рейну і Неккара, включає такі різні міста, як Мангейм, найбільший у країні центр хімічної промисловості Людвігсхафен і старе університетське місто Гейдельберг. Штутгарт, столиця процвітаючої землі Баден-Вюртемберг, домінує ще в одній міській агломерації у долині Неккара. Далі на південний схід розташований Мюнхен, третє за чисельністю населення місто Німеччини й столиця Баварії. Поза головною смугою розселення важливими міськими ареалами є агломерації навколо Гамбурга - портового міста, другого в країні за кількістю жителів після Берліна; Бремена - ще одного портового міста; Ганновера, столиці землі Нижня Саксонія; Нюрнберга, що залишив яскравий слід в історії Німеччини й середньовіччя, зберіг численні пам'ятники; а також конурбація Саарланд.
Народна освіта в Німеччині безкоштовна, загальна і обов'язкова для дітей віком від 6 до 18 років. До 1990 р. у східній частині країни діяла зовсім інша система освіти. НДР мала однакову, фінансовану державою загальнонаціональну систему освіти. Малося на увазі, що вона повинна бути доступною всім громадянам незалежно від соціального походження, професії та економічного становища. Приватні школи в НДР були відсутні. Після об'єднання західнонімецька модель освіти була поширена на всю країну. Відповідальність за систему освіти й навчання несуть федеральні землі. Вони забезпечують 80 % фінансування, а федеральний уряд доплачує
Loading...

 
 

Цікаве