WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Бразилія - Реферат

Бразилія - Реферат

більшість рабів залишилися на місцях колишнього проживання. У наші дні найвища щільність чорношкірого населення, як і раніше, спостерігається на північному сході країни. Африканці вплинули на національний склад країни та її культуру. Африканська музика, танці, кухня, вірування стали невід'ємною частиною повсякденного життя країни. Але темношкіре населення знаходиться на низькій сходинці економічної ієрархії Бразилії. Справа в тому, що більшість цієї громади живе в економічно безперспективних і відсталих районах країни. Крім цього, на ринку праці афро-бразильці відчувають постійний пресинг із боку європейських і азіатських емігрантів, що мають вищу кваліфікацію. Європейці становлять більшість населення Бразилії. Протягом трьох сторіч португальці безперешкодно заселяликраїну, вони були практично єдиними європейцями в Бразилії. Вони були торговцями, плантаторами. З моменту проголошення незалежності в 1822 р. імміграційна політика змінилася Найбільш численну громаду емігрантів (після португальців) склали італійці. Більшість їх проживає в Сан-Паулу, північному Ріу-Гранді-ду-Сул. Подібно до португальців, італійці легко асимілювалися. Услід за ними до країни прибули іспанці, сирійці, ліванці. Разом з італійцями вони зробили чималий внесок у розвиток промисловості, фінансів, мистецтва. У XIX - початку XX ст. основну частину мігрантів складали німці, а після Першої світової війни - японці. На відміну від середземноморських народів, німцям і японцям треба було три-чотири покоління для асимілювання серед місцевого населення. Крім різниці культур, що відокремлювали їх від інших бразильців, чималу роль зіграло розселення німців і японців у глухих сільських районах країни. Уряди Німеччини та Японії виплачували чималі кошти для підняття поселень своїх підданих у віддаленій частині світу, світові держави проводили політику поступової колонізації Бразилії. Після Другої світової війни ці дві громади стали невід'ємною частиною бразильського суспільства. Крім вищезгаданих громад, у країні існує кілька слов'янських етнічних груп. Від 80 % до 90 % населення Бразилії - католики. Бразилія -найбільша католицька країна світу. Після проголошення республіки в 1889 р. католицизм перестав бути державною релігією. Але перевага католиків серед емігрантів у XIX-XX ст. тільки зміцнила позиції церкви в країні. Інші релігійні громади - протестанти (п'ятдесятники й секти фундаменталістського типу), православні, синтоїсти, буддисти, мусульмани. Окремо слід виділити анімістів-індіанців і шанувальників синкретичних африканських культів. Серед останніх переважають бразильці африканського походження.
Економічний розвиток
Бразильська економіка, маючи високорозвинене сільське господарство, видобувну промисловість й сектор послуг, є найпотужнішою в регіоні й впливає на
світові ринки. До прийняття стабілізаційного плану в середині 1994 р. інфляція в країні сягала просто стратосферних висот, і іноземні інвестори боялися вкладати кошти в національну економіку. Сувора грошова політика принесла свої плоди: зростання цін на споживчі товари в 1998 р. склало 2 % проти 1000 % у 1994 р. Одночасно зростання ВВП скоротилося з 5,7 % у 1994 р. до 3,0 % у 1997 р. через жорстку кредитну політику. У 1998 р. економіка країни зіткнулася із серйозним випробуванням: всесвітня фінансова криза призвела до відтоку інвестицій із країни. Приблизно 30 млрд дол. були вилучені за серпень і вересень 1998 р. Найбільш серйозним наслідком для Бразилії, після російської відмови виплат боргів, стало ухвалення рішення про зміну процентної річної ставки (вона досягла 50 %). Після коректування податкової програми й прийняття нових принципів структурних перетворень Міжнародний Валютний Фонд видав кредити країні в розмірі 41,5 млрд дол. У січні 1999 р. Центральний банк Бразилії оголосив про одноразову 8-процентну девальвацію реала й відмову надалі штучно підтримувати курс національної валюти. Уряд сподівався на початок економічного зростання до кінця 1999 р. і продовжує заявляти про дотримання суворого антиінфляційного курсу.
Бразилія має великі запаси корисних копалин: залізної (понад 100 млрд т), марганцевої (100 млн т), уранової (265 тис. т) руд, значні запаси бокситів, руд кольорових металів, вугілля (21 млрд т), алмазів, срібла, золота, нафти та ін. Розвиток транспортної інфраструктури сприяв би економічному розвиткові країни.
Найбільші родовища залізної руди знайдені в штатах Мінас-Жераїс і Пара, марганцевих руд - у Мату-Гроссу й Амапа. З усіх розвіданих запасів вугілля (переважно в штатах Ріу-Гранді-ду-Сул і Санта-Катарина) тільки невеликий відсоток придатний для використання в сталеливарній промисловості.
На материковому шельфі розташовані родовища нафти та природного газу. Уряд і приватні компанії постійно ведуть розвідку нових родовищ корисних копалин.
Дві третини країни вкриті лісами - Бразилія має у своєму розпорядженні сьому частину всіх світових лісових ресурсів. Основна маса лісів зосереджена в Амазонії і приатлантичній прибережній зоні. Розвиток лісодобувної галузі гальмується слабко розвинутою транспортною інфраструктурою. Бразилія, з огляду на розміри території, відчуває брак орних земель.
Бразилія має величезний рибопромисловий потенціал, але його розробка ведеться уповільненими темпами, й продуктивність цієї галузі загалом низька. Починаючи із середини XX ст. почалося зниження частки сільського господарства у валовому національному продукті. У наші дні менше третини всього економічно активного населення зайнято в цій галузі. Бразилія самостійна щодо забезпечення себе продовольством, більше того, країна - провідний експортер тропічних зернових культур. На відміну від інших країн Латинської Америки, Бразилія підвищила сільськогосподарське виробництво, не особливо збільшивши кількість оброблюваних земель. Придатними для обробки є не більше 9 % усіх земель, і при цьому солідна частка земель обробляється за допомогою примітивних технологій. Механізоване виробництво - рідкість, застосовується переважно на півдні й південному сході. Невелика частка сільгосптехніки використовується на північному сході, хоча тут зосереджена половина всіх бразильських ферм (середня площа ферми при цьому складає не більше 5 га). Уряд побудував
Loading...

 
 

Цікаве