WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Бразилія - Реферат

Бразилія - Реферат


Реферат на тему:
Бразилія
План
1. Загальна характеристика.
2. Населення.
3. Економічний розвиток.
Загальна характеристика
Бразилія, Федеративна Республіка Бразилії (RepubUca Federative do Brasil) --держава в Південній Америці. Загальна площа - 8,5 млн км2, населення - 172,8 млн чоловік (2000 p.), понад 95 % - бразильці. Міське населення складає 75,6 % (1991 p.). Більшість віруючих - католики, Бразилія - федерація в складі 26 штатів і 1 федерального (столичного) округу. Глава держави - президент. Президент обирається загальним голосуванням на 4-річний термін. Законодавчий орган - двопалатний національний конгрес. Складається із сенату (816 місць, по 3 депутати від кожного штату й округу обираються за мажоритарною системою на 8-річний термін, кожні три роки проводиться ротація третини сенату) і палати депутатів (513 місць, обираються на пропорційній системі на 4-річний термін). Судову владу представляє верховний федеральний трибунал, 11 суддів призначаються президентом довічно за згодою сенату. Державна мова - португальська.
Центр й південні частини Бразилії займає Бразильське плоскогір'я (найвища точка - г. Башкира, 2890 м); на півночі - Амазонська низовина й відроги Гвіанського плоскогір'я. На крайньому півдні - Лаплатська низовина. Клімат змінюється з північного заходу на південний схід від екваторіального до субтропічного (середні температури січня від +23 до +29 °С, липня від +16 до +24 °С). Опадів - 3000 мм на заході Амазонської низовини, до 500 мм - на північному сході Бразильського плоскогір'я, 1200 мм на рік - на півдні. Головні ріки - Амазонка, Сан-Франсиску, Парана. На Амазонській низовині - вологі екваторіальні ліси, у центральній частині - савани й рідколісся, на Приатлантичній низовині - тропічні змінно-вологі, на півдні - вічнозелені ліси. Під лісом - 38 % території країни. У країні нараховується 20 національних парків, є заповідники й заказники.
У давнину територію Бразилії населяли індіанці, на початку XVI ст. країна була завойована португальськими конкістадорами, які знищили більшість корінного населення і створили великі плантаторські господарства з використанням рабської праці негрів, завезених із XVI ст. з Африки. У результаті визвольного руху в 1822 р. Бразилія проголошена незалежною імперією (з 1889 р. - федеративною республікою). До 1888 р. зберігалося рабство. З кінця XIX ст. до Бразилії потрапляв англійський і північноамериканський капітал. Кінець XIX ст. Позначений боротьбою селянства за землю. Особливо великий виступ - у штаті Баїя в 1896-1897 р. У період після Другої світової війни в економіці Бразилії посилилися позиції США й ФРН. Спроби ряду урядів (особливо Ж. Д. Варгаса і Ж. Гуларта) у 50-60-х pp. поставити під державний контроль видобуток і переробку нафти, забезпечити незалежну від іноземних держав зовнішню політику Наштовхнулися на опір реакції. Після військового перевороту 1964 р. біля керма Влади до 1985 р. перебували військові уряди.
Бразилія - індустріально-аграрна країна, найбільша за економічним потенціалом у Південній Америці.
Населення
У серпні 1996 р. у Бразилії був проведений перепис населення. Згідно з цими даними чисельність населення в 1996 р. складала 157 079 573 чол., що приблизно на 5 % менше, ніж прогнозувало Бюро перепису США. При оцінці чисельності населення слід брати до уваги високий рівень смертності від СНІДу, високий рівень смертності серед немовлят, низьку тривалість життя.
Етнічний склад: білі (португальці, німці, італійці, іспанці, поляки) - 55 %, метиси й мулати - 38 %. чорношкірі - 6 %. інші (японці, араби, індіанці) -1 % Католики складають - 80 % населення.
У Бразилії спостерігається постійний процес змішування різних рас і національностей Країна є своєрідним полігоном виникнення нового бразильського етносу. Терпимість португальських бразильців і офіційна політика пом'якшують міжетнічні конфлікти. Головним об'єднавчим фактором є португальська мова і римсько-католицька церква, якщо в деяких областях країни, де не спостерігаються процеси асиміляції населення, це сприймається як вибір населення, що тут проживає, а не як урядова політика або результат протистояння етнічних громад. Таким прикладом можна назвати місцеве індіанське населення чисельністю близько 200 тис. чол. Хоча жодне з індіанських племен не досягло такого рівня розвитку, як племена Анд або Центральної Америки, їхня цивілізація прекрасно відповідала місцевим географічним і кліматичним умовам. Від місцевих племен португальські торговці й поселенці перейняли технології вирощування кукурудзи, касави. Саме індіанці навчили колоністів користуватися гамаками (їм віддають перевагу дотепер у деяких північних районах Бразилії), будувати каное, плоти (цей вид транспорту активно використовується в наші дні на північному сході країни). Приблизно третина бразильців має індіанські корені - це твердження є очевидним щодо населення районів, розташованих на півночі й заході від північно-східних провінцій.
Поки португальці просто вели торгівлю з місцевим населенням, стосунки залишалися мирними. Але з початком проведення активної колонізаторської політики індіанців почали використовувати на плантаціях і рудниках. Не витримавши такої експлуатації, чимало індіанців вмирали або втікали. Ті, що втекли, знаходили притулок у важкодоступних районах між Амазонкою й плато Мату-Гроссу. У період із XVI по XVIII ст. португальці почали організовувати набіги на індіанські поселення, забирати в рабство місцеве населення. Додаткового удару по чисельності індіанського населення завдали хвороби, завезені колоністами з Європи (грип, кір, віспа). Работоргівля, шо розгорнулася в Бразилії з XVI по XIX ст., докорінно змінила етнічний вигляд країни. У цей період у країну було завезено від 3 до 4 млн рабів-африканців. Основна маса рабів прибула з Західної Африки й Анголи. їхня праця використовувалася на плантаціях і в домашньому господарстві. Протягом XVI і XVII ст. більшість чорношкірих рабів була сконцентрована на північному сході Бразилії, на плантаціях цукрової тростини. У XVIII ст. з початком видобутку в країні золота й алмазів частина чорношкірого населення була переведена в штат МінаСгЖераїс. Після скасування рабства в 1888 р.
Loading...

 
 

Цікаве