WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Аргентина - Реферат

Аргентина - Реферат


Реферат на тему:
Аргентина
План
1. Загальна характеристика.
2. Населення.
3. Економічний розвиток.
Загальна характеристика
Аргентина, Аргентинська Республіка (Republica Argentina) - держава на південному сході Південної Америки. Загальна площа - 2 766 890 кв. км. Площа суші - 2 736 690 кв. км, площа рік і озер - 30 200 кв. км. Населення 36,8 млн чоловік (2000 p.), понад 90 % - аргентинці. Міське населення понад 86 % (1990 p.). Офіційна мова - іспанська. Більшість віруючих - католики. Аргентина - федерація з 22 провінцій, Федерального столичного округу і національної території Вогняна Земля. Глава держави - президент (обирається на 4-річний термін). Законодавчий орган - двопалатний Національний конгрес. Складається із сенату (72 місця - раніше кожен законодавчий орган провінції делегував трьох членів у сенат, сьогодні триває реформа верхньої палати - третина її членів переобиратиметься кожні 2 роки на 6-річний термін) і палати депутатів (257 місць - половина депутатів переобирається кожні два роки на 4-річний термін). Законодавча система ґрунтується на американській і західноєвропейській законодавчих системах. Верховний Суд складається з 9 суддів, що призначаються президентом зі схваленням сенату. Конституція Аргентини прийнята 05.1853 p., переглянута в серпні 1994 р. Східна частина Аргентини рівнинна, на заході - Анди, на південному заході - Патагонське плоскогір'я. Клімат на півночі тропічний, південніше - субтропічний, на півдні помірний. Середні температури січня на півночі +28 °С, на півдні +10 °С, липня відповідно - 18 і 1 °С. Опадів від 100-300 мм на заході до 1400-1600 мм на рік на сході. Головні ріки - Парана, Парагвай, Уругвай^ Чубут, Ріо-Негро, Ріо-Колорадо. Вологі лугові степи, савани, субтропічні ліси (переважно в горах). Національні парки: Науель-Уапі, Лос-Гласьярес, Лос-Алерсес, Ланін та ін.
У давнину територію Аргентини населяли індіанці. У першій половині XVI ст. її завоювали іспанські конкістадори: у країні затвердилося велике феодальне землеволодіння з використанням рабської праці. У 1816 р. у ході Війни за незалежність іспанських колоній в Америці (1810-1826 р.) була створена незалежна держава Об'єднані Провінції Ла-Плати (у 1826 р. перетворені на Федеративну Республіку Аргентину). У XX ст. в Аргентині зміцнилися позиції іноземного капіталу (із середини XIX ст. - головним чином, англійського, потім США) 3 1930 р країною керували переважно військові, які проводили політику в інтересах латифундистів, великої буржуазії й іноземних монополій. Після Другої світової війни великим впливом в Аргентині користувався X Д. Перон (обраний президентом Аргентини в 1946 p.), що поєднав популізм із заходами, спрямованими на зміцнення позицій національного капіталу. У 1955 р Перон був скинутий військовими, однак вплив перонізму в широких масах зберігався (у 1974 р. Перон був знов обраний президентом). З 1976 р встановилося правління військових. У цей період (у 1982 р.) Аргентина, шо не визнає британського суверенітету над Фолклендськими (Маль-вінськими) островами, здійснила невдалу спробу захопити їх
Населення
Етнічний склад, білі - 85 %, метиси й індіанці - 15 % Католики складають 90 % віруючих (реально відвідують церкву не більше 20 %), протестанти - 2%, іудаїсти - 2 %, інші релігійні громади - 6 %, Майже все населення Аргентини - нащадки іммігрантів, переважно іспанців та італійців, що освоювали нові землі, як у колоніальний період, так і після здобуття країною незалежності. У часи правління іспанської корони колонізатори зіткнулися з безліччю індіанських племен. Серед них були андські північно-західні племена діагуіта, племена гуарані. Усіх їх із наступом іспанців чекало поневолення і жорстока експлуатація Крім вищезазначених племен, що вели осілий сільськогосподарський спосіб життя, землі Аргентини населяли мисливці й кочівники. Саме вони чинили іспанцям збройний опір, який був, врешті-решт, придушений. У Гран-Чако це були племена, що розмовляли гуайкуруан, у південній Пампі до 1870-х pp. переважали араукани, що прийшли з гірських районів Чилі, область Буенос-Айреса населяло плем'я куєранді, а Патагонію - індіанці тегуельче. Оцінні дані свідчать, що в 1810 р. населення Аргентини складало більше 400 тис. чол. З них близько ЗО % складали індіанці, чия чисельність сильно скоротилася з доколумбівської епохи, коли аборигенів налічувалося до 300 тис. чол. До 10 % аргентинців на початку XIX ст. складали негри й мулати, нащадки рабів, незаконно завезені в країну через Буенос-Айрес. Європейці й метиси (нащадки змішаних шлюбів європейців з індіанцями й неграми) були тоді в меншості. Після середини XIX ст. у країну ринула хвиля нових іммігрантів, здебільшого з Іспанії й Італії. Корінне населення й метиси відтіснялися в андські провінції або зникали серед нових поселенців. Починаючи з цього моменту, у прикордонних областях Аргентини почали переважати метиси - вихідці з Парагваю, Чилі й Болівії. Майже половину мігрантів наприкінці XIX ст. і початку XX ст. складали італійці й близько третини - іспанці. Досить багато переселенців прибуло із Франції, Німеччини, Росії, Польщі, Великобританії. Якщо в 1869 р. аргентинці іноземного походження складали 12 % усього населення, то до 1914 р. - близько однієї третини, а у великих містах ця пропорція складала 2 до 1. До кінця XX ст. із загальним зниженням темпів імміграції знизилася і частка іноземців серед громадян республіки. Величезний внесок у формування національної культури Аргентини зробили італійські іммігранти, їхній вплив у країні був настільки великий, що й у наші дні в Буенос-Айресі широко розповсюджена італійська мова. Друге місце за значущістю в житті Аргентини зайняли поляки й іспанці. Британські переселенці принесли із собою великий капітал, почали розвивати м'ясопереробну промисловість і будувати залізниці. Французи сприяли становленню виноградарства й виноробства, німці зводили ферми та створювали кооперативи. Сфера
Loading...

 
 

Цікаве