WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Індія - Реферат

Індія - Реферат


Реферат на тему:
Індія
План
1. Загальна характеристика.
2. Населення.
3. Економічний розвиток.
Загальна характеристика
Індія (мовою хінді Бхарат), Республіка Індія, держава в Південній Азії. Загальна площа - 3 287 590 кв. км. Площа сущі - 2 973 190 тсв. км, площа рік і озер - 314 400 кв. км. Населення 1 млрд чол. (2000 p.). Індія - багатонаціональна держава; найбільш численні хіндустанці, телугу (андхра), маратхі, бенгальці, біхарці, таміли, гуджаратці, каннара, малаяли, пенджабці й ін. Міське населення 25,7 % (1993 p.). Офіційні мови - хінді й англійська; у штатах - офіційні національні мови. Віруючі < %): індуїсти - 83, мусульмани - 11, решта - християни, сикхи й ін. Індія - федеративна республіка, складається з 28 штатів і 7 союзних територій центрального підпорядкування. Столиця - Делі. Входить до Співдружності. Глава держави - президент. Законодавчий орган - двопалатний парламент.
Індія омивається Індійським океаном, Аравійським морем і Бенгальською затокою. Більшу частину півострова Індостан займає Деканське плоскогір'я, на півночі - Індо-Гангська рівнина і найвищі гори Землі - Гімалаї (висота в Індії до 8126 м, г. Нангапарбат) і Каракорум. Клімат переважно тропічний, на півночі
- тропічний мусонний. На рівнинах середні температури січня від +15 °С - на півночі до +27 °С -^на півдні, травня +28-35 °С. Опадів від 60-100 мм на рік у пустелі Тар на заході країни, 300-400 мм - у центральних районах Декана, 3000-6000 мм - у Східних Гімалаях і на зовнішніх схилах Гат, до 12 тис. мм - біля Черапунджі на плато Шиллонг (найбільш вологе місце на Землі). Головні ріки - Ганг, Брахмапутра, Інд. Тропічні ліси, савана і чагарникова напівпустеля. У горах - висотна поясність. Національні парки: Казіранга, Гірський, Лєс, Ма-нас та ін.; є численні резервати.
У середині III тис. - першій половині II тис. до н. е. у долині р. Інд існувала Харапська цивілізація. Великі державні утворення почали виникати з другої половини І тис. до н. є. Найважливіші з них - Магадха, держава Гуптів, Делійський султанат, держава Великих Моголів. З початку XVI ст. відбувалося поступове завоювання Індії європейцями (португальцями, голландцями, французами, англійцями). Англійці в результаті воєн із європейськими суперниками, англо-майсурських воєн, англо-маратхських воєн, англо-сикхських воєн до середини XIX ст. підкорили всю Індію. Вона була перетворена на об'єкт прямого грабіжу, жорстокої податкової експлуатації, на джерело сировини й ринок збуту для англійських фабричних товарів. Після придушення антиколоніального Індійського повстання 1857-1859 pp. територія Індії, що керувалася англійською Ост-Індійєькою компанією, потрапила в пряме підпорядкування британської корони. Специфікою Індії було панування освяченої індуїзмом кастової соціальної структури.
Наприкінці XIX-XX ст. Індія стала об'єктом вкладення англійського капіталу, підсилився розвиток індійського капіталізму. Наприкінці XIX ст. національно-визвольний рух очолила партія Індійський національний конгрес. Створення масових громадсько-політичних організацій, кампанії цивільної непокори, що проводилися Індійським національним конгресом під керівництвом його лідера М. Ганді, послабили позиції колоніальної влади. Після Другої світової війни англійський уряд змушений був надати Індії права домініону, розділивши країну (1947 р.) на дві частини - Індійський Союз (з переважно індуїстським населенням) і Пакистан (із переважно мусульманським населенням). Уряд Індійського національного конгресу, що прийшов до влади в Індійському Союзі, проголосив 15 серпня 1947 р. незалежність Індії. У 1950 р. Індійський Союз став Республікою Індією. На чолі незалежної індійської держави (до березня 1977 р.) знаходилася партія Індійський національний конгрес (ІНК). Уряд очолював один із лідерів національно-визвольної боротьби Дж. Неру і його дочка І. Ганді. Були проведені аграрні реформи, створений державний сектор у промисловості, узятий курс на індустріалізацію й підйом сільського господарства при деякому обмеженні діяльності приватного капіталу.
Населення
Етнічний, склад: в Індії нараховується кілька сотень націй, народностей і племен; найбільші з них: хіндустанці, телугу, маратхі, бенгальці, таміли, гуджаратці, каннара, пенджабці й ін. Індуїсти складають 80 % населення, мусульмани - 14 %, християни - 2,4 %, сикхи - 2 %, буддисти - 0,7 %. Етнічні й лінгвістичні корені племен, які першими заселили півострів Індостан, невідомі. Точно відомо, що ранньоарійська цивілізація поширилася з північно-західної й північно-центральної частини Індії (2000-1500 pp. до н. є.) на південний захід і схід. На формування індійського етносу великий вплив мали також перси, араби, монголи, турки, афганці, англійці. Причому останні залишили найнепомітніший слід У культурі Індії. Народи північно-східної Індії мають багато спільного з народами Південної Європи, Кавказу, Південно-Західної і Центральної Азії, частина населення північно-східної Індії, Західної Бенгалії, Західних Гімалаїв і штату Джамму і Кашмір - з тибетцями й бірманцями. У племен північно-східної Індії (частина етнографів зараховує їх до австралоїдної мовної сім'ї) є багато спільних рис із народами Південно-Східної Азії. Невеликі етнічні групи південної Індії ведуть своє походження від східно-африканських племен або від так званих негритос - народу, що розселився невеликими громадами від Андаманських островів до Філіппін і Нової Гвінеї.
В. Індії проживають нації, народності й племена, більшість яких належить до шдоарійської, або дравідської, мовних сімей Інші належать до тибетської й австроазійської мовних груп. З 18 мов, визнаних державними, 13 належать до індоарійської, 4 - до дравідської мовних груп і 1 - до тибетської. Індоарійські мови сягають своїми коренями давньоарійської мови - санскриту, яка сьогодні майже не вживається (за винятком релігійних обрядів). Найбільше широко розповсюджена мова хінді: нею розмовляють більше 300 млн чол. Хінді поділяється на безліч діалектів, часто досить віддалених, але зведених у два основні - східний і західний. Хінді визнана офіційною мовою в північних штатах Індії. Інші індоарійські мови: бенгалі, гуджараті, асами, кашмірі, конкані, маратхі, неупалі, орія. Пенджабі. Мова урду - основна мова індійських мусульман на півночі й півдні Індії. У прикордонних з Пакистаном районах штату Гуджарат розповсюджена мова синдхі (тут проживають емігранти, що втекли з пакистанської провінції Пенджаб після розділу країни в 1947 p.).
Четверта частина населення Індії говорить дравідійськими мовами. Мови цієї групи поширені переважно в південній Індії, частково в центральній частині країни, у східному Біхарі. Чотири дравідійські мови визнані офіційними: канна-да, малаялам, тамільська і телуджу. Маніпурі й інші тибетські мови поширені в північно-східній Індії. Мовами міжнаціонального спілкування (лінгва-франко) є хінді й англійська. При цьому англійська є, скоріше, мовою вищих класів суспільства: рідною її визнають не більше 5 %населення, але вона широко використовується в престижних школах, вузах ЗМІ, шоу-бізнесі (кіноіндустрія, популярна музика), підприємницьких колах. Індія - батьківщина однієї зі світових релігій - індуїзму. Сьогодні індуїзм представлений безліччю напрямків, сект, релігійно-філософських вчень. Точні дані про склад цієї релігійної громади та її чисельність невідомі. Можна стверджувати, що найбільш поширеними є культи поклоніння Вішну або одному з його втілень - Крішні - і Рамі (північна й центральна Індія), шанувальники Шиви становлять більшість у Тамілнаде, Карнатаку, західній Махараштрі, декількох Гімалайських районах, культ Шакті (ма-тері-богині) розповсюджений у західній Бенгалії, Ассаму, Утта-Прадеш. Міжнародне поширення одержало поклоніння лідерам деяких індуїстських сект
Індійська мусульманська громада - одна з найбільших у світі, за своєю чисельністю вона переважає мусульманське населення країн Близького Сходу, поступаючись тільки громадам Індонезії, Пакистану й Бангладеш. Мусульманське населення сконцентроване в штатах Джамму і Кашмір, західній Бенгалії, західній частині Утта-Прадеш. Інші релігійні громади: християни (переважно католики) зосереджені на північному сході країни, у Бомбею і на півдні, сикхи - у Пенджабі й суміжних районах, буддисти - у Джамму і Кашмірі, районах Гімалаїв; бахай (що недавно різко збільшили свою чисельність за рахунок активної
Loading...

 
 

Цікаве