WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Якість та безпека продукції тваринництва - Реферат

Якість та безпека продукції тваринництва - Реферат

передбачити широкий комплекс всебічних профілактичних засобів. У такому випадку на базі глибокого вивчення технології виробництва, ветеринарно-санітарного стану ферми, кормової бази, епізоотичної ситуації з інфекційних та інвазійних хвороб у господарстві та в зоні його розташування, а також у господарствах-постачальниках складають відповідну схему ветеринарно-санітарних заходів, яка включає загальну профілактику, а такожпрофілактику незаразних, інфекційних та інвазійних хвороб.
На всіх етапах виробництва яловичини та вирощуванні ремонтних телиць ветеринарно-санітарні заходи виконуються суворо за планом. Навіть незначне, на перший погляд, відхилення у проведенні заходів від розробленої на ґрунті глибокого вивчення господарства системі може призвести до негативних наслідків, виникнення різних захворювань. Особлива увага при цьому приділяється загальній профілактиці.
Загальна профілактика в усіх господарствах з виробництва яловичини та вирощування телиць незалежно від їхніх розмірів та власності передбачає суворе дотримання санітарного режиму на фермі, створення оптимального мікроклімату в приміщеннях, своєчасне проведення санітарно-мікологічного й хіміко- токсикологічного аналізу кормів, контроль за технологією та повноцінністю годівлі великої рогатої худоби.
Ретельний і постійний аналіз ветеринарного стану господарства, проведення заходів загальної профілактики на всіх етапах виробництва є підґрунтям профілактики інфекційних, інвазійних та незаразних хвороб. Вхід і вихід на територію ферми організовують тільки через ветеринарно-санітарну прохідну. Робітникам і спеціалістам ферми категорично забороняється виносити спецодяг та взуття, а також виходити в ньому за межі виробничої зони. Осіб, хворих на туберкульоз, бруцельоз, теніаринхоз та інші хвороби, спільні для людини й тварин, до роботи на фермі не допускають. Категорично забороняється
перебування на території ферми собак, кішок, інших тварин, птиці; Дозволяється тримати сторожових собак, але вони мають бути під постійним наглядом спеціаліста ветеринарної медицини.
Тварин, які знаходяться в приватній власності, обслуговують спеціалісти ветеринарної медицини державної мережі і фахівці, що не працюють у великих спеціалізованих господарствах. Спеціалістам та працівникам великих спеціалізованих ферм з вирощування та відгодівлі великої рогатої худоби, ремонтних телиць цим видом професійної діяльності займатися заборонено.
Спеціалісти ферм мають дотримувати зоогігієнічних вимог утримання тварин, передбачених нормами технологічного проектування, стежити за санітарним станом приміщень та території, контролювати якість кормів, стан пасовищ та водопою. Слід щоденно прибирати в приміщенні гній, очищати напувалки, годівниці, кормороздавачі, промивати їх водою. Не рідше одного разу на місяць на фермі організовують санітарний день. У цей час ретельно очищають підлогу, годівниці й обладнання. Стіни, перегородки, опори миють гарячою водою (60 °С), бажано під тиском (1-1,5 атм), а потім білять 15-20%-м розчином свіжогашеного вапна.
За станом тварин постійно спостерігають. У випадку відмови від корму, в'ялості або наявності інших ознак захворювання тварин обстежують спеціалісти ветеринарної медицини, які приймають рішення про подальші дії.
Стадо комплектують таким чином, щоб після закінчення відгодівлі здавати на забій одночасно всіх тварин, які знаходяться в приміщенні або одній секції. У звільнених приміщеннях протягом п'яти днів організовують механічне очищення, санітарний ремонт, дератизацію, дезінфекцію. Дезінфікують також інвентар та обладнання.
У процесі експлуатації проводять дезінфекцію: в секціях першого періоду відгодівлі - через кожні 115-120 днів; після переведення тварин у приміщення другого періоду в секціях другого періоду - через кожні 277-280 діб; після відправки тварин на забій, в коридорах та галереях - кожний день у кінці зміни; підлогу змивають водою після кожного прогону тварин, у приміщенні для приймання худоби - після надходження кожної партії телят.
Звільнені приміщення першого періоду дезінфікують методом зрошення, для чого використовують один із наведених препаратів: 4%-й гарячий (70°С) розчин гідроксиду; 2%-й розчин формальдегіду; розчин гіпохлору з вмістом 3%-го активного хлору. Витрати дезінфікуючого розчину - не менше як 1 л на 1 м2, експозиція - 3 год. У секціях приміщень першого періоду відгодівлі тварин допускається проведення дезінфекції аерозольним методом, для чого використовують 38-40%-й розчин формальдегіду з розрахунку 30 мл на 1 м3.
Для дезінфекції аерозолями використовують турбулентну насадку ТАН у комплекті з місткістю для подачі робочого розчину до насадки і пересувним компресором марки 0-38 Б або іншим, у тому числі стаціонарним, потужністю 30 м3/год (повітря) на одну насадку і робочим тиском повітря 3 атм.
Щілинну підлогу в приміщені можна також дезінфікувати направленими аерозолями (крупнокрапельна дезінфекція). З цією метою використовують 20%=й розчин формальдегіду або гіпохлору з вмістом 5%-го активного хлору. Витрати рідини для обробки 1 м2 сумарної поверхні щілинної підлоги (в тому числі бокові та нижні поверхні ґрат підлоги) - 200 мл; експозиція при використанні аерозолів з розчину формальдегіду - 3 год., із розчину гіпохлору - 4 год. Щілинні підлоги направленими аерозолями обробляють двічі. Дезінфекцію невеликих приміщень можна проводити аерозолями, одержаними безапаратними методами. Для цього на 1 м3 приміщення потрібно 20 мл формаліну, 38-40 %-го формальдегіду і 20 г хлорного вапна (з вмістом активного хлору не менше 25%). Необхідну кількість хлорного вапна вміщують у металевий посуд, куди додають, змішуючи, формалін. Експозиція - 12 год., вологість повітря в приміщенні - не нижче 90%. По закінченні дезінфекції приміщення провітрюють, а залишки формальдегіду нейтралізують 25%-м розчином аміаку (нашатирний спирт), розпилюючи його в половинній дозі від використаного формальдегіду.
У приміщеннях другого періоду відгодівлі здійснюють вологу дезінфекцію, для чого застосовують один із наведених засобів: 2%-й розчин формальдегіду, 4%-й гарячий (70 °С) розчин гідроксиду, розчин хлорного вапна з вмістом 2%-го активного хлору, розчин гіпохлору з вмістом 3%-го активного хлору, 10-20%-й розчин свіжогашеного вапна. Після дезінфекції за необхідності стіни, опорні колони, залізобетонні годівниці, щитові та бункерні відділення білять свіжогашеним вапном. Відра після годівлі телят споліскують теплою водою для видалення залишків молока, потім миють щітками теплим 0,5%-м розчином миючих засобів і споліскують струменем води (65°С) протягом однієї години.
Не рідше одного разу на місяць проводять бактеріологічні дослідження змивів лінії з роздавання ЗНМ, відер для випоювання молока телятам, посуду, молочної апаратури тощо для визначення колі-титру та їх бактеріального обсіменіння. На молочній апаратурі не повинно бути
Loading...

 
 

Цікаве