WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Технологічні принципи забезпечення виробництва біологічно цінної овочевої продукції - Реферат

Технологічні принципи забезпечення виробництва біологічно цінної овочевої продукції - Реферат

значна кількість енергії, що гальмує синтетичні процеси і розвиток рослин. На таких посівах ускладнюється боротьба з бур'янами, що спонукає до підвищення норм гербіцидів. В зв'язку з цим ефективним є використання сівалок точного висіву з розміщенням на грядах від 2-х до 4-х рядків, залежно від культури. Проведена виробнича перевірка підтверджує доцільність висіву овочевих культур з наступною щільністю посівів: капуста - 40-50 тис., морква - 0,8-1 млн., цибуля - 750-900 тис., столовий буряк - 400-600 тис., огірки - 50-60 тис., помідори - 60-70 тис., насінин на 1 га. Технологією передбачається орієнтація на класичні строки посіву та глибину загортання насіння.
Система удобрення овочевих культур.
Ця система ґрунтується натрадиційних принципах, але з деякими відмінами. Залежно від надходження гною розроблено дві взаємозамінні системи удобрення. За наявності достатньої кількості гною він вноситься в основне удобрення під таки культури: огірок, капуста білоголова (пізня), буряк столовий в дозі 40-60 т/га. За його відсутності основне удобрення замінюється передпосівним. Таке використання мінеральних добрив відрізняється високою агрохімічною ефективністю та економічною доцільністю. За умови використання передпосівного удобрення обов'язковим є внесення перед формуванням гряд вермикомпосту в дозі 3 т/га під помідор, цибулю ріпчасту, капусту білоголову (раню) та моркву столову і 6 т/га під гноєлюбні культури - капусту білоголову (пізню), буряк столовий та огірок. Якщо в господарстві немає вермикомпосту, як альтернатива (фактично нерівноцінна) рекомендується використання нітроамофоски (в фізичній вазі 3-6 ц/га). Для того, щоб якість заробки добрив була високою, проводять маркування поля. Для спрощення цього прийому досить ретельно відбивають перший прохід трактора з розкидачем. Наступний прохід для формування гряд буде співпадати з попередньою колією. Заробка добрив в ґрунт за допомогою фрезерного культиватора грядоутворювача забезпечує не тільки рівномірний розподіл добрів у шарі ґрунту 10-18 см (залежно від виду культури), а й їх перемішування, що покращує контакт деяких добрив з ґрунтом. Зазначена властивість цього заходу має значні переваги над звичайною культивацією, за якої за 1 прохід не забезпечується повна заробка добрив і не відбувається перемішування добрив з ґрунтом через їх "протягування" в горизонтальній площині. Крім того, завдяки розміщенню ножів на активному горизонтальному валу забезпечується заробка добрив на конкретну глибину, що має велике значення при посіві насіння на строго задану глибину. За традиційної системи передпосівної заробки добрив за допомогою культиваторів для суцільного обробітку в зв'язку з розташуванням робочих органів у вертикальній площині неможливо досягти рівномірного загортання добрив. Це, звичайно, негативно впливає на однорідність розвитку рослин, висіяних на строго задану глибину, через неоднакову відстань між коренями рослин і зоною знаходження добрив. В зв'язку з вищенаведеними факторами забезпечується підвищення коефіцієнту засвоєння рослинами поживних речовин із внесених добрив через якісну заробку і зменшення їх фізичних втрат.
Враховуючи оптимальне забезпечення рослин поживними елементами за рахунок передпосівного удобрення, біологічну роль вермикомпосту і пов'язане з ним підвищення активності природних процесів самого ґрунту, а також економічну доцільність, запропонована система удобрення овочевих культур передбачає проведення підживлення тільки аміачною селітрою або "Рівермом". Аміачна селітра в дозі N40 спочатку вноситься поверхнево на гряди з наступним поливом або безпосередньо перед дощем. Перевага цієї технологічної операції полягає в тому, що поживні речовини поступають до кореня рослини вже у розчиненій формі, отже не створюються зони з тимчасовим підвищенням концентрації азоту біля кореневої системи, що згубно діє на рослинний організм. Недоліком можуть бути втрати азоту з добрива при підвищенні температури і відсутності вологи. Однак при посусі аналогічні умови виникають у верхньому 10 сантиметровому шарі ґрунту, що також зумовлює втрати азоту. Зазначені процеси відбуваються, що особливо небезпечно, на фоні кореневої системи рослин, пошкодженої міжрядною культивацією. В альтернативному варіанті коренева система є функціонально здоровою. Відомо, що підживлення проводиться в критичні періоди, тобто в цей час проходить інтенсивне наростання вегетативної маси, тому навіть незначне порушення існуючого відповідно до біологічних особливостей культури співвідношення між кореневою системою і надземною частиною рослини не завжди компенсується тією кількістю поживних елементів, що вносяться з підживленням. Ці причини, якщо і не знижують урожайність, то не завжди зумовлюють її підвищення. Якщо взяти за основу аналізу цих двох систем удобрення економічні показники, перспективність поверхневого внесення аміачної селітри є беззаперечною.
Обов'язковим елементом системи удобрення є використання біологічно активного препарату, отриманого на базі органічних відходів, - "Ріверму" (для позакореневого підживлення). Найбільш оптимальне використання робочої рідини - 280-300 л/га. Проведені дослідження показують, що цей препарат ефективно використовувати на ранніх культурах, під які недоцільно вносити високі дози добрив в передпосівне удобрення. Найбільш оптимальною концентрацією "Ріверму" для них є 0,01%.
Оптимальними строками обробітку посівів "Рівермом" є: для цибулі ріпчастої - початок формування цибулини; столових моркви і буряка - початок формування коренеплоду; капусти - початок формування головки; помідорів та огірків - початок цвітіння.
Система захисту рослин розробляється з орієнтацією на використання профілактичних обприскувань пестицидами (для бур'янів - у ранні фази росту та розвитку, шкідників та хвороб - на основі детального контролю та прогнозу) низькоагресивними для агроекосистеми препаратами. На фоні застосування високоякісних обприскувачів це дає змогу проводити дрібнення рекомендованої дози препарату без зниження передбачуваного ефекту.
Література:
1. Наукове забезпечення сталого розвитку сільського господарства. Лісостеп. Київ - 2004 р. 2 томи.
2. Національний аграрний університет. books.nauu.kiev.ua
Loading...

 
 

Цікаве