WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Сучасний стан та зміни природних кормових угідь в аспекті технології виробництва рослинницької продукції - Реферат

Сучасний стан та зміни природних кормових угідь в аспекті технології виробництва рослинницької продукції - Реферат

рослинних угруповань. Травостій зріджується у зв'язку з випаданням з нього окремих видів. Частіше спочатку випадають однорічники з числа різнотрав'я - веснянка весняна, крупка весняна, льон проносний, зірочник злаковидний, а згодом долучаються і багаторічники - більш розвинені рихлодернинні і кореневищні види, в тому числі й цінні кормові трави, зокрема тимофіївка лучна, т. степова, гребінникзвичайний, костриця лучна, тонконіг лучний, а також бобові - конюшина гірська, вика вузьколиста, конюшина сумнівна, к. шарудлива, к. лучна, к. альпійська та інші компоненти угідь, цінні в кормовому відношенні. Як наслідок, такі рослинні угруповання пасовищного призначення збіднюються у флористичному складі, а звільнені екологічні заселяються випадковими видами, насамперед бур'янами. Рослини втрачають здатність до насіннєвого розмноження, стають низькорослими, приземистими, сланкими або крислатими, а продуктивність - низькою, як і сама якість пасовищ.
Фенісекціальні зміни, які виникають під впливом сінокосіння, також позначаються на зміні флористичного складу. Систематичне відчуження фітомаси призводить до послаблення життєвості видів, їх фізіологічної активності та конкурентоспроможні. Тому такі види, насамперед з числа домінантів і співдомінантів, втрачають життєздатність, ценотичну позицію ценопопуляцій і спроможність до насіннєвого розмноження. Рослини фактично розмножуються тільки вегетативним способом або ж, втрачаючи і цю властивість, випадають з сінокосів. На таких луках та при дво-триразовому сінокосінні з травостою випадають цінні злакові та бобові види, які визначають якість угідь та їх травостоїв. Тому рекомендується періодично підсівати кормові трави разом з одночасним поверхневим підживленням кормових угідь.
Меліоративні зміни пов'язані з гідромеліорацією, зокрема зі зниженням рівня ґрунтових вод на перезволожених ґрунтах і торфовищах. Таке зниження до 60-80 см і більше стимулює мікробіологічну активність і мінералізацію органічних решток та збагачення ґрунту мінеральними солями та азотом в формах, доступних до його споживання рослинами. При цьому поліпшуються гідрологічний і повітряний режим, створюються сприятливі умови для розвитку мезофітів.
В результаті гідромеліорації у зв'язку з поглибленням РГВ з травостою протягом вегетаційного періоду майже повністю зникають гіпергідрофільні види квіткових і мохів, а згодом і гігрофіти з числа болотного різнотрав'я і мохового покриву.
Виниклі екологічні ніші на постмеліоративних угіддях, які ніколи не бувають незаселеними, буквально вже в перший рік населяються видами мезофітної екології. З посиленням фітоценотичної ролі цієї екологічної групи рослин в структурі фітоценозів відбувається мезофітизація постмеліоративних угідь.
В результаті техногенного впливу на природні екосистемии відбуваються техногенні зміни дуже високої руйнівної та деструктивної дії. Їх особливістю є докорінна зміна субстрату та первинних рослинних угруповань. За характером виникнення розрізняють такі техногенні зміни: будівельнотехногенні пов'язані із використанням земельних ресурсів під забудову і будівництво підприємств, заводів, сільськогосподарських комплексів тощо; розробнотехногенні кар'єрних виробіток та насипних порід, які пов'язані з розробками корисних копалин; транспортно-техногенні, що виникають в місцях спорудження шляхів сполучення шосейних і залізничних доріг; гідротехногенні, що є наслідком розробок торфових покладів, прокладення меліоративної мережі, спорудження шлюзів, ставків тощо; транспортнотехногенні зумовлені прокладанням ліній зв'язку, електропередач, нафтопроводів, газопроводів; насипні землі, осипи і розсипи. Техногенні зміни є не лише найбільш руйнівними, але й найбільш масштабними. Вони дуже різноманітні, у зв'язку з чим потребують диференціального підходу до їх трансформації у повноцінні рослиннопокриті флороценокомплекси. Одним із шляхів їх відновлення є залуження та ренатуралізація угідь.
Прогноз змін рослинного покриву кормових угідь.
Аналіз сучасного стану рослинного покриву та змін його флороценокомплексів дає можливість передбачити їх динаміку в майбутньому. Такими, на наш погляд, будуть наступні аспекти змін.
А. Природні зміни будуть протікати шляхом сукцесійних змін різної ценотичної складності і тривалості в таких напрямах: а) заростання зсувів і відкритих місцезростань в долинах річок, на їх мілинах в заплавах річок, наприклад прируслової зони Дніпра; б) заростання ставків, водойм, мілководь, меліоративної недіяльної мережі гідрофільними угрупованнями; в) автогенезу відкритих і покинутих земель, виробіток, кар'єрів, розробок, полів, сінокосів, пасовищ. У всіх випадках можна прогнозувати, що відносно "вільні" місцезнаходження будуть зумовлені взаємодією двох чинників - ініціальних ценоелементів (часто випадкових домінантів) та факторів місцерозташування, які разом з формуванням угруповання будуть створювати й власне специфічне місцезростання, що визначатиме їх природу, генезис та різноманітність в серіях сукцесійних змін певних екосистем.
Б. Природно-антропогенні зміни будуть мати місце і в майбутньому: людина час від часу буде вдаватися до різних чинників. У їх складі домінуватимуть такі: а) постпірогенні сукцесійні зміни. За своєю природою - це демутаційні або відновні зміни, які на перших порах будуть представлені монодомінантними угрупованнями кореневищних видів, які внаслідок проникнення та розвитку дерновинних видів створюватимуть кореневищно-дерновинні, які потім трансформуватимуться в дерновинні полідомінантні угруповання клімаксного типу; б) лісовідновні зміни, які будуть відбуватися на заліснюваних територіях одночасно з розвитком деревостану в культурах; в) лучновідновні зміни, що і надалі будуть мати місце, оскільки кормова база буде прогресувати та розширюватись.
В. Антропогенні прогнозні зміни в майбутньому будуть найбільш чисельними і відчутними. В їх числі переважатимуть наступні категорії та різновиди: а) природоохоронні, які нині вже досить поширені і зростатимуть в майбутньому в зв'язку із посиленням антропогенного тиску на природні екосистеми (відновні, зумовлені зняттям дії першопричинного фактора; репатріаційні, спричинені перенесенням в нові умови репатріантів-видів або рослинних угруповань).
Зміни лучних угідь прогнозуються щодо способу їх протікання за кількома аспектами. Вони будуть здійснюватись в міру завершення кожної наступної серії сукцесійних змін, виявлених через зміну асоціацій та їх варіантів і реалізованих у сталих і стійких клімаксних лучних екосистемах. Найбільш чисельні та відмінні зміни протікатимуть під наметом крон плодових дерев і лісоутворючих порід, особливо в необроблювальних і задернованих фітоценозах, які використовують як газони. Помітні зміни будуть пов'язані з появою та розвитком бур'янів, насамперед під впливом рекреаційних заходів, що в цілому зумовлюють збіднення травостою.
Оптимізація природних екосистем і агро
Loading...

 
 

Цікаве