WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Сучасний стан стандартизації основних видів сільськогосподарської продукції. Перспективні напрямки стандартизації сільськогосподарської продукції (реф - Реферат

Сучасний стан стандартизації основних видів сільськогосподарської продукції. Перспективні напрямки стандартизації сільськогосподарської продукції (реф - Реферат

досконалості. А тому на сучасному етапі премікси виготовляють хто як хоче і кожний за рецептурою самостійно придуманою, нерідко виходячи із наявних компонентів, а не фізіологічної потреби тварин і птиці убіологічно активних речовинах.
Нині найневідкладнішим є розроблення і затвердження рецептури преміксів з урахуванням потреби різних видів тварин і птиці, в залежності від вікових, фізіологічних та продуктивних факторів, а також з урахуванням потреби, особливо мікроелементів, у різних зонах України. Таку роботу необхідно виконати інакше збагачення комбікормів преміксами не принесе очікуваного результату.
Стандарти на методи контролю якості і безпеки продукції завжди були і залишаються великою проблемою для виробничих лабораторій, імпортерів, експортерів продукції і контролюючих органів.
Методи контролю, які закладені в ГОСТах, громіздкі, тривалі за часом і дуже далекі від останнього слова техніки в лабораторній практиці. Вони дуже повільно обновляються. Навіть ті експресні і прискорені методи, які розроблені, опубліковані і апробовані, не стандартизуються. Деяка робота в цьому напрямку проведена, розроблено національні стандарти, які набули статус міждержавних.
ДСТУ 3570-97 (ГОСТ 13496.7-97) на метод визначення токсичності кормів, в котрий включені прискорені методи визначення токсичності за допомогою інфузорій тетрахімени піріформіс, колподи та стілоніхії. Ці інфузорії дуже чутливі до шкідливих речовин і визначити токсичність можна за 3-4 години, а за характером поводження і загибелі інфузорії можна визначити і ступінь токсичності. Визначаючи токсичність будь-яким із стандартизованих методів, з допомогою інфузорій стілоніхії, тетрахімени піріформіс або колподи, отримують аналогічні результати. Ці методи дають можливість контролювати велику кількість партій кормів за цим показником.
ДСТУ 3526-97 (ГОСТ 28758-97) на метод визначення водостійкості гранульованих комбікормів для риб. Необхідність розробки ДСТУ викликана тим, що прилад У1-ДОВ, за допомогою котрого визначали цей показник за діючим стандартом, знятий з виробництва і лабораторії комбікормових підприємств України залишились без необхідного приладу. Прийшлося розробити прилад У3-ДУВ, котрим можна замінити У1-ДОВ.
Загальну кислотність в комбікормах і комбікормовій сировині визначали згідно з ГОСТ 13496.12-75 титруванням водної витяжки корму розчином лугу за фенолфталеїном. З причини суб'єктивності титрування допускається похибка у визначенні. Для усунення цього недоліку розроблено метод із застосуванням іономіру ЕВ-74, котрий включено в ДСТУ 3698-98 (ГОСТ 13496.12-98).
Іонометричний метод визначення вмісту натрію і хлориду натрію, котрий має цілий ряд переваг перед раніше стандартизованим, включено у ДСТУ 3782-98 (ГОСТ 13496.1-98).
Розроблена зміна № 3 до ГОСТ 13496.18-85 на метод визначення кислотного числа жиру в комбікормах і сировині, в яку включено удосконалений метод. Внесена в стандарт зміна дає можливість визначати цей показник і в комбікормах, що не забезпечував раніше стандартизований метод.
Щоб дати можливість лабораторіям ефективно використовувати імпортні прилади, розроблено ДСТУ "Зерно, продукти його переробки, комбікорми. Визначення показників якості прискореними методами", у котрий включено методи визначення сирого протеїну та сирого жиру, клейковини, якості клейковини. Стандарт скоро набуде чинності.
5. Стандартизація вимог до сільськогосподарських тварин та птиці для забою
До цієї групи відносять свиней, велику рогату худобу, овець, кіз, птицю різних видів, які вирощують для забою. На цю групу продукції немає жодного національного стандарту, чинними є міждержавні стандарти (ГОСТи), таких стандартів є дев'ять. Основними показниками, які регламентовані у ГОСТах, є вгодованість, вік та маса тварин і птиці. Для великої рогатої худоби основним із них є вгодованість, яка характеризує ступінь розвитку мускулатури, пружність мускулатури холки, спини, стегон, крупа, а також відкладання підшкірного жиру. Залежно від цих параметрів встановлюють категорію вгодованості. Цей критерій визначають органолептично або візуально.
Враховуючи цілий ряд недоліків, які є у ГОСТах, необхідно розробити національні стандарти на продукцію цієї групи. Необхідно врахувати показники якості й увести об'єктивні методи їх контролю. Наприклад, згідно ГОСТу 1213-74 "Свині для забою" до І категорії відносяться свині беконної відгодівлі у віці 8 місяців включно. При цьому самці повинні бути кастровані не пізніше двохмісячного віку, а об'єктивних методів визначення віку свиней чи віку, в якому була проведена кастрація, немає. Тому стандарти з такими критеріями, нормами і методами оцінки не виконують своєї функції. Вони не регулюють взаємовідносини між постачальником і приймальником тваринної продукції, а створюють умови до зловживання, і завжди при цьому втрачає виробник продукції.
6. Стандартизація м'яса
Стандартів, які встановлюють вимоги до м'яса в тушах і напівтушах, є 9: для яловичини - це ГОСТ 779-55, баранини і козлятини - ГОСТ 1935-55, свинини - ГОСТ 7724-77, м'яса-телятини ГОСТ 16867-71, м'яса кролів ГОСТ 27747-88, м'яса конини і жереб'ятини ГОСТ 27095-86, м'яса птиці (різних видів) ГОСТ 21784-76, для м'яса курчат-бройлерів ГОСТ 25391-82. У стандартах встановлені вимоги до категорій залежно від вгодованості, маси тварин. Окремо є вимоги до категорій дорослих та молодих тварин, правила приймання, маркування та зберігання.
Є стандарти, які встановлюють вимоги до замороженого м'яса для експорту: для яловичини - ГОСТ 12512-67, для свинини - ГОСТ 12513-67. У них викладені правила розрізу на півтуші та четвертьтуші, вимоги до сорту, маси, технологічної обробки, температури заморожування, пакування й маркування. Яловичину залежно від вгодованості розділяють на сорти, а свинину - на беконну, м'ясну, жирну.
А стандартами ГОСТ 7595-79, ГОСТ 7596-81 і ГОСТ 7597-55 встановлені вимоги відповідно до м'яса яловичини, баранини та свинини, розрубу туш для роздрібної торгівлі. Стандартами передбачена схема розрубу туші (анатомічні границі) і розподіл частин розрубів на сорти для свинини і категорії для яловичини, баранини та козлятини залежно від анатомічної частини туші.
Національні стандарти (ДСТУ) на цю продукцію поки не розроблені. Є галузевий стандарт ГСТУ 46.019-2002 "Блоки із м'яса та субпродуктів заморожені. Загальні технічні умови".
7. Стандартизація молока
На цей вид продукції чинними є стандарти різних категорій. Більшість із них поширюються на продукти переробки молока та методи контролю показників якості. Національним стандартом ДСТУ 3662-97 "Молоко коров'яче незбиране. Вимоги при закупівлі" встановлені більш жорсткі вимоги до якості молока порівняно з попередніми (ГОСТ 13264-70 та ГОСТ 13264-88), особливо вимоги щодо санітарно-гігієнічних та мікробіологічних показників. Загальне бактеріологічне обсіменіння і кількість соматичних клітин для вищого сорту
Loading...

 
 

Цікаве