WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Світовий досвід та технології агрохімічного забезпечення - Реферат

Світовий досвід та технології агрохімічного забезпечення - Реферат


Реферат на тему:
Світовий досвід та технології агрохімічного забезпечення
?
1. Зарубіжні технології агрохімсервісу на прикладі США і Канади
2. Технології використання засобів хімізації в умовах України на прикладі компанії "Сингента"
1. Зарубіжні технології агрохімсервісу на прикладі США і Канади
Система агрохімічного забезпечення застосування добрив при інтенсивних технологіях вирощування сільськогосподарських культур у розвинених країнах дещо схожа на ту, яка впроваджується в передових господарствах України. Водночас вона має цілий ряд особливостей. Зокрема, в США і Канаді вона включає: збір банку інформації про технологію вирощування тієї чи іншої культури в певній зоні протягом останніх 10 років; вивчення фізичних, агрохімічних і біологічних властивостей ґрунту; аналіз кліматичних умов зони, де знаходиться фермерське господарство; адаптація біологічних особливостей культури до грунтово-кліматичних умов і розробка системи її живлення; прогноз урожаю і показників його якості з урахуванням впливу агрохімікатів на екологічний стан довкілля. Таку роботу виконують так звані пункти технологій. В Канаді їх налічується біля 6 тис., у США - більше 12 тис. В них працюють висококваліфіковані спеціалісти, які тримають тісний зв'язок з науковими установами, розробляють технології вирощування культур і надають допомогу фермерським господарствам у їх впровадженні. Сюди входять питання систем обробітку ґрунту, насінництва, підготовка бази даних і розробка програм живлення та догляду за рослинами (в тому числі інтегральних систем їх захисту), забезпечення господарств агрохімікатами, контроль за екологічним станом довкілля, реалізація вирощеної продукції тощо.
При розробці систем удобрення культур враховується цілий ряд факторів, серед яких важливе місце мають фізико-хімічні й агрохімічні властивості ґрунту. Для їх вивчення та обґрунтування використовуються найсучасніші методи, які, зокрема, передбачаються досить поширеною системою точного землеробства. За нею, основні критерії врожайності є змінною величиною і залежать від конкретної точки поля. Оскільки рослина не може сама для себе вибрати краще місце на полі, виникає потреба у їх штучному створенні в тій частині поля, де вони відсутні. Для вирішення цієї проблеми потрібно мати інформацію про кількісні та якісні показники характеристики кожної частини поля, щоб розробити заходи щодо їх регулювання.
Існують різні методи визначення кількісної оцінки фізико-хімічних і агрохімічних властивостей ґрунту, однак їх виконання за традиційними схемами потребує значних фізичних і фінансових витрат і не завжди дає можливість детального аналізу.
Технологічні пункти у США і Канаді розробили систему агрохімічного забезпечення системи удобрення культур з використанням найсучасніших методів обстеження ґрунтів, обробки результатів і розробки рекомендацій щодо внесенню добрив. Вагоме місце в цій системі займає дистанційне зондування земельних (ДЗЗ) ділянок за допомогою супутникових систем з метою отримання карт вмісту макро- і мікроелементів живлення рослин, фізико-механічних показників ґрунту, екологічного стану довкілля і сільськогосподарських угідь. Більш детально суть ДЗЗ описана в публікаціях.
Отримані за допомогою дистанційного зондування земельних ділянок карти дають первинну інформацію про строкатість фізико-хімічних і агрохімічних показників у різних частинах поля, що дозволяє раціонально розробити програму подальшого обстеження ґрунтів традиційними наземними методами. Це означає, що на певній частині поля, де строкатість показників родючості ґрунту незначна, достатньо відібрати зразок з площі 10, 20 чи 30 акрів раз на один чи два роки, а в іншій частині, де вона висока, з площі 1, 2 чи 3 акрів двічі на рік. В Україні система агрохімічного обстеження ґрунтів передбачає площу елементарної ділянки для відбору зразка 5 га.
Визначивши на основі даних ДЗЗ кількість і місце відбору ґрунтових зразків, приступають до програми наземного обстеження. В США і Канаді ґрунтові зразки для визначення фізико-хімічних і агрохімічних властивостей у полях, де планують посів зернових культур, відбирають з шару ґрунту 0-60 см, а під цукрові буряки - 0-100 см. У більшості випадків ґрунтові зразки відбирають після збирання врожаю спеціальними автомобілями, які обладнані гідравлічними бурами і автоматичною системою формування та упаковки.
Відібрані ґрунтові зразки передаються в аналітичні лабораторії для аналізу, який виконують протягом трьох діб, після чого результати передаються спеціалістам пунктів технології вирощування сільськогосподарських культур електронною поштою. В більшості випадків у ґрунтових зразках визначають вміст нітратної форми азоту, рухомого фосфору і обмінного калію, вміст доступних форм магнію, кальцію, сірки, мікроелементів, перш за все цинку. Більшість даних досліджень ґрунтів виражаються в ррm (мг на 1л ґрунтового розчину) і досить рідко - в мг на 100г ґрунту.
На підставі даних аналізів ґрунтів встановлюють рівень забезпечення культур окремими елементами живлення, їх запас, доступну частину в ґрунті й з урахуванням інших факторів (кліматичних, фізіолого-біологічних властивостей культур, запланованого врожаю і виносу ним елементів) розробляють систему удобрення культури - норми добрив, співвідношення в них поживних речовин, форми елементів живлення, способи і строки внесення тощо. При встановленні норм мінеральних добрив у цих країнах враховують кількість елементів живлення, яка поповнить їх запаси в ґрунті після мінералізації нетоварної частини врожаю (подрібнені стебла сої, кукурудзи, гички цукрових буряків тощо). Водночас вся маса соломи зернових культур тюкується і йде на переробку.
В асортименті мінеральних добрив у США і Канаді з азотних переважають сечовина, сульфат амонію, безводний аміак і частково аміачна вода, з
Loading...

 
 

Цікаве