WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Ранні ярі зернові культури - Реферат

Ранні ярі зернові культури - Реферат

відповідно - не нижче 87 і 98%. Після зими насіння слід прогріти проти сонця або в струмені підігрітого до температури 35-40°С повітря. За 5-10 днів до сівби насіння протруюють від летючої та твердої сажок, пліснявіння, фузаріозної кореневої гнилі бенлатом 2-3 кг/т, вінцитом 2 л/т, раксилом 1,5 кг/т, фундазолом 2-3 кг/т паноктин (1,5-2 л/т) або іншими протруйникоми за методом інкрустування.
Треба мати на увазі, що польовасхожість насіння ярої пшениці частіше не перевищує 75%. Тому потрібно дуже ретельно готувати насіння до сівби. Готуючи насіння вівса до сівби, сортувати його необхідно так, щоб у посівний матеріал увійшли зернівки з перших квіток у колосках. Вони більші й на 20-30% ваговитіші. Сіють ранні ярі зернові культури звичайним рядковим або вузькорядним способом зерновими сівалками СЗ-3,6; СЗТ-3,6; СЗУ-3,6; СЗП-3,6; СЗ-5,4 та ін., в регіонах вітрової ерозії - стерньовими сівалками СЗС-9; СЗС-2,1.
При сівбі пшениці вузькорядним і перехресним способами норму висіву збільшують на 10-15%. Норми висіву збільшують також на забур'янених полях, на бідних ґрунтах і в районах достатнього вологозабезпечення. Сіяти пшеницю треба першою одночасно з ярим житом серед ранніх ярих хлібів, у перші дні початку польових робіт, як тільки ґрунт досягне фізичної спілості й добре оброблятиметься. Запізнення із сівбою на 10 днів може спричинити до зниження врожайності на 20-25%.
Ячмінь потрібно висівати в ранні строки, як тільки ґрунт досягне фізичної спілості й піддається високоякісному обробітку. Кожний день запізнення із сівбою після настання оптимального строку, призводить до зниження врожайності на 0,6-1,2 ц/га внаслідок втрати вологи ґрунтом, більшого пошкодження шкідниками, прискорення розвитку рослин. Особливо відчутне зниження урожайності в південно-східних регіонах та при пізньому настанні весни.
Висівати овес треба в перші дні польових робіт, коли ґрунт досягне фізичної спілості, одночасно або зразу після сівби ярої пшениці, яриці та ячменю.
Середніми нормами висіву насіння в Лісостепу ярої пшениці є 5-5,5; ячменю - 4-5 млн., вівса 4,5-5,5 млн. схожих насінин на 1 га. Ці норми зменшують на 10-15% , якщо підсівають у ячмінь багаторічні трави.
Глибина загортання насіння за достатньої вологості ґрунту на структурних ґрунтах - 4-5 см, на легких - 5-6, у посушливих умовах - 6-8, на важких запливаючих ґрунтах - 3 см. Слід враховувати, що загортання глибше 5 см спричиняє до зниження польової схожості насіння.
Догляд за посівами.
При недостатньому зволоженні посівного шару ґрунту поле коткують зразу після сівби кільчасто-шпоровими котками. Якщо після сівби випадають інтенсивні дощі й утворюється щільна ґрунтова кірка, її до появи сходів руйнують боронуванням зубовими боронами або голчастими ротаційними знаряддями.
У фазі кущення при значному засміченні бур'янами посіви обробляють гербіцидами агрітокс (1,4-2,3 л/га), гранстар (0,8-1,2 л/га), банвел (0,15-0,5 л/га), дозанекс (2,4-4 кг/га), ілоксан (0,71-0,85 л/га), ковбой (125-190 мл/га), дезормон (0,8-1,0л/га), 2М-4Х (1,0-1,5 л/га), парднєяр (1-1,5 л/га), сатіс (100-150 г/га), старане (0,75-1,0 л/га), хармоні (25-65 г/га), на посівах з підсівом бобових трав - базагран, базагран новий (2 л/га), дікопур (0,8-1,2 л/га).
На початку появи сходів крайовими обприскуваннями, а через 5-7 днів при заселенні посіву гессенською, шведською, опомізою, злаковою мухами, цикадками та іншими шкідниками вище межі економічної шкодочинності слід провести суцільне обприскування посіву, використовуючи один з інсектицидів, враховуючи вид і шкодочинність шкідників: актелік (1 л/га, базудин 1,5-1,8 л/га, БІ-58 новий 1,5 л/га, бульдок 0,25 л/га, волатон 1 л/га, децис 0,2-0,3 л/га ), діазинон 1,5-1,8 л/га, золон 1,5-2,0 л/га,керате 0,15-0,20 л/га, кінмікс 0,2-0,3 л/га, лебайцид 0,5-0,6 л/га,нурел Д 0,75-1,0 л/га, сумітіон 0,6-1,0 л/га, фастак 0,1- 0,15 л/га, ф`юрі 0,07 л/га . Обприскування проводять у міру потреби при заселенні посівів шкідниками вище межі економічної шкодочинності. В південних лісостепових регіонах та у Степу під особливим контролем слід тримати розвиток шкідливої черепашки. При чисельності клопів на початку фази кущення 0,5-1 екземпляр на 1 м, у період від цвітіння до кінця наливу зерна - личинок (дві на 1м), посіви обов`язково треба обробляти одним із інсектицидів для збереження якості зерна.
Ярим зерновим культурам завдають великої шкоди такі хвороби, як порошиста, тверда, чорна сажки, жовта іржа, стеблова й карликова іржа, гельмінтоспоріоз, бактеріози, смугаста, сітчаста плямистості, оливкова плісень, ринкоспоріоз, кореневі гнилі та ін.
Розвиток сажкових хвороб запобігають протруюванням насіння. Хвороби листків, стебел колоса (борошниста роса, види іржі, гельмінтоспоріоз, плямистості) можна контролювати під час вегетації. Для цього при перших ознаках їхньої появи на рослинах посіви слід обробляти фунгіцидами (байлетон - 0,5-1 кг/га; фолікур - 0,75 л/га; імпакт - 1 л/га; тілт - 0,5-0,8 л/га; спортак - 1 л/га; альто - 150-200 г/га; корбел - 1 л/га; топсин - 1-2 кг/га або ін.).
У разі прогнозування сильного ураження посівів вівса лінійною, стебловою, корончастою іржею, борошнистою росою, аскохітозом біла плямистість, червоно-бурою плямистістю, червоно-бурою бактеріальною плямистістю для захисту стебла, листків і волоті від уражень ними можна застосувати такі фунгіциди як альто 0,15-0,2 л/га, тілт 0,5 л/га або інші.
Для запобігання виляганню посівів при його прогнозуванні посіви в фазі кущення обробляють розчином ретарданту: хлормеквату, хлорхолінхлориду ССС-720, 2 л/га.
При збігу в часі застосування різних препаратів посіви обприскують баковими сумішами, керуючись даними про змішуваність препаратів.
Збирання врожаю ярих зернових культур проводять прямим комбайнуванням зерновими комбайнами або роздільним способом.
Ячмінь збирають роздільним способом у фазі воскової стиглості. Сорти із слабопоникаючим колосом краще збирати прямим комбайнуванням у перші дні повної стиглості. При запізненні із збиранням колос ячменю поникає й обрізається під час скошування. Це призводить до великих втрат урожаю.
Період достигання зерна у волоті вівса досить розтягнутий. Зерно спочатку дозріває у верхній частині волоті. Якщо чекати, поки дозріють усі зернівки у волоті, найрозвиненіші зернівки верхівки волоті почнуть осипатися. Тому кращим строком роздільного збирання вважається час, коли повної стиглості досягне зерно верхньої половини волоті. Прямим комбайнуванням збирають у фазі повної стиглості. Для цього слід вирощувати стійкі проти осипання сорти.
Література:
1. Наукове забезпечення сталого розвитку сільського господарства. Лісостеп. Київ - 2004 р. 2 томи.
2. Національний аграрний університет. books.nauu.kiev.ua
Loading...

 
 

Цікаве