WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Про деякі завдання аграрної науки у зв’язку зі змінами клімату - Реферат

Про деякі завдання аграрної науки у зв’язку зі змінами клімату - Реферат

газів в атмосферу. Відомо, що вклад аграрного сектора у формування таких викидів відносно незначний - у структурі викидів СО2 за рахунок спалювання палива частка сільського і лісового господарств становить лише 3,53% (рис. 2.5). При цьому
Рис. 2.6. Структура викидів СО2 в Україні при спалюванні палива
40,85% - енергетика; 31,82% - промисловість; 14,58% - комунально-побутовий сектор;
3,53% - сільське і лісове господарство;1,18% - транспорт.
слід пам'ятати, що лісове господарство є не тільки джерелом викидів за рахунок природного розпаду та спалювання відходів при заготівлі лісу втрат біомаси внаслідок лісових пожеж, а й потужним поглиначем вуглецю та вуглекислого газу (рис. 2.6). Так, за даними розрахунків у 1998 році лісові насадження депонували з атмосфери 68,7 млн. т вуглекислого газу при загальному обсязі його викидів у цьому ж році близько 199,4 млн. т, тобто
Рис.2.7. Надходження парникових газів у атмосферу, Гг у 1998р.близько 25%.
Дещо вища роль аграрного сектора у формуванні викидів метану (СН4) та закису азоту (N2O). Викиди першого газу формуються від кишкової ферментації травоїдних тварин та птахів та від анаеробного розкладу органічної речовини на затоплюваних рисових полях, а викиди N2O - від внесення азотних добрив. Виходячи з наведених даних про роль сільського та лісового господарства у формуванні викидів, до числа основних напрямів наукових досліджень, виконання яких забезпечить мінімізацію викидів парникових газів, повинні бути віднесені наступні:
обґрунтування оптимальної структури та породного складу лісових насаджень, особливо для промислово розвинених регіонів (Донбас, Придніпров'я), підвищення продуктивності їх біомаси, поліпшення охорони від шкідників, хвороб та захисту від пожеж;
у тваринництві з метою зниження викидів парникових газів необхіднопровести дослідження, спрямовані на підвищення ефективності виробництва на основі покращення генетичного потенціалу поголів'я та структури стада, умов його утримання та способів зберігання гною.
В інших галузях аграрного сектора зниженню впливу парникових газів сприятиме виконання досліджень з обґрунтування:
структури технологічних засобів виконання робіт та оптимізації рівня їх енергонасиченості, раціонального агрегування машин, вдосконалення технологій сушіння і зберігання зерна;
більш раціонального використання азотних добрив шляхом зменшення норм внесення на основі їх диференціації та більш повного використання органічних решток і азоту повітря;
застосування засобів зниження витрат паливно-мастильних матеріалів на транспортних роботах, переведення автомобілів з бензинових двигунів на дизельні та газобалонні;
використання енергії вітру, води, сонця, альтернативних моторних палив з біомаси та інше.
Що ж стосується адаптивних заходів, то для їх розробки необхідно виконати значно більший, порівняно з мінімізацій ними, комплекс досліджень за наступними основними напрямами:
розробка систем землеробства з підвищеними ґрунтозахисними та вологозберігаючими функціями, орієнтованими на застосування контурно-меліоративної організації територій, використання ресурсоощадливих технологій та механізмів;
виведення нових сортів сільськогосподарських культур, з коротким вегетаційним періодом, стійких до хвороб та шкідників, а також до посухи, коливань погодних та інших умов вирощування;
визначення можливості, умов та областей застосування генетично змінених організмів (трансгенних культур) та біостимуляторів росту рослин;
дослідження впливу вуглекислого газу на продуктивність сільськогосподарських культур;
розробка наукових засад визначення спеціалізованих зон для вирощування окремих, найбільш продуктивних і високоякісних культур;
удосконалення методів коротко- та середньострокового прогнозування погоди, як основи вибору варіантів технологій вирощування сільськогосподарських культур;
дослідження процесів ґрунтоутворення, розробка заходів з збереження родючості ґрунтів, захисту їх від процесів водної та вітрової ерозій, засолення, осолонцювання, підтоплення та інших деградаційних процесів;
розробка інтегрованих систем захисту рослин від шкідників, бур'янів, заморозків, суховіїв тощо;
розробка нових енерго-, водо- та ресурсозберігаючих способів комплексної меліорації земель, нових технічних засобів поливу, водорегулювання, внесення добрив та хіммеліорантів, режимів зрошення та удобрення сільськогосподарських культур відповідно до прогнозованих змін клімату;
створення та удосконалення механізмів функціонування страхових, насіннєвих, кормових та продовольчих фондів як основи мінімізації збитків від природних стихійних явищ;
розробка та впровадження механізмів страхування врожаю від несприятливих природних умов;
Звичайно, наведений перелік напрямів досліджень далеко не повний, але він може стати основою роботи спеціальної робочої групи з проблем клімату, яка на думку авторів, має бути створена при Президії УААН і яка розгляне предметно весь комплекс проблем, пов'язаних з організацією наукових досліджень відповідно до змін клімату і трансформує їх у відповідну програму. Цій програмі, на наш погляд, доцільно буде надати статус державної. Більш повному розкриттю проблеми та формуванню цілісної програми досліджень сприяло б проведення в УААН спеціальної наукової конференції з проблеми змін клімату із залученням фахівців-кліматологів. УААН, на наш погляд, повинна також ініціювати на рiвнi держави питання про виконання нового кліматичного районування України у відповідності з погодними реаліями, як основи для розробки та реалізації адаптивних заходів. Заслуговує на увагу також питання про створення у провідних установах УААН спеціалізованих наукових підрозділів із вивчення проблем та розробки методів адаптації відповідних сфер аграрної галузі до функціонування у нових кліматичних умовах, у тому числі на основі прогнозування змін клімату.
Звичайно, що дослідження за названими вище напрямками потребуватимуть значних коштів. Тому при вирішенні проблеми їх фінансування слід пам'ятати, що згідно з Рамковою конвенцію ООН, розвинені країни взяли на себе зобов'язання надавати фінансову допомогу країнам, які розвиваються, саме на такі дослідження. Насамкінець автори висловлюють надію, що викладені пропозиції щодо розгортання досліджень з питань адаптації аграрної сфери держави до змін клімату будуть корисними у вирішенні цієї надто важливої для всього суспільства проблеми.
Література:
1. Наукове забезпечення сталого розвитку сільського господарства. Лісостеп. Київ - 2004 р. 2 томи.
2. Національний аграрний університет. books.nauu.kiev.ua
Loading...

 
 

Цікаве