WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Про деякі завдання аграрної науки у зв’язку зі змінами клімату - Реферат

Про деякі завдання аграрної науки у зв’язку зі змінами клімату - Реферат

подій за сценарієм з підйомом рівня до 2100 року на 115 см необхідно буде запроваджувати крупномасштабнi заходи для захисту прибережних ресурсів, інакше деградують дельти Дніпра, Дунаю, Дністра, буде знищено близько 10 тис. га земельного фонду і затоплено близько 19 тис. га низинних ділянок узбережжя, повністю знищено чимало курортних селищ (Курортне, Побєдівка, Затока, Кароліна-Бугаз та ін.), будуть зруйновані коси та пересипи, осолоненні всі лимани Причорномор'я і Приазов'я, засолені тисячі гектарів сільськогосподарських угідь, підтоплення зазнають Вилкове, Приморське, Лимани та інші населені пункти, активізуються зсуви у Причорномор'ї і Криму.
Істотних змін в результаті потепління зазнає і лісове господарство України. При цьому, як свідчать дані моделювання клімату, найнесприятливішими є сценарій його змін на основі моделі СССМ. За умови реалізації цього сценарію, кліматичні умови, які визначають зональні типи лісової рослинності, змістяться в сторону більш сухих та теплих типів. В Україні може з'явитись не існуюча сьогодні зона помірно теплого сухого лісу, характерна для центральних штатів США. В степовій зоні будуть формуватись умови характерні для степу Іспанії, а у степовій частині Криму умови трансформуються до субтропічних i, відповідно, з'явиться субтропічне колюче рідколісся, Зона помірного теплого сухого лісу займе територію сьогоднішньої лісостепової зони і частково лісову зону (Полісся). Продуктивність лісу на всій території значно зменшиться приблизно на 0,5 м3 /га, зате почастішають інвазіїшкідників і грибних епіфітотій.
Що стосується сільськогосподарської галузі в цілому, то потепління клімату в узагальненому вигляді (через збільшення СО2) позитивно вплине на продуктивність рослинництва. При подвоєнні вмісту вуглекислого газу прискорення процесу фотосинтезу рослин в залежності від тепло- і вологозабезпеченості може скласти 30-100%. При цьому різні типи рослин на збільшення вмісту СО2 реагуватимуть по різному. Рослини групи С-3 (пшениця, ячмінь, соняшник, рис, соя) будуть швидше рости і дозрівати, їх врожайність може зрости на 20-30%. Врожайність кукурудзи, сорго, цукрових буряків, проса та інших рослин групи С-4, що є менш чутливими до вмісту СО2, навпаки може істотно знизитись, перш за все через інтенсивний ріст супутніх бур'янів. У зв'язку з тим, що більшість бур'янів характерних для посівів групи С-3 є рослинами групи С-4, слід очікувати поліпшення фітосанітарного стану посівів пшениці, ячменю, соняшника, рису і сої.
Підвищення вмісту вуглекислоти при позитивному впливі на врожайність сільськогосподарських культур спричинить погіршення якості зерна: а саме зниження вмісту азотистих речовин, кількості білка і як наслідок зниження поживності продуктів. При цьому рослини стануть менш поживними і для сільськогосподарських шкідників. Підвищення температури призведе також до скорочення міжфазних періодів та вегетаційного циклу і, відповідно, більш ранніх строків дозрівання і збирання культур.
Відомо, що продуктивність пізньостиглих культур вища, ніж ранньостиглих, тому скорочення тривалості періоду вегетацій може спричинити зниження врожайності зернових культур. 3 іншого боку, збільшення вмісту СО2 зумовить зростання вегетативної маси, тому врожайність трав і коренеплідних культур, особливо цукрових буряків та картоплі, має зрости.
Більш конкретно вплив змін клімату на розвиток рослин можна прослідкувати за даними досліджень М.І. Кульбiди на прикладі основної зернової культури - озимої пшениці. Для цієї культури на всій території України дати настання фенологічних фаз порівняно із сучасними змістяться на більш ранні строки. При цьому зміщення дат появи сходів не буде перевищувати тижня - від 3 днів в Лісостепу до 7 у Поліссі.
Значно змістяться (на 3-6 тижнів раніше, порівняно із сучасними умовами) дати настання фенологічних фаз розвитку пшениці у весняний період, причому максимальне зміщення на більш ранній строк очікується на Поліссі, а найменше в Степу. Зміниться і тривалість міжфазних періодів. Так тривалість міжфазного періоду сходи-колосіння скоротиться на всій території України на 1 (Степ) і на 3 (Полісся) тижні.
В усіх природнокліматичних зонах України передбачається збільшення врожаю озимої пшениці: на 10% у Лісостепу, 20-30 - Степу і від 20-40 до 2-2,5 разів (у сприятливі роки) на Поліссі.
Загалом прогнозується, що зміни клімату сприятимуть збільшенню виробництва зерна озимої пшениці на 3,8-6,1 млн. т. При цьому зона гарантованого його виробництва може зміститися у вищі широти. У цьому випадку її частка у структурі зернових може значно зменшитись. У свою чергу, складаються сприятливі умови для збільшення посівів ячменю, вівса, кукурудзи, зернобобових, а також для суттєвого збільшення обсягів вирощування фуражного зерна, розширення посівів багаторічних трав. На жаль крім пшениці, прогнози з впливу зміни клімату на умови вирощування інших сільськогосподарських культур в Україні через брак коштів не виконувались.
Зміни клімату в Україні в напрямку потепління також сприятимуть формуванню сприятливих умов для інтенсивного розвитку молочного скотарства і розведення свиней у західному Поліссі та правобережному Лісостепу, м'ясного скотарства у Степу та західних регіонах Полісся.
Підсумовуючи, слід зазначити, що викладені вище окремі далеко не повні дані щодо можливого впливу змін клімату за різними прогнозами на умови ведення сільськогосподарського виробництва в Україні спричинять необхідність істотних змін в його веденні. При цьому є очевидною необхідність якнайшвидшої розробки та реалізації цілого комплексу заходів, спрямованих на зменшення негативного впливу змін клімату та адаптацію до них сільськогосподарського виробництва.
Напрями наукових досліджень з розробки заходів щодо мінімізації впливу аграрного сектора на викиди парникових газів та його адаптації до змін клімат. Як і в усьому світі, в Україні заходи щодо мінімізації впливу аграрного сектора на викиди парникових газів та адаптації до змін клімату повинні передбачатись за двома основними напрямками. Перший із них повинен включати комплекс заходів, спрямованих на зменшення антропогенного впливу на формування парникового ефекту, тому ці заходи умовно можуть бути названі мінiмалізуючими.
Другий напрям повинен передбачати заходи, які забезпечать якнайшвидшу та максимально безболісну трансформацію всіх виробничих процесів, у тому числі і сільськогосподарських та умов проживання населення до нових кліматичних умов. Виходячи з такого їх спрямування вони умовно можуть бути класифіковані як адаптивні.
Зрозуміло, що основними серед першої групи заходів повинні бути ті, що спрямовані на зменшення обсягів викидів парникових
Loading...

 
 

Цікаве