WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Про деякі завдання аграрної науки у зв’язку зі змінами клімату - Реферат

Про деякі завдання аграрної науки у зв’язку зі змінами клімату - Реферат

зернових
культур;
зниження водного стоку і запасів водних ресурсів в басейні Середземного моря і африканського континенту;
підняття рівня води у Світовому океані, внаслідок чого мільйони людей будуть вимушені шукати для життя інші місця;
посилення посушливості, внаслідок чого вода набере вирішального значення, а у зв'язку з можливим погіршенням і її якості, вона набуде значення стратегічного ресурсу;
збільшення кількості циклонів, ураганів, злив та інших стихійних кліматичних явищ, що посилить ризик втрати населенням майна та погіршення здоров'я;
збільшення літнього періоду, нестабільності, а в багатьох районах і зникнення снігового покриву;
низької адаптації людства до змін клімату, появи інфекційних захворювань, особливо це стосується населення Південної Європи;
міграції біологічних видів та зникнення деяких з них.
Прогнозні зміни клімату в Україні. Для того щоб охарактеризувати можливі зміни клімату в Україні на протязі 21 століття звернемось до результатів двох робіт, виконаних Агентством з раціонального використання енергії та екології Інститутом досліджень навколишнього середовища і ресурсів Ради національної безпеки і оборони за підтримки уряду США в рамках Програмидопомоги країнам, що розвиваються та країнам перехідного періоду в проведенні досліджень клімату.
Першою з них "Україна та глобальний парниковий ефект", дуже важлива роль відведена вибору та відпрацюванню можливих сценаріїв змін клімату в Україні на основі моделювання клімату, а друга "Проблеми і стратегія виконання Рамкової конвенції ООН про зміну клімату - окреслює основні напрями та можливі заходи щодо мінімізації впливу антропогенної діяльності на зміни клімату в Україні.
Враховуючи недосконалість наявних моделей прогнозування клімату для умов України, таке прогнозування виконано з використанням 6 різних моделей, чотири з яких (GISS - модель і Інституту Годдарда з космічних досліджень, чутливість до подвоєння СО2 - 4,2?С, GFDL - модель Лабораторій геофізичної гідродинаміки США, чутливість до подвоєння СО2 - 4?С, СССМ - модель Канадського кліматичного центру, чутливість до подвоєння СО2 - 3,5?С., UKMO - модель Метеорологічного бюро об'єднаного королівства, чутливість до подвоєння СО2 - 3,5?С) характеризують так званий стан рівноваги, тобто тi зміни клімату, якi будуть мати місце в результаті раптового подвоєння концентрації СО2 в атмосфері після завершення періоду термічної релаксації земної кліматичної системи, а дві інші (GFDL - модель Лабораторій геофізичної гідродинаміки США і МРІ - модель Інституту Макса Планка, Німеччина) - зміни клімату для умов перехідного (нестаціонарного) стану (при поступовому підвищенні концентрації СО2 - на 1% в рік). При цьому моделювання для умов перехідного стану за оцінками фахівців є більш реалістичним, так як воно дає можливість прослідкувати інерцію кліматичної системи, тобто природне відставання и реакції від зміни парникових газів в атмосфері.
Згідно з результатами моделювання за умови подвоєння СО2 в атмосфері прогнозується підвищення температури повітря в усі сезони року. При цьому за сценаріями, побудованими на основі моделей СССМ та GISS, температура повітря зросте найбільш суттєво взимку, а за сценаріями GFDL та UКМО - навесні, але тільки за останнім сценарієм потепління в Україні чітко підсилюватиметься в напрямку з півдня на північ і буде найбільш значним в зоні Українського Полісся протягом зимового та весняного сезонів (табл. 2.8). За всіма сценаріями буде збільшуватись і кількість опадів (табл. 2.9). В окремі сезони це збільшення може перевищувати на 20% існуючий рівень. За сценаріями перехідного стану також відмічається ріст і температури і кількості опадів.
Відповідно до отриманих прогнозних змін показників клімату в робот наведено результати оцінки впливу цих змін на стан водних ресурсів басейну Дніпра, прибережних ресурсів Чорного та Азовського морів, лісових ресурсів та сільськогосподарського сектора. Згідно цих даних, для річок басейну Дніпра виділяють два гідрологічних сезони - зимовий та літній. При цьому зимовий сезон буде характеризуватись високим стоком води сніго-дощового походження в період з листопада по квітень з максимумом у березні, а в літній сезон (травень - жовтень) буде мати місце стійка межень з мінімумом у липні -серпні. Такий водний режим річок може виникнути лише за умови значного підвищення температури повітря. Внаслідок цього протягом холодного періоду року буде відсутній стійкий сніговий покрив, вологість ґрунтів буде близькою або перевищувати капілярну вологоємність, спостерігатимуться часті паводки снiго-дощового походження. У теплий період року, внаслідок різкого зростання температури повітря, більша частина опадів буде витрачатись на випаровування, а живлення річок буде здійснюватись за рахунок підземного стоку. В цьому для басейну Дніпра розподіл стоку в середині року стане більш рівномірним: максимальний місячний стік буде нижчим, а мінімальний - вищим ніж за сучасних кліматичних умов.
2.8. Прогнозні зміни температури повітря для території України, отримані моделюванням (за даними І.Букші, П.Гожик, Ж. Ємельянової та ін., 1998)
Загалом необхідно констатувати, що глобальне потепління призведе до зниження рівня забезпеченості водними ресурсами, особливо південних районів України і погіршення їх якості Тому в перспективі перед Україною обов'язково постане питання про залучення водних ресурсів басейнів інших річок для забезпечення потреби у воді південних регіонів держави в межах басейну Дніпра.
2.9. Прогнозні зміни кількості атмосферних опадів для території України, отримані моделюванням (за даними І.Букші, П.Гожик, Ж. Ємельянової та ін., 1998)
Зміна клімату в бік потепління однозначно призведе і до підвищення рівня Чорного і Азовського морів, що в свою чергу підсилить процеси розмиву берегів, затоплення, підтоплення та засолення ґрунтів у Причорномор'ї, а також спричинить істотні зміни в екосистемах гирлових областей Дунаю, Дніпра і Дністра. Масштаби прояву цих процесів будуть залежати від інтенсивності та висоти підвищення рівня морів. За різними сценаріями моделювання змін клімату ріст рівня в Чорному та Азовському морях може становити від 22 до 115 см.
Звичайно, що прогноз із підвищенням рівня на 22см є більш сприятливим, і, як вважають вчені, найбільш вірогідним. За умов його реалізації берегова зона буде зазнавати підсилення абразії, але все ж таки загалом збережеться в сучасному вигляді. Не зникнуть лимани, дельти, пересипи, коси, мінімальними (близько 3900 га) будуть втрати земель (табл. 2.10).
2.10. Прогнозовані втрати земель (га) за різного підвищення рівня Чорного та Азовського морів
У випадку розвитку
Loading...

 
 

Цікаве