WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Породний та сортовий склад плодових і ягідних насаджень - Реферат

Породний та сортовий склад плодових і ягідних насаджень - Реферат


Реферат на тему:
Породний та сортовий склад плодових і ягідних насаджень
Враховуючи, що Лісостеп за грунтово-кліматичними умовами в цілому є сприятливим для вирощування всіх плодових і ягідних культур, правильне територіальне розміщення культур, вибір найцінніших і високопродуктивних сортів, здатних максимально використовувати екологічні фактори регіонів для реалізації потенційних можливостей, дозволяє одержувати високі врожаї високоякісної конкурентноздатної продукції.
Концепція розвитку садівництва в Україні на 2005 р. (Андрієнко М.В., Васюта В.М. та ін., 1990) передбачає на перспективу забезпечити наступну породну структуру плодових і ягідних насаджень: плодові й горіхоплідні - 82,3%, ягідні - 17,7%; у тому числі зерняткові - 55,6% (із них 88,6 - яблуня, 10,7 - груша, 0,7 - айва), кісточкові - 24,5% (із них 28,1 - слива, 45,9 - вишня, 10,3 - черешня, 10,9 - абрикоса, 4,8 - персик), горіхоплідні - 2,2%, ягідники - 17,7% (із них суниця - 70,3, смородина й порічки - 16,5, аґрус - 7,2, малина - 7,2). Така породна структура садів і ягідників передбачає наступний стан обсягів виробленої продукції: 71,1% - плоди зерняткових, 19,6% - кісточкових, 4,2% - горіхоплідних і 5,1 - ягідних. В основу цього співвідношення покладено грунтово-кліматичні умови, економічні особливості окремих регіонів (близькість розміщення від великих міст, курортних місць, промислових центрів, плодопереробних заводів, цільове призначення продукції), наявність сортів конкретної культури, що представляють інтерес для широкого промислового вирощування. Так, ще в 1962 році у Вінницькій області - одній із найсприятливіших за грунтово-кліматичними умовами - рекомендовано під плодові відводити 95% площ і 5% - під ягідні. У плодових насадженнях яблуня повинна займати 56,5% площ, груша - 12, айва - 0,5, слива - 12, вишня - 7, черешня - 5, абрикоса - 1, персик - 1, горіх волоський - 5%. У групі ягідних велику питому вагу площ повинні займати суниця - 60% і смородина - 25%; малина - лише 10, аґрус - 3, порічки - 2%. Нині це співвідношення значно змінене з урахуванням, насамперед, економічних особливостей. Так, підсумки останнього перепису плодових насаджень (1998) показали, що у Вінницькій області плодові й горіхоплідні культури займають 97% у загальній площі садів і ягідників, ягідники - 3%. У насадженнях ягідників на долю суниці припадає 22,9, малини - 33,9, смородини і порічок - 23,6, аґрусу - 2,6, інших ягідних - 17,0%.
У Сумській області - найсприятливішій для вирощування ягідних культур - частка останніх у породному співвідношенні більш значна. Рекомендоване співвідношення плодових і ягідних культур наступне, %: плодові - 89, з них: яблуня - 70, груша - 7, слива - 7, вишня - 15, черешня, абрикоса, персик - 0,5, горіх волоський - 0,5; ягідні - 11, у тому числі: суниця - 50, малина - 10, смородина - 35, порічки - 2, аґрус - 3%. У сучасних насадженнях цієї області на частку плодових і горіхоплідних припадає 94, ягідних - 6%. Найбільші площі ягідників відведені під суницю (43%) і смородину (25%). Малину вирощують на 136 га (19%), аґрус - 20 га (2,8%). У цілому в Лісостепу вирощується близько 40% усіх насаджень зерняткових культур України, 24 - кісточкових і близько 40% - ягідних. Тут розташовано майже 50% площ яблуневих садів України, 44 - насаджень суниці, 43 - малини, 50 - смородини, 36 - аґрусу.
Сучасні дослідження О.М. Шестопаля (1999), П.В. Кондратенка (2000) з обґрунтування зонального районування плодових культур в Україні дозволили визначити, що Лісостеп - найсприятливіша зона для товарного виробництва плодів яблуні. За висновками М.Ю. Гущина (1969) і О.М. Шестопаля (1999), високих результатів можна досягти при вирощуванні в Наддністрянщині груші, черешні й горіха волоського, у західному Лісостепу - сливи і ягідних культур, у східному - вишні. Бублик М.О. (2002) обґрунтував, що в Лісостепу доцільно зосередити 15% всіх українських насаджень черешні, 30 - вишні, 40% - сливи.
Нині в Україні відповідно до Державної програми відродження галузі садівництва проводиться закладання інтенсивних плодових і ягідних насаджень у найсприятливіших грунтово-кліматичних зонах сортами, які забезпечують отримання конкурентноздатної продукції. Виконанню цих умов передувало створення і всебічне вивчення великої кількості вітчизняних і закордонних принципово нових сортів інтенсивного типу. У результаті виділено сорти, які володіють високим біологічним потенціалом за комплексом господарсько-цінних ознак, і реалізують їх з високою ефективністю в сприятливих умовах вирощування. Більшість таких складають основу сучасного "Реєстру сортів рослин України". В останні 10 років у нього введено нові сорти, що володіють комплексом таких ознак, як імунітет або висока стійкість проти грибних хвороб і шкідників, морозостійкість, посухостійкість, скоростиглість, висока і стабільна врожайність плодів високих смакових і товарних якостей. Особливо істотно обновився в "Реєстрі..." набір сортів, рекомендованих для Лісостепової зони. Наприклад, з 22 сортів яблуні, включених у "Реєстр..." в 1992-2002 рр., 12 рекомендовано для зони Лісостеп; по груші таких сортів у Реєстрі відповідно 26 і 19, по суниці - 8 і 6, по малині - 7 і 7, по смородині - 21 і 19.
Продукція разом узятих районованих і перспективних сортів (на останні припадає 15-20% від загальної площі під культурою) різних культур забезпечує рівномірне споживання у свіжому вигляді плодів і ягід протягом усього року, рівномірне і тривале завантаження сировиною переробних підприємств. За якістю плодів ті сорти у своїй сукупності задовольняють найрізноманітніші потреби народного господарства: плоди використовуються у свіжому вигляді, для домашнього консервування, переробки на консервних підприємствах.
До кінця минулого сторіччя в плодоносних промислових і аматорських насадженнях яблуні - основної плодової культури в Лісостепу, найбільш розповсюдженими були сорти Папіровка і Мелба, на частку яких припадало більше 70% площ літніх сортів. Основними осінніми сортами були Слава переможцям, Антонівка звичайна і Пепінка
Loading...

 
 

Цікаве