WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Парниковий ефект атмосфери: проблеми і перспективи - Реферат

Парниковий ефект атмосфери: проблеми і перспективи - Реферат

не так уже й багато - менше 0,014 відсотка загальної її кількості. Тому проблема забезпечення людей якісною водою, насамперед питною, стає дедалі гострішою.
І мова йде не лише про людей, про весь рослинно-тваринний комплекс, відблагополуччя якого й ми залежимо. Так, на закислених ґрунтах погано розвиваються культурні сільськогосподарські рослини (особливо бобові та олійні) гинуть першими дуби в лісах. У самих рослинах, в урожаї при цьому накопичуються кислоти, які, потрапляючи з їжею в організм тварини чи людини, спричиняють його закислення, що в клініці йменується ацидозний стан організму.
У таких тварин і людей спостерігається затримка у рості, пригнічується їх імунний статус (отже, підвищується сприйнятливість до хвороб). Особливо чутливі до ацидозу новонароджені. У них порушується травлення, розвиваються діареї, бронхопневмонії, амонійний токсикоз, що веде до підвищення смертності. Ацидоз різко ускладнює перебіг хвороби у діабетиків та подагриків, порушує також обмін кальцію, що веде до захворювань кістяка, зубів.
Пояснюючи ці явища хочу звернути увагу на те, що значною мірою подібно до рослин (яким так необхідний вуглекислий газ) тварини також дуже чутливі до зміни концентрації в крові як вуглекислого газу, так і зв'язаної вуглекислоти у вигляді бікарбонатів натрію та калію. Вуглець бікарбонату СО2 включається в органічні сполуки тканин людей та тварин значною мірою - як і у рослин. Гальмування цього процесу також негативно впливає на їхнє зростання та розвиток
Особливо це помітно при зменшенні концентрації бікарбонатів у крові. У нормі в організмі людини чи тварини концентрація бікарбонату натрію в крові становить приблизно 0,1 відсотка. Саме він, в основному, забезпечує слаболужне середовище крові. При надходженні в організм надлишків кислот саме бікарбонат натрію крові першим починає їх нейтралізацію. Тому його концентрація зменшується, що негативно впливає на ряд обмінних процесів та обумовлює хворобливі стани організму. Особливо при різких крововтратах, опіках, діабеті та подагрі.
У ці періоди люди повинні відповідним чином змінювати свій раціон. Різкий ацидозний стан розвивається також у тих, хто споживає відносно багато м'яса, сиру та яєць і майже зовсім не включає в раціон овочів та фруктів. Сприяє ацидозу також надмірне споживання пива та сильне алкогольне сп'яніння. Прекрасний антиацидозний засіб - включити до свого раціону овочі та фрукти, мінеральні води типу "Боржомі", "Свалява", "Луганська" та інші так звані лужні води.
Широке використання в тваринництві таких кормів, як силос та кислий жом, також часто зумовлює розвиток в організмі тварин ацидозного стану з усіма вище перерахованими симптомами та наслідками. Це необхідно мати на увазі, тим більше в умовах теплих зим, коли кислотність цих кормів різко зростає.
Значний вклад у парниковий ефект вносять також фторвуглеводні (фреони), які широко використовуються в холодильній, парфумерній та інших промисловостях. Вони з'явилися в атмосфері, починаючи з 1930 року, й відтоді рівень їх постійно зростає. Важливо відмітити: не дивлячись на відносно низьку їх концентрацію, молекули фреону в 16 тисяч разів ефективніше поглинають тепло, ніж вуглекислий газ. Утім, тема фреонів, захисту озонового шару Землі вельми специфічна, неоднозначна й потребує окремої й дуже серйозної розмови.
Світова спільнота береться до діла. Цілком закономірно, що питання парникового ефекту, отже, і стану повітряного басейну, загалом природного комплексу нашої - по суті такої тендітної та вразливої - планети привертають увагу не лише урядовців, науковців, громадськості окремих країн, а, можна сказати, всього міжнародного співтовариства. Зрозуміло, що таку глобальну проблему можна й слід вирішувати тільки комплексно, масштабно, на основі сучасних підходів та технологій, максимально залучивши інтелектуальний, науковий, технічний, правовий, суспільний потенціал всіх держав та народів блакитної планети Земля. І початок такої роботи вже покладено.
Як відомо, в червні 1992 року в Ріо-де-Жанейро (Бразилія) відбулася Конференція 00Н з питань навколишнього середовища та розвитку. На найвищому рівні в ній взяли участь представники 176 держав, у тому числі й України. Одним із важливих результатів Конференції стала Рамкова Конвенція 00Н про зміни клімату, яку підписали майже 160 країн. Мета Конвенції - обмеження емісії в атмосферу газів з парниковим ефектом на такому рівні, який зупинить небезпечний антропогенний вплив на кліматичну систему. Україна підписала Рамкову Конвенцію 00Н про зміни клімату в 1992 році, а в 1996 -Верховна Рада її ратифікувала.
Подальшим етапом роботи стала Конференція Сторін Конвенції в японському місті Кіото, що пройшла в грудні 1997 року. Розглянуто Протокол до Конвенції, який покликаний визначити конкретні зобов'язання окремих країн щодо зменшення емісії парникових газів, терміни виконання, механізми контролю тощо.
Хоча Конференція в Кіото проходила в досить напруженій атмосфері, її результатом стало ухвалення тексту Протоколу. Відповідно до цього документу 34 розвинуті країни світу, серед яких є й Україна, зобов'язані в середньому на 5,2 відсотка зменшити до 2012 року викиди парникових газів в атмосферу. Зокрема, США - на 7 відсотків, країни Європейського Союзу - на 8, Японії - на 6 відсотків, Україна, з огляду на об'єктивні труднощі, зобов'язана не перевищувати об'єм викидів парникових газів рівня 1990 року.
Внаслідок загального економічного спаду сьогодні в Україні споживання вуглеводневого палива порівняно з 1990 роком зменшилося приблизно на третину. Відповідно зменшилася й емісія парникових газів. Отже, формально наша країна виконує вимоги Конвенції 00Н про зміни клімату. Звісно, це ніяким чином не означає, що наша держава не повинна вживати ефективних заходів щодо зменшення емісії парникових газів.
Адже Конвенція має для України виняткове значення в контексті соціально-економічних реформ. Проблема зміни клімату зачіпає всі сектори економіки незалежно від форм власності, кожного громадянина. Попередні оцінки вразливості екосистем та деяких економічних секторів свідчать з великою ймовірністю, що зміни клімату в Україні матимуть суттєві наслідки, зокрема для водних, лісових ресурсів, сільського господарства, берегової зони Чорного та Азовського морів.
З урахуванням рішень, прийнятих у Ріо-де-Жанейро та Кіото, в Україні здійснюються економічна та екологічна реформи, закладаються структурні, науково-методологічні, правові, економічні основи державної політики, яка базується на принципах сталого розвитку. Важливу роль тут відіграє і виховання у населення ощадливого ставлення до природних, зокрема енергетичних ресурсів, створення сприятливих умов для активної діяльності неурядових екологічних організацій.
Література:
1. Наукове забезпечення сталого розвитку сільського господарства. Лісостеп. Київ - 2004 р. 2 томи.
Loading...

 
 

Цікаве