WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Парниковий ефект атмосфери: проблеми і перспективи - Реферат

Парниковий ефект атмосфери: проблеми і перспективи - Реферат

вміст абіогенного вуглекислого газу в атмосфері.
Подібну до СО2 роль відіграють і оксиди азоту (в основному N20, молекули яких майже в двісті разівефективніше поглинають тепло, ніж С02). Вони утворюються, в основному, ґрунтовою мікрофлорою, особливо при значному внесенні в ґрунти азотних добрив.
Транспорт також є одним із головних джерел викидів в атмосферу оксидів азоту. Лише за кілометр пробігу в середньому кожний автомобіль викидає в атмосферу близько 10 грамів оксиду азоту. Причому утворюються вони в основному в камерах згорання двигунів за рахунок взаємодії азоту та кисню повітря, чого в звичайних умовах не відбувається Потрапивши в атмосферу, ці оксиди перетворюються в азотну та азотисту кислоти, які також у вигляді кислотних дощів випадають мільйонами тонн на поверхню планети.
А солі цих кислот - це вже так звані нітрати та нітрити, негативні наслідки підвищення концентрації яких у воді, ґрунтах і продуктах харчування більш-менш відомі громадськості. Як і у випадку з сірчаною кислотою, на кожний кілограм азотної чи азотистої кислоти з поверхні планети в атмосферу виділяється близько 180 літрів вуглекислого газу.
До цього додам: в умовно чистих регіонах планети в дощовій воді майже 80 відсотків від суми всіх кислот припадає на вуглекислий газ. Решта 20 відсотків - це інші кислоти. Отже, під час дощу атмосфера немов промивається від СО2. При цьому вуглекислота в складі дощової води повертається на поверхню планети і включається в біологічний кругообіг. Разом з тим співвідношення кислот у дощовій воді над промисловими центрами і навколо них дещо інша: 60 відсотків - сірчана кислота, 30 - азотна, 5 - соляна 2 -вуглекислий газ, 3 - інші кислоти. Зверніть увагу на те, що в "кислій" дощовій воді вуглекислий газ майже не розчиняється, тому й залишається у верхніх шарах повітря. А відтак значно більша його частина не включається в біологічний кругообіг, що й зумовлює його накопичення в атмосфері.
Ще одна глобальна причина цього явища - поступове зменшення розчинності вуглекислоти у водах Світового океану. Справа в тому, що розчинність СО2 у воді зростає в міру того як знижується її температура. Отже, взимку океан (а також моря, озера, ріки) немов вдихає вуглекислоту повітря, а влітку він віддає й в атмосферу. Це також сприяє біологічному кругообігу вуглекислоти. Оскільки вже почалося потепління на планеті, то певна частина вуглекислоти не може перейти з атмосфери в розчин і залишається в ній, зумовлюючи підвищення її вмісту. Це останнє обумовлює подальше наростання температури атмосфери, і так виникає замкнуте порочне кільце.
До цього слід додати - у результаті нашої з вами діяльності (скидання в донні шари морів стічних вод приморських міст та хімікатів з річковими водами, глибинні вибухи тощо) значна частина глибинних вод, які дуже багаті на сірководень, виходить на поверхню моря. Мало того, що цей сірководень сам є однією з дуже сильних отрут і губить все живе, гальмуючи й фотосинтез у цілому, він - у присутності кисню - також перетворюється в сірчану кислоту з усіма того наслідками.
Отже, ланцюг замикається і не на нашу з вами користь. Природа вже дійшла такого стану, коли ледь-ледь спроможна сама виправити наші "великі справи". Наслідки цього вже відчутні скрізь.
Чи ж завжди радіти прозорій воді? Наведу деякі факти, але попередньо дозволю собі познайомити неспеціалістів із способом характеристики кислотності води та інших розчинів.
Отже, в природі всі розчини діляться на кислі, нейтральні та лужні. Для конкретного виразу ступеню кислотності чи лужності користуються спеціальним показником, який визначається символом рН. Нейтральні розчини мають рН 7,0. Усі розчини, величина яких менша за 7,0 - кислі, і чим ця величина менша (аж до 1,0), тим сильніша кислотність. 3 іншого боку, всі розчини, значення яких вищі за 7,0, - лужні. Найбільш сильний луг має рН 14.
А тепер деякі факти: у нормі рН води озер, ставків та річок становить 7,5 - 8,0, морської води - 8 0-8,2 (рН крові людини - 7,4). Отже, в нормі водоймища мають лужні характеристики. А от дощової води рН повинно бути близько 5,6. Це підкислення зумовлюється розчиненими в ній кислотами, насамперед вуглекислим газом. Потрапляючи на Землю, він одразу ж вступає в біологічний цикл або в хімічні реакції, внаслідок вода стає нейтральною. Коли ж в атмосфері з'являються оксиди сірки азоту тощо, ця величина різко падає.
Встановлено, в районах Скандинавії та Прибалтики протягом останніх років спостерігали дощі, показник рН води яких спадав аж до 2,4 (це майже як столовий оцет). У зоні промислової Європи, а також навколо Санкт-Петербурга, Києва, Казані рН дощової води інколи досягає 3,3-4,8. На сході США більше сотні озер у кінці сімдесятих і на початку вісімдесятих років мали рН води 5,0. Ці озера стали практично мертвими. У 1952 році смог над Лондоном мав рН 1,6. Вважають, що це стало причиною захворювання і смерті близько чотирьох тисяч жителів.
Думаю, цих прикладів досить. Але ще декілька слів про те, як же впливає на живі організми таке закислення вод і ґрунтів. Якщо коротко, вплив цей негативний. Так, при падінні рН вже до 7,0 у воді зменшується концентрація розчинного кальцію. Це вже негативно впливає на розвиток ікри риб. При рН 6,6 гинуть молюски, при 6,0 - креветки та ікра. При рН 5,5 і нижче у воді гине практично вся фауна. Причому ця смерть обумовлюється не стільки підкисленням води, скільки отруєнням організмів внаслідок переходу з донних відкладень у розчинні форми важких металів (алюмінію, свинцю, ртуті, кадмію, олова, нікелю, берилію та інших).
У цьому зв'язку слід переключитись і на перспективи міграції радіонуклідів, скажімо, в Київському морі та ґрунтах інших забруднених зон. Доки ці метали знаходилися в нерозчинній формі у водоймищах та ґрунті, загроза їх для живого була відносно незначна, а в розчинній формі - це вже може бути несумісним із життям. При рН 6,0 і нижче ртуть, наприклад, повністю переходить у розчинні форми.
Іноді ми, не спокушені, радіємо, коли знаходимо річки та водоймища, де дуже прозора вода, а на дні ростуть прозорі водорості, як лопухи. Але не поспішайте радіти. Підкупна прозорість води може бути від того, що вода ця майже "мертва". То ж спочатку подивіться чи буяють, чи повсихали навколо верби, а чи стрибають у воду жаби? А чи є в'юни та раки? Чи водиться велика риба? Коли на всі ці запитання ви отримаєте позитивну відповідь, тоді й радійте, бо вам пощастило. Якщо ні - шукайте поблизу ТЕЦ, хімічне підприємство, завод по виробництву білково-вітамінних концентратів, цукровий чи шкіряний заводи або тваринницький комплекс. Або ж щось інше, чиє нерадиве господарювання призвело до закислення води. А потім і до вимирання багатьох живих організмів.
І що цілком логічно - про наше здоров'я... Подальше забруднення прісних вод кислотами та іншими токсичними організмами страшне також тим, що доступної для живих організмів води на планеті
Loading...

 
 

Цікаве