WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Післязбиральна обробка вороху зернових і круп’яних - Реферат

Післязбиральна обробка вороху зернових і круп’яних - Реферат

тепловентиляційних агрегатів із подальшим обмолочуванням. Наступне очищення та сушіння до вологості 12-13% залежать від типу кукурудзи;
3. при первинному очищенні кукурудзи використовують великий струмінь повітря (12-15 тис. м3/год) із швидкістю 8-9 м/с та сортувальні решета з діаметром вічок 12-14 мм. Відокремлюють домішки. Вторинне очищення проводять після сушіння, застосовуючи сортувальні решета з діаметром вічок 10-12 мм, а підсівних - 4,5-5 мм. Це дає можливість відібрати більше зерно і видалити дрібне.
Регулярно здійснюють контроль якості післязбиральної обробки за температурою, вологістю, зараженістю, запахом, забарвленням.
Для зниження тровмованості потрібно:
1. підтримувати добру наповненість самотічних труб, особливо для сухого зерна;
2. зменшувати кут нахилу самотічних труб для сухого зерна та зерна, що дуже травмується (кукурудза кремениста і зубоподібна, жито).
Зерно пшениці, жита, ячменю, вівса і кукурудзи сушать, враховуючи: цільове призначення (насінне, продовольче); ступінь достигання (воскова стиглість, повна); кількість вільної вологи, яка повинна бути видалена; якість клейковини за пружністю (міцна, добра, слабка).
Зерно насінного призначення, свіжозібране, з вищим вмістом вологи, міцною клейковиною сушать із застосуванням ступеневих режимів, нижчих температур теплоносія та нагрівання зерна. У практиці рекомендується користуватися даними таблиці 5.5.
5.5. Режими сушіння зерна в шахтних сушарках
Для невеликих партій зерна насінного призначення користуються повітряно сонячним сушінням застосовуючи:
1. товщину шару зернових злакових 10-20 см, зернобобових 10-15 см;
2. гребенистий насип;
3. при досягненні температури понад 25°С перемішують.
За наявності мірабіліту (натрію сульфату) чи побічного продукту при виробництві штучних волокон для великозерних бобових зерно (вологість якого 1-5%) змішують із хімічними речовинами: при вологості зерна 20% їх необхідно на 1 т 60 кг, 25% - 120, при 30% - 180 кг/т.
Кукурудзу в качанках сушать у камерних сушарках або на майданчиках для активного вентилювання з використанням тепловентиляційних агрегатів, враховуючи, що:
1. сушити кукурудзу в качанах потрібно швидко;
2. застосовувати високі питомі подачі теплоносія (не менше 500 м3/т/год);
3. температура теплоносія має бути тим нижчою, чим вища вологість зерна: при вологості зерна вище 40% температура теплоносія повинна бути не вищою 36°С, при 35-40% - 38°С, 30-35% - 40°С, 25-30% - 40°С, 20-25% - 44°С, при вологості нижче 20% - 45-46°С із нагріванням зерна до температури не вище 42°С. У південно-східних районах Лісостепу продовольчу кукурудзу сушать у сапетках, які розміщують впоперек панівних вітрів на вільних від лісових насаджень територіях.
2. Зберігання зерна пшениці, жита, ячменю, вівса, кукурудзи
Зернову масу, призначену для тривалого зберігання, висушену до вологості, нижче критичної, зберігають у сухому стані. При цьому висота насипу не має значення. Температура зберігання сухого зерна хоч і несуттєво, але впливає на інтенсивність його дихання, тому завжди краще, коли вона нижча (у сховищах, під навісами тощо). Тимчасово або постійно (наприклад, зерно ячменю пивоварного) зберігають вологим (15-16%) в охолодженому режимі (з температурою нижче плюс 10°С). Зернову масу вологістю понад 19% краще охолоджувати до плюс 5-6°С.
Регулярно необхідно вести спостереження за температурою, зараженістю, вологістю, органолептичними показниками. Температуру свіжозібраного зерна (перші три місяці) вологого і сирого вимірюють щодня; зерна середньої сухості - один раз на три дні; зерна сухого - не рідше одного разу на 15 днів; охолодженого вологого чи сирого - не рідше двох разів на декаду. На зараженість шкідниками перевіряють щодекади при температурі зерна вище плюс 10°С, один раз на 15 днів - при температурі нижче 0°С. Зразок для встановлення зараженості відбирають на глибині 0,5-0,8 м у темніших і менш вентильованих місцях. Органолептичні показники (запах, забарвлення) визначають завжди перед визначенням будь-якого іншого показника якості зерна. Вологість вимірюють при тривалій зміні метеорологічних умов (більш як два тижні). Вміст вологи та сміттєвих домішок визначають обов'язково для партій зерна, які надходять або призначені для відвантаження.
Якість продовольчого зерна та зерна насінного призначення визначають за показниками і в терміни, передбачені для зерна відповідного цільового призначення.
Зберігання зерна без доступу повітря. Такий режим зберігання застосовують для дуже сирого зерна, зокрема кукурудзи вологістю вище 30%. Основою надійного зберігання при цьому є герметичність. У технології закладання зерна передбачено швидкість заповнення сховища (траншеї, бункери тощо) та наступну їх герметичність. Сире зерно в цих умовах швидко використовує кисень міжзернових просторів і відбувається самоконсервація. Безкисневе середовище можна створити вакуумом або введенням у зерно СО2 чи азоту (N).
Способи зберігання зерна. Тимчасово зберігають зерно на токах під навісами, розміщуючи його невисокими буртами, зручними для догляду за ними.
На постійне зберігання сухе зерно краще розміщувати в зерно- та насіннєсховищах високими насипами (3 м і більше), забезпечуючи можливість контролю за його зберіганням.
3. Післязбиральна обробка зернобобових: гороху, кормових бобів, сої
За здатністю до травмування зернобобові розміщуються в такому порядку: соя, квасоля, боби, горох. Це потрібно враховувати вже при збиранні. Краще обмолочувати зерно вологістю 17-18%. Частота обертів барабана - 280-350 за хвилину.
Зерно, яке надходить від комбайна, очищають від домішок і сушать до вологості 15-16% у такому режимі: при вологості близько 27% - нагріваючи насіння до температури 40-43°С, при вологості 20-21% - до температури 44-45°С, при вологості 17-18% - до температури 45-46°С. Для сушіння зернобобових потрібно використовувати сушарки, які не травмують зерно: конвеєрні, шахтні. Найкраще сушити в камерних сушарках і на установках для активного вентилювання.
4. Післязбиральна обробка вороху гречки, проса
Ворох гречки і проса, що надходить із поля, містить зерно основної культури, різне за вологістю - від 15 до 40%. Після очищення від бур'янів та невиповненого зерна гречку і просо різної вологості сушать теплоносіями з температурою 60-80°С, нагріваючи зерно до температури за °С, вологості до 27% - 38°С, вологості до 21% - 38°С, при вологості до 18% - 40°С. Кінцева вологість гречки, вирощеної у південно-східних районах Лісостепу, може бути 14-14,5%, а вирощеної в північних та західних регіонах зони -13-13,5%. Відповідно вологість проса, за якої воно добре зберігається, - 13% і 12% для проса, вирощеного у більш північних та західних районах. Ворох пізніхкультур можна короткочасно зберігати в охолодженому стані (з температурою 7-10°С), використавши перепади добової температури та установки для активного вентилювання.
Література:
1. Наукове забезпечення сталого розвитку сільського господарства. Лісостеп. Київ - 2004 р. 2 томи.
2. Національний аграрний університет. books.nauu.kiev.ua
Loading...

 
 

Цікаве