WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Осушені ґрунти мілководних зон Кременчуцького водосховища, їх агроекологічна оцінка та шляхи оптимізації продуктивності - Реферат

Осушені ґрунти мілководних зон Кременчуцького водосховища, їх агроекологічна оцінка та шляхи оптимізації продуктивності - Реферат

окислюваності ґрунту. Продуктивність лучних трав сягає лише кілька центнерів зеленої маси.
Алювіальні лучні та чорноземно-лучні суглинкові ґрунти надзаплавних терас річок Вільшанки, Росі та Дніпра найменше постраждали від впливу Кременчуцького водосховища. Тільки морфологічні ознаки оглеєння в нижній частині ґрунтового профілю свідчать про певне посилення гідроморфізму, викликаного підпором підгрунтових вод водами водосховища.
Алювіальні лучні та чорноземно-лучні ґрунти парадинамічних смуг мають сприятливі агрофізичні параметри для росту і розвитку сільськогосподарських культур. На фоні оптимальних окислювально-відновних параметрів та водно-повітряного режиму це дає змогу віднести їх до найбільш родючих ґрунтів ландшафтів лісостепової зони (табл. 4.29-4.33). Враховуючи вищевикладене, система освоєння та підвищення родючості й біопродуктивності осушених земель повинна бути спрямована на стабілізацію водно-повітряного та окислювально-відновного режимів; усунення надмірної обмінної й гідролітичної кислотності, інактивацію обмінного алюмінію і закисних сполук, підвищення активності іонів кальцію, вмісту гумусу та поживних елементів.
4.29. Вміст мікроелементів і важких металів у ґрунтах гідроморфних ландшафтів Лісостепу залежно від тривалості й характеру сільськогосподарського використання (0-20 см)
Проведення стаціонарних польових і мікропольових дослідів показало, що стабілізація параметрів водно-повітряного режиму досягається подвійним водорегулюванням та стабілізацією рівнів підгрунтових вод на глибині 1-1,2 м протягом вегетаційного періоду. При цьому виключається можливість як періодичного затоплення, так і тривалого переосушення (зі спадом рівня підгрунтових вод нижче 2-2,5 м). Потрібно налагодити систематичний контроль за роботою польдерної системи та рівнями підгрунтових вод на осушеному масиві.
4.30. Агрохімічна характеристика гідроморфних ґрунтів, що знаходяться у зоні впливу Кременчуцького водосховища
Проведені дослідження на різних агротехнічних фонах показали, що поліпшення водно-повітряного режиму ґрунтів осушених мілководь і руйнування ущільнених озалізнених прошарків забезпечується глибокою оранкою на 30-32 см та щілюванням ґрунту на глибину 60 см. У періоди з надлишковим зволоженням і підтопленням орного шару (неспрацюванням роботи польдерної системи) вжиті заходи сприяють зниженню вологи на 4-5%, зростанню ОВП на 40-60 мг та зниженню вмісту відновних сполук заліза на 35-50 мг на 100 г ґрунту у верхньому його шарі. Навпаки, в посушливі періоди в результаті названих агромеліоративних заходів спостерігалися вищі показники вмісту вологи та нижчі - окисно-відновного потенціалу.
4.31. Групи сполук заліза в ґрунтах гідроморфних ландшафтів лівобережного Лісостепу (осушені мілководдя Кременчуцького водосховища)
Кислотно-лужні параметри осушених ґрунтів під впливом агротехнічних заходів не поліпшуються, що потребує використання хімічної меліорації, органічних і мінеральних добрив. Так, під дією кальцієвмісних речовин суттєво змінюються фізико-хімічні показникі: рН ґрунтового розчину підвищується від 4,8 до 6,2, обмінна й гідролітична кислотність знижуються відповідно від 0,56 до 0,13 і від 7,6 до 4, зменшується вміст рухомих сполук алюмінію від 42 до 23 мг на 100 г ґрунту, зростає вміст обмінних форм кальцію від 9,1 до 12 мгoекв на 100 г ґрунту та підвищується активність його іонів від 2,2 до 5,2 мгoекв/л.
4.32. Фізико-хімічні та агрохімічні показники ґрунтів осушених гідроморфних ландшафтів Лісостепу
Хімічна меліорація впливає також на окисно-відновний і поживний режими осушених ґрунтів: на 50-70 мВ зростає ОВП, в 1,5-1,7 раза знижується вміст водорозчинної органічної речовини та відповідно на 100-200, 90-100 мг на 100 г ґрунту - аморфних і двовалентних форм заліза.
4.33. Фізико-хімічні, агрохімічні параметри та продуктивність осушених ґрунтів мілководь залежно від системи заходів щодо їх окультурення
Крім того, під дією кальцієвмісних сполук у два рази підвищується активність нітратних іонів і в 3-4 рази зростає потенційна калійна буферність (РВСк). Характер та ступінь впливу меліорантів на стан ґрунтових процесів були неоднаковими. Так, у перші роки їх застосування найсуттєвішу оптимізацію окисно-відновних процесів і кислотно-лужних параметрів забезпечують фосфогіпс та суміш вапна з фосфогіпсом. Це пояснюється тим, що фосфогіпс характеризується вищою розчинністю й активністю іонів кальцію, ніж вапно, аніони сірчаної та фосфорної кислот здатні утворювати малорозчинні комплекси з іонами заліза й алюмінію. На 3-4-й роки позитивний вплив фосфогіпсу на фізико-хімічні процеси в гумусових горизонтах осушених ґрунтів поступово знижується у зв'язку з міграцією іонів кальцію у нижні горизонти.
Вапно у перші роки після внесення не так помітно впливає на динаміку окислювально-відновних і кислотно-лужних процесів досліджуваних ґрунтів через незначну розчинність та низьку активність іонів кальцію. Тільки на 3-4-й роки після внесення, колиактивність іонів кальцію зростає від 1,6-2,3 до 3,9-4,0 мгoекв/л, ефективність цього меліоранта стає досить високою. Проте позитивна дія вапна на ґрунтові процеси обмежувалася лише верхнім 0-20-сантиметровим шаром, тоді як дія фосфогіпсу поширювалася до 50-70 см.
Застосування суміші вапна і фосфогіпсу забезпечувало рівномірніший за профілем ґрунту та триваліший вплив на ґрунтові процеси (табл. 4.10). Тому цей захід хімічної меліорації ґрунтів осушених мілководь є найефективнішим. Однак підвищення вмісту гумусу і поживних речовин досягалося у варіантах дослідних ділянок із застосуванням комплексу агромеліоративних заходів: глибокого розпушування та щілювання ґрунту, внесення одночасно вапна і фосфогіпсу, а також гною (30-60 т/га один раз на 4-5 років) разом із мінеральними добривами. В цих варіантах продуктивність осушених земель була найвищою. Враховуючи специфічні властивості осушених ґрунтів мілководь, найдоцільніше використовувати їх під залуження, переважно сумішками злакових трав, у перші роки сільськогосподарського освоєння
Таким чином, тривале (? 10 років) затоплення заплавних родючих земель водами Кременчуцького водосховища призвело до створення на них різковідновної обстановки, нагромадження закисних сполук заліза, ряду важких металів, значного зниження вмісту органічної речовини та загальних і рухомих сполук азоту й фосфору.
Наступне дренування (осушення) ґрунтів мілководних зон сприяло активізації протилежних, переважно окисних процесів, озалізненню ґрунтового профілю, подальшій мінералізації та зниженню вмісту гумусу і рухомих форм фосфору. Особливо несприятливими в агроекологічному відношенні є різке підвищення вмісту рухомих та обмінних сполук алюмінію, зростання ґрунтової кислотності всіх форм. Враховуючи незадовільні окисно-відновний, кислотно-лужний і поживний режими осушених ґрунтів мілководь, система їх освоєння та окультурення повинна включати: двостороннє регулювання водно-повітряного режиму з нормою осушення 0,8-1,0 м із метою запобігання як поверхневому затопленню, так і переосушенню кореневмісного шару ґрунту; проведення глибокого (0,6-0,8 м) розпушування та щілювання для поліпшення водно-фізичних параметрів ґрунтів і руйнування ущільнених озалізнених прошарків у підгумусових горизонтах, сумісне застосування вапна та фосфогіпсу для насичення вбирного ґрунтового комплексу обмінними сполуками кальцію й підвищення активності його іонів у ґрунтовому розчині, інактивації рухомих сполук заліза алюмінію та зниження ґрунтової кислотності всіх форм; внесення гною (30-60 т/га) і мінеральних добрив для оптимізації поживного режиму та гумусового стану осушених ґрунтів. При цьому найефективнішим напрямом сільськогосподарського використання осушених ґрунтів є їх залуження й переведення в систему сінокосів і пасовищ.
Література:
1. Наукове забезпечення сталого розвитку сільського господарства. Лісостеп. Київ - 2004 р. 2 томи.
2. Національний аграрний університет. books.nauu.kiev.ua
Loading...

 
 

Цікаве