WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Особливості ведення сільського господарства на забруднених радіонуклідами територях лісостепу - Реферат

Особливості ведення сільського господарства на забруднених радіонуклідами територях лісостепу - Реферат

коротким-вода-надземні органи. У випадку другого шляху міграції виключається поглинання радіоактивних речовин твердою фазою ґрунту, яка являє собою найважливіший бар'єр на шляху їх просування до рослини.
Залежно від того, де містяться радіонукліди-у ґрунті чи зрошувальній воді -, принципово відрізняється і роль зрошення у їх надходженні до рослин. Якщо радіоактивні речовини знаходяться у воді, то, природно, при дощуванні надходження їх в рослини буде максимальним. При поверхневому поливі водою з радіоактивними речовинами надходження радіонуклідів буде значно меншим, оскільки частину з них поглинає ґрунт. Кількість поглинених ґрунтом радіонуклідів збільшується при просуванні води по капілярах ґрунтових частинок. Не можна не враховувати й того, що значна частина радіонуклідів може затримуватися кореневою системою і поглинатися стінками провідних судин стебла.
При поливі незабрудненою радіоактивними речовинами водою навпаки слід віддати перевагу поливу дощуванням. Зокрема відзначена зворотна залежність між вмістом радіонуклідів в рослинах і кількістю атмосферних опадів, які випали після осідання радіоактивних частинок на посіви. Подібна залежність зумовлена тим, що змив радіоактивних опадів з надземних органів рослин знижує позакореневе надходження радіонуклідів в рослини. Аналогічна ситуація виникає і при поливі способом дощування чистою водою. При цьому і через тривалий час після припинення випаданнярадіоактивних речовин такий полив також виявляється доцільним, оскільки частина води буде надходити до рослин безпосередньо через надземні органи, обминаючи радіоактивний ґрунт. Крім того, вода буде змивати частинки ґрунту, що осідають на рослинах внаслідок вітрового підйому.
Поверхневий полив чистою водою сприяє глибокому промиванню ґрунту, переносу радіонуклідів із поверхневих горизонтів у більш глибокі до зони кореневого заселення, збільшенню рухомості радіонуклідів і надходженню їх у рослини. В тому випадку, коли радіоактивні речовини містяться і в ґрунті, і у зрошувальній воді, їх надходження в рослини, природно, збільшується, хоча простого підсумовування при цьому може і не спостерігатися.
При поливі дощуванням водою, яка містить радіоактивні речовини, норма поливу визначає час контакту надземної частини рослин зі зрошувальною водою і, відповідно, кількість радіонуклідів, що може потрапити на рослину. При поверхневому зрошуванні великі норми поливу будуть сприяти вимиванню радіоактивних речовин у більш глибокі горизонти ґрунту. В зв'язку з цим зменшення кількості поливів за рахунок збільшення норми поливу може призвести до зниження надходження 90Sr і 137Сs у рослини.
І дійсно, є дані, які свідчать про те, що за однакової зрошувальної норми, але при зменшенні числа поливів дощуванням у 2-3 рази накопичення радіонуклідів у рослинах зменшується у 1,5-4 рази.
Великий вплив на накопичення радіонуклідів в урожаї мають і строки поливу. При поливах дощуванням на пізніх етапах вегетаційного періоду рослини будуть містити більшу кількість радіонуклідів, тому що з розвитком рослин збільшується маса і сумарна площа надземних органів. У цей період радіонукліди можуть потрапляти безпосередньо на генеративні органи, що буде призводити до збільшення їх кількості у плодах. У більш дорослих рослин розвивається потужна коренева система, яка забезпечує більш інтенсивне поглинання радіонуклідів з ґрунту при поверхневому зрошенні. Крім того, наприкінці вегетаційного періоду під час формування урожаю у багатьох видів сільськогосподарських рослин активізується метаболізм, що супроводжується посиленням вбирної здатності кореневої системи. Внаслідок цього в цілому виявляється така закономірність: чим ближче до збирання урожаю здійснюється полив, незалежно від його способу, тим більш значним виявляється нагромадження радіонуклідів рослинами.
В зв'язку з цим важко дати конкретні рекомендації щодо запобігання надходженню та нагромадження радіонуклідів у сільськогосподарських рослинах за допомогою регулювання режиму зрошення. Проте деякі загальні правила все-таки можна вивести. Головним чином вони стосуються найбільш небезпечної ситуації, коли полив здійснюється водою, яка містить радіоактивні речовини:
при можливості вибору способу поливу перевагу слід віддавати поверхневому;
в межах обсягу зрошувальної норми зменшити кількість поливів;
віддавати перевагу проведенню поливів у першій половині вегетаційного періоду;
не допускати поливу, особливо дощуванням, в період формування та визрівання частин рослин, які становлять предмет урожаю.
При зрошуванні "чистою" водою ґрунтів, які містять радіоактивні речовини, в основному слід дотримуватися звичайних правил поливу. Хоча необхідно враховувати, що зволоження ґрунту може сприяти посиленню надходження радіонуклідів у рослини. З метою послаблення цього процесу бажано дотримуватися останніх двох правил. Безперечно, внесення в ґрунт вапна, підвищених кількостей фосфорних та калійних добрив, органічних добрив та проведення інших захисних заходів значно зменшує стимульоване зрошенням надходження радіонуклідів у рослини.
Зазначені зміни у режимі зрошення можуть впливати на продуктивність сільськогосподарських рослин, тому що будь-яке відхилення від технології поливу призведе до порушення оптимальних умов їх вирощування. Але це повністю компенсується одержаною більш чистою щодо вмісту радіонуклідів продукцією рослинництва.
Ведення тваринництва. Після аварії на Чорнобильській АЕС тваринництво виявилось найбільш критичною галуззю сільськогосподарського виробництва. Саме проблеми у тваринництві й донині є предметом ретельної уваги з точки зору радіаційної небезпеки. Ці проблеми поділяються на дві групи:
1. Вплив радіаційного фактору на фізіологічний стан сільськогосподарських тварин (радіаційне ураження);
2. Отримання продукції тваринництва з вмістом радіонуклідів відповідно до існуючих вимог гігієнічних нормативів допустимих рівнів (ДР-97).
При визначенні негативного впливу радіації на організм сільськогосподарських тварин не встановлено достовірних результатів щодо прояву будь-яких радіобіологічних ефектів на більшій частині забрудненої радіонуклідами території. Окремі порушення фізіологічного стану тварин були відмічені у ближній зоні ЧАЕС (в радіусі до 40 км від аварійного реактора). У тварин відмічали порушення функції щитовидної залози, відхилення від норми у показниках гемопоетичної системи. Тільки в окремих випадках ці порушення призводили до зниження показників відтворення і продуктивності.
Друга проблема-отримання доброякісної продукції тваринництва-гостро постала з перших днів після аварії і залишається актуальною й донині. З 2,2 тис. забруднених радіонуклідами населених пунктів України у більш ніж 400 виробляється молоко з

 
 

Цікаве

Загрузка...