WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Особливості ведення сільського господарства на забруднених радіонуклідами територях лісостепу - Реферат

Особливості ведення сільського господарства на забруднених радіонуклідами територях лісостепу - Реферат

рослин при вирощуванні в однакових умовах може відрізнятись у десятки разів. Треба підкреслити, що вегетативні органи більшості видів рослин, як правило, нагромаджують 90Sr і 137Сs у багато разів більше, ніж плоди. Більшою мірою це відноситься до 90Sr. Плоди деяких рослин, зокрема зернових, разом з великою кількістю калію можуть накопичувати і багато 137Сs. Найбільш характерний приклад-гречка.
Міжвидові відмінності сільськогосподарських рослин у накопиченні цих радіонуклідів сягають багатьох десятків разів. Так, різниця у накопиченні 137Сs у зерні гречки і кукурудзи досягає 60 разів, у продуктивних органах овочевих рослин? разів. Кількість 90Sr в сіні бобових трав в 2-10 разів вища, ніж в злакових. На луках, де радіонукліди переважно зосереджуються у верхньому шарі ґрунту, максимальна кількість 90Sr відзначається у бобових травах, а з різнотрав'я-у жовтцю їдкому, який, до речі, як і взагалі рослини родини жовтневих, є відомим кальцієфілом. Злакові трави нагромаджують 90Sr у декілька разів менше, ніж всі інші види лугової рослинності, але й серед них спостерігаються суттєві відмінності у його вмісті. Так, щільнокущові злаки, такі як костриця овеча і тонконіг польовий, акумулюютьв 1,5-3 рази більше 90Sr, ніж кореневищні злаки-пирій повзучий і стоколос безостий.
В порядку зменшення вмісту 137Сs у продовольчих частинах окремі види рослин розміщуються у такій послідовності: зернові та зернобобові-гречка-соя-боби-квасоля-горох-овес-жито-пшениця-ячмінь-просо-тритікале-кукурудза; кормові (зелена маса)-люпин жовтий-капуста кормова-вика-соняшник-конюшина-тимофіївка-костриця безоста-кукурудза; деякі технічні-редька олійна-ріпак-буряки цукрові-соняшник-льон.
З овочевих культур, які складають значну частку в раціоні людини, мабуть найбільше усього накопичують 90Sr коренеплоди і бульбоплоди (рис. 12.3,б). За їхньою відносною часткою в раціоні перше місце займають картопля і буряки столові. Суттєва частка належить моркві й капусті. У відносно великих кількостях ці овочеві культури накопичують також 137Сs, утворюючи в порядку зменшення кількості цього радіонукліду такий ряд: капуста-буряк столовий-салат-морква-картопля-огірок-гарбуз-помідор (рис. 12.3, а).
Згідно з рекомендаціями Інституту землеробства УААН, на забруднених радіонуклідами дерново-підзолистих піщаних ґрунтах слід застосовувати таку сівозміну: 1) озимі на зелений корм + післяукісна кукурудза на зелений корм, 2) озиме жито, 3) картопля, 4) овес; на дерново-підзолистих супіщаних ґрунтах-таку: 1) кукурудза на зелений корм та силос, 2) озиме жито, 3) картопля, 4) ячмінь з підсівом багаторічних трав (злаково-бобові сумішки), 5) багаторічні трави, 6) озима пшениця; на сірих лісових суглинистих ґрунтах та чорноземах обмежень щодо видового набору і чергування культур немає.
Велике значення у формуванні сівозмін на забруднених радіонуклідами угіддях можуть мати сортові особливості рослин. Так, окремі сорти гороху за здатністю накопичувати 90Sr відрізняються в 2,5 раза, а сорти ярої пшениці за здатністю нагромаджувати 137Сs-майже в 2 рази. Що ж стосується озимої пшениці, то різниця у накопиченні цього радіонукліду різними сортами досягає 5 разів. Є відомості щодо 3-кратних коливань у накопиченні 137Сs різними сортами кукурудзи, картоплі. Враховуючи такі істотні варіювання у властивості різних сортів сільськогосподарських рослин акумулювати окремі радіонукліди, можна вважати доцільним проведення селекційних робіт саме за цією ознакою. Кінцевою метою таких робіт повинно бути створення нових продуктивних сортів з низькою здатністю до нагромадження характерних для даного регіону радіонуклідів.
Коефіцієнт накопичення
Рис. 12.3. Відносні значення коефіцієнтів накопичення 137Cs (а) і 90Sr (б) продуктивними органами основних овочевих видів рослин
Штучні радіоактивні елементи плутоній, америцій і кюрій, розташовані у третій групі періодичної системи, не мають аналогів, які б відігравали визначну роль у житті рослин. Саме тому ці елементи, не будучи забезпеченими відповідними ферментами-трансферазами, дуже повільно пересуваються по рослині. Про це, зокрема, свідчить велика різниця між КН коренем і бадиллям, бадиллям і плодами, соломою і зерном. Проте, останнім часом з'являються відомості про можливу участь у перенесенні трансуранових елементів трансфераз кальцію, марганцю, заліза. Тому не можна ігнорувати надходження цих елементів у рослини, особливо аеральним шляхом через надземні органи.
Дані про здатність тих чи інших видів рослин та їх сортів до накопичення певних радіонуклідів необхідно використовувати при організації рослинництва на забруднених територіях з метою одержання продукції з мінімальною їх кількістю. Для цього вносять відповідні корективи у сівозмінах шляхом заміни видів рослин з високими коефіцієнтами накопичення та переносу на такі, що мають менші їх значення. Іноді для того, щоб знизити або уникнути забруднення продукції, навіть міняють напрями окремих галузей рослинництва.
Зміна режиму зрошення. Важливу роль у міграції радіоактивних речовин і їх надходженні у рослини відіграє зрошення. За рахунок оптимізації умов вирощування рослин при зрошенні навіть чистою водою можуть бути створені сприятливі умови для надходження у них із забрудненого ґрунту радіонуклідів. Цілком зрозуміло, що при зрошенні забрудненою водою, особливо засобом дощування, коли радіонукліди можуть попадати безпосередньо на господарчоцінні органи, інтенсивність їх залучення у біологічні цикли зростає. Це, до речі, стало серйозною підставою для аналізу у 1986-1988 роках можливості використання вод Дніпровського каскаду для зрошення сільськогосподарських угідь Лісостепової та Степової зон України. На щастя, кількості 90Sr і 137Сs безпосередньо у водах Дніпра на теперішній час відносно низькі і не створюють небезпеки для зрошення. Проте простежується певна тенденція до підвищення накопичення цих радіонуклідів, і в особливості 90Sr, для культур, що вирощуються у зонах зрошуваного землеробства з використанням дніпровської води, зокрема багаторічних трав, бобових видів рослин, деяких овочевих культур.
Надходження радіонуклідів у рослини залежить від способу поливу. При дощуванні, яке застосовується в Україні більш як на 95 % поливних земель, радіонукліди поглинаються головним чином надземною частиною рослин при попаданні поливної води на листя, квіти, плоди, стебла. При поверхневому поливі поля по борознах, напуском по смугах, затоплюванням їх надходження відбувається через корені.
Таким чином, надходження радіонуклідів у надземну частину рослин, на якій у більшості видів сільськогосподарських культур формуються господарчоцінні органи, при зрошенні може відбуватися двома основними шляхами: довгим-зрошувальна вода-ґрунт-коренева система-надземні органи і
Loading...

 
 

Цікаве