WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Особливості ведення сільського господарства на забруднених радіонуклідами територях лісостепу - Реферат

Особливості ведення сільського господарства на забруднених радіонуклідами територях лісостепу - Реферат

азоту, минаючи взаємодію з ґрунтовим розчином, а з іншого, посилюючи розчинність солей мікроелементів, стимулює їх надходження у рослини через надземні органи.
Безперечно, роль мікроелементів у цьому аспекті не обмежується лише взаємодією з радіонуклідами прямим чи опосередкованим через них шляхом. Вони можуть впливати на проникність клітинних мембран для радіонуклідів з певними іонними радіусами, зарядом, геометрією координаційної та електронної конфігурацій; можуть активізувати або, навпаки, гальмувати системи транспорту окремих радіонуклідів; утворювати комплексні сполуки з різними речовинами, в тому числі й фізіологічно активними, котрі впливають на надходження радіонуклідів у рослини та їх пересування в окремі органи. І особливо гостро всі ці ефекти можуть проявлятися в умовах природного або штучного дефіциту мікроелементів. Саме тоді їх додаткове внесення може призводити до максимально виражених позитивних результатів.
Органічнідобрива. Внесення у ґрунт органічних добрив, які збільшують ємність ґрунтового вбирного комплексу, суттєво зменшує надходження в рослини радіонуклідів. До того ж, органічні добрива, основну масу котрих складають розкладені рештки рослин, містять у збалансованих чи близьких до таких кількостях усі необхідні для рослин макроелементи та мікроелементи, багато з яких знижують надходження радіонуклідів у рослини. Пташиний послід ще й містить кальцій у підвищених кількостях.
Особливо ефективним є внесення гною, перегною, низинного торфу на ґрунтах легкого механічного складу. При цьому органічні і мінеральні речовини цих добрив запобігають переходу в рослини не тільки 90Sr і 137Сs, але й багатьох інших радіонуклідів, в тому числі 239Рu та 241Аm, які не мають ефективних хімічних аналогів-антагоністів серед елементів живлення.
Певна увага в цьому плані надається відомим природним органічним добривам сапропелям. Багаторічний досвід показав, що їх внесення у кількості від 60 до 120 т/га на фоні збільшення врожаю зменшує перехід радіоцезію в зерно вівса і бульби картоплі в 1,5-2 рази, кормові буряки-в 2,5-3, капусту?-4,5 раза, зелену масу люпину-в 2-5 разів.
Різко зменшується накопичення радіонуклідів рослинами на кислих дерново-підзолистих ґрунтах при спільному застосуванні вапнування і органічних добрив. Цей захід разом із використанням підвищених доз фосфорно-калійних добрив слід розглядати як один з найбільш істотних серед усіх агрохімічних прийомів, націлених на зменшення надходження радіонуклідів у рослини і водночас на збільшення врожаю.
При використанні органічних та інших місцевих добрив слід дотримуватися певних правил. Гній, компост, попіл, одержані в місцевості з підвищеною щільністю радіонуклідного забруднення, можуть перетворитися на джерело вторинного забруднення ґрунту. Високий рівень забруднення можуть мати і сапропелі за рахунок концентрування радіоактивних частинок з площ водозборів. Тому такі добрива не рекомендується застосовувати на полях із низьким вмістом радіонуклідів. Не слід також вносити їх на овочево-картопляних сівозмінах, продукція яких йде безпосередньо в раціон людини часто-густо без будь-якої кулінарної обробки. Найбільш доцільно їх використовувати у сівозмінах кормового напрямку, на насінницьких ділянках, під технічні культури.
Таким чином, застосування хімічних меліорантів і добрив на забруднених радіоактивними речовинами ґрунтах при дотриманні певних правил і закономірностей з урахуванням специфіки ґрунтів, фізико-хімічних властивостей радіонуклідів, особливостей видів, що вирощуються, є одним з головних засобів зменшення їх надходження в рослини. При цьому треба враховувати і те, що зниження радіоактивності продукції рослинництва досягається не тільки за рахунок зменшення їх накопичення, але й за рахунок розбавлення при збільшенні врожаю.
Підсумовуючи вищевикладене, можна сформулювати декілька правил, яких необхідно дотримуватись при застосуванні меліорантів і добрив на забруднених радіоактивними речовинами сільськогосподарських угіддях. Так, на всіх типах ґрунтів, що мають рН нижче 6,5, необхідно проводити вапнування. Практично на всіх типах ґрунтів і під усі види рослин внесення фосфорних добрив є засобом зменшення в продукції кількості 90Sr. Підвищені норми калію блокують надходження 137Сs. Щодо азотних добрив, то їх треба вносити в дозах, що рекомендовані під культуру за звичайних умов. Для всіх типів ґрунтів важливим є збагачення орного шару органічними добривами, які треба застосовувати з урахуванням можливого їх забруднення радіонуклідами. Необхідно вносити мікроелементи, особливо ті, яких в ґрунті не вистачає.
У таблиці 12.7 наведені рекомендовані дози внесення вапна і добрив під деякі основні види рослин на типових забруднених радіонуклідами ґрунтових відмінностях Полісся і Лісостепу. При дотриманні їх вдається знизити кількість радіонуклідів в урожаї в 3-5 разів, а в деяких випадках на ґрунтах легкого механічного складу-навіть у 8-10 разів.
Але на ґрунтах, багатих на поживні речовини, з нейтральною реакцією ґрунтового розчину, які містять велику кількість гумусу і відзначаються важким гранулометричним складом (чорноземи, темно-сірі лісові), з цілком зрозумілиз причин використання меліорантів та всіх видів добрив з метою зменшення надходження радіонуклідів у рослини, як правило, менш ефективне, ніж на малородючих ґрунтах. На щастя, на таких ґрунтах вони становлять значно меншу небезпеку, ніж на малородючих.
Зміна складу рослин у сівозміні. Різні види рослин з неоднаковою інтенсивністю поглинають і накопичують у своїх органах окремі радіонукліди. Тому при плануванні заходів по зменшенню їх надходження в сільськогосподарські культури слід звертати особливу увагу на добір у сівозміні як видового складу рослин, так і сортового.
Кальцієфільні рослини, у першу чергу бобові, а саме люпин, люцерна, конюшина, вика, горох, квасоля, формуючи свої органи, разом з кальцієм
12.7. Рекомендовані дози внесення вапна та добрив під основні сільськогосподарські культури на забруднених радіонуклідами ґрунтах
Примітка.* вапно і органічні добрива-т/га, мінеральні добрива-кг/га діючої речовини
накопичують, так би мовити "помилково" і його хімічні аналоги-в першу чергу елементи другої групи періодичної системи елементів, в тому числі стронцій, включаючи і 90Sr. Інші види рослин, наприклад злаки, поглинають кальцій у порівняно невеликих кількостях. Значно менше вони нагромаджують і 90Sr. Аналогічно калієфільні рослини, такі як той же люпин, кукурудза, картопля, буряки, гречка та багато інших разом з калієм у великих кількостях накопичують його хімічні аналоги з першої групи періодичної системи, у тому числі і цезій з його радіоактивними ізотопами 134Сs і 137Сs. Саме тому накопичення радіонуклідів різними видами
Loading...

 
 

Цікаве