WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Особливості ведення сільського господарства на забруднених радіонуклідами територях лісостепу - Реферат

Особливості ведення сільського господарства на забруднених радіонуклідами територях лісостепу - Реферат

передусім обережно підходити до використання азотних добрив. Існує немало даних про те, що при їх внесенні збільшується накопичення в рослинах як 137Сs, так і 90Sr. Саме тому рекомендації щодо застосування мінеральних добрив з метою зменшення надходження радіонуклідів в рослини на тлі збільшення норм фосфорних і калійних добрив застерігають від використання підвищених кількостей азотних добрив.
Основною причиною посилення переходу радіонуклідів з ґрунту в рослини під впливом азотних добрив фактично апріорі вважається можливе підкислення ґрунтового розчину і зростання в цих умовах рухомості практично всіх елементів живлення, в тому числі і радіоактивних, при застосуванні традиційних для України і більшостікраїн Європи аміачної селітри-фізіологічно кислої форми азотних добрив, а також карбаміду, який, розкладаючись у ґрунті на аміак та вуглекислоту, здатний також сприяти зсуву реакції середовища у бік підкислення. Але прямих даних про зміну реакції ґрунтового розчину при внесенні цих чи інших аміачних форм азотних добрив немає. Описані лише випадки, коли тривале застосування самих фізіологічно кислих азотних добрив протягом декількох десятиліть змінювало рН сольової витяжки дерново-підзолистого ґрунту з 4,8 до 4,6 і підвищувало гідролітичну кислотність з 4,4 до 6,1 мг-екв на 100 г ґрунту.
Проте є дані про відсутність збільшення накопичення радіонуклідів рослинами при застосування азотних добрив у формі фізіологічно нейтральних солей-кальцієвої, калієвої і натрієвої селітр. Крім того, при використанні кальцієвої та калієвої селітр зменшується надходження в рослини, відповідно, 90Sr і 137Сs. Так, в умовах вегетаційного досліду з ярою пшеницею було показано, що при внесенні аміачної селітри КН як 90Sr, так і 137Сs зростав майже лінійно із збільшенням кількості внесеного азоту (рис. 12.2). Внесення азоту у вигляді калієвої селітри не впливало на накопичення 137Сs. Вміст 90Sr при цьому дещо зростав із збільшенням дози азоту з 5 до 10 мг/100 г ґрунту, але із подальшим збільшенням до 20 мг не змінювався. Ці факти нібито свідчать на користь гіпотези про підкислення, можливо не стільки ґрунтового розчину, скільки мікросередовища, наприклад, на поверхні кореня. Можливо, посилення надходження радіонуклідів під впливом аміачних форм добрив пов'язане з складними взаємодіями, котрі можуть виникати між іонами NН4+, К+, Сs+. В процеси цих взаємодій можуть залучатися також іони Са2+ і Sr2+. Більш того, в результаті прискорення наростання біомаси рослин під впливом азотних добрив всіх форм і зменшення відносної кількості радіонуклідів в одиниці її маси часом спостерігають зниження кількості радіонуклідів за рахунок простого розведення, тобто зниження питомої радіоактивності.
1-90Sr, аміачна селітра
2-137Сs, аміачна селітра
3-90Sr, калієва селітра
4-137Сs, калієва селітра
Рис. 12.2. Криві залежності накопичення 90Sr і 137Сs в зерні ярої пшениці від рівня азотного живлення і форми добрив
Отже, вплив азотних добрив на накопичення радіонуклідів рослинами є досить складним і різнобічним процесом. Тут можуть діяти механізми, дійсно пов'язані з підкисленням середовища, може впливати хімічна форма азоту, в які він входить до складу солей добрив, катіон, який може бути представлений хімічним аналогом і антагоністом радіонуклідів. Певний, можливо, досить вагомий внесок може мати розбавлення радіонуклідів у біомасі рослин. Усі ці процеси можуть відбуватися водночас, створюючи різноманітні ситуації щодо надходження радіонуклідів у рослини.
Саме тому на забруднених радіонуклідами ґрунтах рекомендується не збільшувати дози азотних добрив, а вносити їх у тих кількостях, що рекомендовані для звичайних умов вирощування виду чи сорту культури на даній ґрунтовій відмінності чи навіть менших. Але дози фосфорних і калійних добрив з метою максимального зниження находження радіонуклідів слід збільшувати, відповідно, в 1,5 і 2 рази. Важливо, що за позакореневих підживлень негативна дія азотних добрив навіть у фізіологічно-кислих формах, як правило, не проявляється (табл. 12.5).
12.5. Вплив позакореневого підживлення рослин мікроелементами та аміачною селітрою на накопичення 137Сs в зерні ріпаку та люпину
Мікродобрива Певна роль у зниженні надходження радіонуклідів в рослини може належати мікроелементам. На жаль, їх вплив на цей процес вивчений ще недостатньо. Але однозначно встановлено, що дія мікроелементів, особливо значуща на ґрунтах з їх дефіцитом, більшою мірою проявляється на бідних в цілому ґрунтах.
Багатогранна роль, яку грають мікроелементи в житті рослин і взагалі живих організмів, дозволяє припустити різні механізми їх впливу на поведінку радіонуклідів у системі ґрунт-рослина. По-перше, деякі з них, будучи хімічними аналогами радіонуклідів, можуть вступати з ними в конкурентні взаємовідносини при надходженні з ґрунту в рослини. Наприклад, такі взаємодії можуть виникати між цинком і стронцієм, фтором і стронцієм, міддю і цезієм, літієм і цезієм. По-друге, деякі мікроелементи, проявляючи синергізм з макроелементами, можуть стимулювати їх поглинання рослинами, тим самим створюючи конкурентні умови радіонуклідам. Такі взаємовідносини можуть виникати між міддю, марганцем, цинком з одного боку і кальцієм з другого; між бором, молібденом, марганцем-з одного і фосфором-з другого; літієм, бором, марганцем-з одного і калієм-з другого тощо. Зрештою, літій, наприклад, проявляє антагонізм по відношенню до стронцію і цезію та синергізм до калію і кальцію; цинк виявляє антагонізм до стронцію і синергізм як до калію і кальцію, так і до фосфору; мідь-антагонізм до цезію і синергізм до тих же калію, кальцію і фосфору.
І в дослідах з деякими культурами, зокрема специфічними накопичувачами радіонуклідів люпином та вівсом, було показано, що їх внесення в рядки при посіві у кілограмових кількостях на гектар зменшує накопичення як 90Sr, так і 137Сs (табл. 12.6). Більш того, навіть при рекомендованому на забруднених радіонуклідами ґрунтах вищезгаданому співвідношенні основних елементів живлення як 1:1,5:2 додавання мікроелементів посилює їх дію.
12.6. Вплив повного мінерального добрива при співвідношеннях NPK (по 90 кг/га) як 1:1:1 та 1:1,5:2 і мікроелементів на накопичення 90Sr і 137Сs в зерні вівса та люпину, КН
Але при внесенні у ґрунт разом з макроелементами, зокрема фосфорними, а особливо на фоні вапнування, мікроелементи можуть зв'язуватись і переходити у важкодоступний стан. Крім того, внесення кілограмових кількостей на гектар солей мікроелементів технологічно незручне. Саме тому можна рекомендувати внесення мікроелементів шляхом позакореневого підживлення. Особливо ефективним є цей прийом при обприскуванні рослин разом з 1 %-м розчином аміачної селітри, яка, з одного боку, стає джерелом необхідного
Loading...

 
 

Цікаве