WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Особливості ведення сільського господарства на забруднених радіонуклідами територях лісостепу - Реферат

Особливості ведення сільського господарства на забруднених радіонуклідами територях лісостепу - Реферат

крізь стінки кишково-шлункового тракту і виводяться з організму з продуктами обміну. Токсиколого-гігієнічні дослідження переконливо підтвердили нешкідливість препарату як для тварин, яким вводять препарат, так і для людей, які споживають продукцію від цих тварин. Препарат дозволено використовувати і для вживання людям.
Від корів, що протягом 18 місяців споживали фероцин у дозі 6 г/добу на голову, за два отелення не відмічено будь-яких відхилень клініко-фізіологічних показників у корів-матерів та їх нащадків. Препарат дається тваринам один раз на добу за ретельним перемішуванням його з концентрованими кормами. При згодовуванні фероцину лактуючим коровам суттєве зниження надходження 137Сs в молоко відмічається вже на третю добу, а максимальний ефект досягається через 15 діб (табл. 12.13).
12.13. Ефективність використання фероцину для зниження вмісту 137Cs у продукції тваринництва
Висока ефективність у зниженні надходження радіоактивного цезію в молоко та м'ясо великої рогатої худоби досягається введенням тваринам спеціальних пілюль (болюсів), що містять фероцин та інші сорбуючі компоненти. Болюси вводять коровам у рубець на початку пасовищного сезону через рот у кількості 2-3 шт. на голову за допомогою спеціальних інструментів-болюсоін'єкторів. Помітне зниження концентрації 137Сs у молоці відмічається вже на третю добу. Максимальне зниження (до 5-7 разів) досягається на 10-15 добу. Ефект зберігається протягом 2-2,5 місяців, після чого слід повторити введення болюсів.
Кормосуміші та соляні брикети, що містять фероцин, виявились досить ефективним та перспективним засобом зниження забруднення продукції тваринництва, особливо в приватних господарствах. Під їх впливом забруднення молока знижується у 2-5 разів.
Україна має значні запаси цеолітів-кліноптилоліти Сокирнянського родовища (Закарпаття), палигорскитів, сапонітів та інших. Введення цеолітів в раціон в дозі 300-500 г на добу знижує концентрацію 137Cs в 1,5-2 рази. Ефективніші модифіковані цеоліти, які використовуються разом з концентрованими кормами (до 10 % сорбенту в суміші).
Особливості ведення вівчарства. Після аваріїна ЧАЕС вівчарство як галузь було практично ліквідовано у зв`язку з високим поверхневим забрудненням вовни та відсутністю методів та технологій її очищення. Проте проведені дослідження дозволили встановити, що в зоні Лісостепу товарне вівчарство можна вести без обмежень. Тільки в умовах третьої зони радіоактивного забруднення слід враховувати, що в стійловий період добове надходження 137Cs із раціоном тварин не повинне перевищувати 3,6 кБк. При переведенні овець на пасовищне утримання слід по можливості використовувати угіддя, де проведено докорінне чи поверхневе їх поліпшення. За відсутності таких пасовищ овець належить випасати на угіддях, де концентрація 137Cs в траві не перевищує 600 Бк/кг.
У господарствах, де існує імовірність забруднення кормів до високих рівнів протягом пасовищного періоду, перед відправкою овець на забій рекомендується проведення прижиттєвого контролю забруднення м'язів. Бажано також робити контрольний забій двох овець з наступним спектрометричним визначенням вмісту 137Cs у м'ясі. Якщо його вміст перевищує ДР-97, овець ставлять на заключну відгодівлю протягом 60-75 днів.
Для практики ведення вівчарства істотними проблемами є ступінь забруднення вовни і можливості уникнення цього. Встановлено, що немита вовна перевищує забруднення м`яса в 8-9 разів, але при обробці звичайними миючими засобами забруднення її знижується більш як у 20 разів і становить 40 % від забруднення м`яса. Отже, для одержання "чистої" вовни потрібно виконувати ті самі вимоги, що й за виробництва баранини.
. Особливості ведення свинарства У м`язи свиней переходить значно більше 137Cs порівняно з ВРХ?-20 % його вмісту в раціоні, а виводиться він значно повільніше, ніж у ВРХ. Концентрація 137Cs на "чистих" кормах за 3 місяці знижується лише у 3-5 разів. При годівлі тварин зеленими кормами і немитими коренеплодами (40-60% раціону) забрудненість свинини різко підвищується, особливо за літньо-табірного утримання. Спостерігається значне підвищення забруднення свинини при випоюванні тваринам сироватки або молока. Враховуючи те, що заключна відгодівля свиней не є ефективним методом очищення організму, при їх розведенні слід обмежувати, а наприкінці вирощування-повністю виключати з раціонів забруднені радіонуклідами корми.
Під час вирощування і відгодівлі свиней широко застосовують раціони з переважанням концентратів, картоплі й коренеплодів. Картопля та коренеплоди за весь період відгодівлі можуть забезпечити 50% поживності раціону. В зв'язку з тим, що ці види кормів характеризуються більш низьким вмістом радіонуклідів, ніж грубі, можна одержувати свинину в 5-10 разів менш забруднену, ніж м'ясо ВРХ і овець.
Особливості ведення птахівництва. Для зменшення радіонуклідного забруднення м'яса курей та яєць у літній час птицю необхідно утримувати на закритих майданчиках, а до раціону включати зелень, вирощену на ріллі. В зимовий період концентрація радіонуклідів у продукції птахівництва знижується. В цей період слід лише забезпечити птицю повноцінними за мінеральними речовинами та вітамінами кормами. При виробництві яєць та м'яса бройлерів кількість 137Cs у добовому раціоні птиці не повинна перевищувати 130 Бк.
Помічене значне надходження 137Cs в організм людини за споживання гусятини. При розведенні гусей слід мати на увазі їхню високу здатність накопичувати та виводити радіоцезій. Рекомендується вольєрно-вигульне утримання птиці, що виключить надходження радіонуклідів з частками ґрунту. Гусей, які виросли на забрудненій території, слід перевести на "чисті" корми за один місяць до забою при вольєрному утриманні з переважно комбікормовими раціонами.
Бджільництво можна вести без обмежень на всій території радіоактивного забруднення, де дозволена трудова діяльність, в тому числі і зоні Лісостепу.
Ведення кормовиробництва. Нагромадження радіонуклідів кормовими рослинами, як й іншими, у першу чергу визначається їх біологічними особливостями і типом ґрунту, на якому вони вирощуються, про що зазначалося вище. Але у значній мірі воно залежить і від характеру розподілу радіонуклідів у ґрунті. На угіддях, що оброблюються, радіонукліди рівномірно розосереджуються в орному горизонті, а на цілинних землях природних луків, пасовищ і сіножатей-в основному (до 90 %) у верхньому 4-6 см шарі дернини. Внаслідок цього питома радіоактивність його при однаковій загальній щільності радіонуклідного забруднення території може у багато разів перевищувати радіоактивність ґрунту ораних угідь. Така акумуляція радіонуклідів у зоні активного коренезаселення створює умови для підвищеного їх переходу, особливо радіоцезію, в рослини (табл.
Loading...

 
 

Цікаве