WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Наукові основи прогнозування врожаю сільськогосподарських культур - Реферат

Наукові основи прогнозування врожаю сільськогосподарських культур - Реферат

мінеральних добривах слід враховувати його спеціалізацію, планову врожайність сільськогосподарських культур, реакцію їх на добрива, структуру посівів з урахуванням технології вирощування та системи удобрення попередників, агрохімічну характеристику ґрунтів, наявність зрошуваних земель, виробництво органічних та річні фонди мінеральних добрив. Кількість добрив розраховують окремо для кожного елемента живлення.
Потреби господарства в добривах складаються із потреб у них окремих польових культур, багаторічних насаджень, сінокосів і пасовищ. Потребу окремих сільськогосподарських культур у мінеральних добривах визначають множенням планових валових зборів основної продукції на норматив витрат поживних речовин:
Мп = ВпoНвo0,001, де
Мп - планова потреба в мінеральних добривах, т; Вп - плановий валовий збір культури, т; Нв - норматив витрат мінеральних добрив у кілограмах (NРК) на 1 т врожаю, кг/т; 0,001 - коефіцієнт для перерахунку в тонни.
Потребу в мінеральних добривах для закладання садів, ягідників і розсадників, удобрення сінокосів і пасовищ розраховують множенням оптимальної норми поживних речовин на планові площі цих культур:
Мп = SoНоптo0,001, де
Мп - планова потреба в мінеральних добривах, т; S - планова площа культур, га; Нопт - оптимальна норма поживних речовин для культур, кг/га; 0,001 - коефіцієнт для перерахунку в тонни.
Мінеральні добрива розподіляють згідно з ґрунтово-кліматичними умовами природно-сільськогосподарських зон, народногосподарським значенням вирощуваних культур, економічною ефективністю внесених добрив на основі ринкових відносин. Насамперед добрива виділяють під культури, що мають найважливіше значення для народного господарства. У повній потребі виділяють мінеральні добрива для внесення на зрошуваних землях. Найвищі їх норми застосовують під провідні технічні культури - цукрові буряки, льон, картоплю, а також овочі, зернові колосові, кукурудзу.
Планування закупівлі мінеральних добрив здійснюють на основі прийнятих у господарстві норм під окремі культури, потребу в яких найчастіше встановлюють за нормативними показниками. Найбільш надійними при визначенні оптимальних норм добрив є дані польових дослідів з добривами, особливо багаторічних, при поєднанні з розрахунковими методами перевірки співвідношення між окремими елементами живлення та попередньою агрономічною й економічною їх оцінкою.
Науково-дослідними установами України для кожної природно-сільськогосподарської зони розроблені приблизні норми внесення добрив з урахуванням типів ґрунтів, розміщення культур у сівозмінах, забезпеченості господарств органічними та мінеральними добривами, біологічних вимог рослин і технології їх вирощування, які дають змогу одержувати заплановану врожайність з високими показниками якості продукції при одночасному зростанні родючості ґрунтів. Слід зазначити, що у різних зонах України норми добрив неоднакові.
Згідно з цими нормами в кожному господарстві залежно від вмісту основних елементів живлення в орному шарі та характеристики ґрунту на основі прийнятих методик розробляють агрохімічні паспорти полів та остаточно уточнюють норми добрив і строки їх внесення під окремі культури сівозміни, враховуючи також форми добрив і строки їх внесення, розробляють графіки виконання робіт. На основі обчислених потреб у добривах складають план їх використання у господарстві та подають заявку на придбання добрив.
2. Оцінка системи удобрення
Оцінку ефективності системи удобрення культур у сівозміні проводять за економічними й енергетичними показниками. Крім того, при оцінці системи удобрення слід також враховувати екологічні проблеми, пов'язані із застосуванням добрив. Основою для економічної оцінки системи удобрення є приріст урожаю, який одержують за рахунок застосування добрив. Цей приріст урожаю порівнюють з нормативами окупності органічних і мінеральних добрив додатковою продукцією тієї чи іншої культури.
Науковими установами України на основі довготривалих досліджень встановлені нормативи окупності приросту врожаю від внесення гною в сівозміні (табл. 10.8) та окупність одиниці мінеральних добрив приростом урожайності сільськогосподарських культур залежно від погодних умов (табл. 10.9), які дають змогу визначити рівень рентабельності застосування системи удобрення культур у сівозміні та в господарстві в цілому.
10.8. Нормативи приросту врожайності від застосування гною в сівозміні, ц зернових одиниць на 1 т добрива з урахуванням його дії та післядії (М.В. Козлов і А.А. Плішко, 1991)
* І - без мінеральних добрив; ІІ - на фоні застосування мінеральних добрив.
10.9. Окупність мінеральних добрив приростом урожаю основних зернових культур у Лісостепу України (Е. Г. Дегодюк, 1986)
* І - сприятливі роки; ІІ - посушливі роки; ІІІ - перезволожені й холодні роки.
Окупність мінеральних добрив у сівозміні визначена при сумісній дії з підстилковим гноєм, проте економічна оцінка системи удобрення є неповною, оскільки при цьому залишається ще не визначеною енергетична ефективність застосування добрив, яка в сучасних умовах набуває особливого значення. Щоб обчислити енергетичну ефективність застосування добрив, слід насамперед визначити кількість енергії, що міститься у прирості врожаю, вирощеного за рахунок добрив:
V = УпoRolo100,
де V - вміст енергії у прирості основної продукції, МДж/га; Уп - приріст урожаю, ц/га; R - коефіцієнт для перерахунку одиниці врожаю на суху речовину (длябільшості зернових культур він дорівнює 0,86); l - вміст енергії в одному кілограмі сухої речовини, МДж; 100 - для перерахунку центнерів на кілограми. Вміст енергії в зерні основних сільськогосподарських культур наведено в таблиці 10.10.
Енергетичні витрати на застосування добрив під час вирощування окремих культур визначають за формулою
А = (НNoaN)+(HPoaP)+(HKoaK),
де А - витрати енергії на виробництво та застосування добрив, МДж/га; НN, НP, Нк - відповідно норми азоту, фосфору і калію, кг/га діючої речовини; aN, aP, aK - відповідно енерговитрати з розрахунку на 1 кг азотних, фосфорних і калійних добрив.
Енерговитрати на виробництво та застосування добрив і хімічних меліорантів М.В. Козлов та А.А. Плішко (1991) встановили такі, МДж/кг діючої речовини: мінеральні добрива: азотні - 86,8; фосфорні - 12,6; калійні - 8,3; комплексні - 51,5; органічні добрива: гній (80 % вологість) - 0,42, торфогнойові компости (60% вологість) - 1,7; вапнякові матеріали - 3,8.
10.10. Вміст енергії в урожаї зерна основних зернових, зернобобових і круп'яних культур, МДж
На основі встановлених даних про кількість енергії, що міститься в прирості основної продукції та енерговитрат на застосування добрив, обчислюють їх енергетичну ефективність за формулою ЦІНАО:
? = V0f/А0
де ? - енергетична ефективність (біометричний ККД); V0f - кількість енергії у прирості врожайності основної продукції, МДж/га; А0 - енерговитрати на виробництво і застосування добрив, МДж/га.
Енергетична віддача добрив та хімічних меліорантів залежить, насамперед, від природнокліматичних умов зони їх застосування. Вона може збільшуватися за рахунок широкого впровадження методів біологічного контролю за станом посівів і комплексної діагностики мінерального живлення рослин, а також у результаті поліпшення асортименту та способів застосування добрив на фоні перспективних сортів і гібридів при дотриманні технології вирощування. Отже, енергетична оцінка системи удобрення доповнює економічну і при оптимальних нормах добрив забезпечує екологічну чистоту навколишнього середовища.
Література:
1. Наукове забезпечення сталого розвитку сільського господарства. Лісостеп. Київ - 2004 р. 2 томи.
2. Національний аграрний університет. books.nauu.kiev.ua
Loading...

 
 

Цікаве