WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Медико-біологічна оцінка продукції рослинництва - Реферат

Медико-біологічна оцінка продукції рослинництва - Реферат

для основного удобрення преципітату, комплексних фосфорних добрив.
Розрахунки показують, що при збільшенні вмісту білка у продукції всього на 1% за рік можна мати приріст 600 тис.т. Це забезпечить річну потребу 16 млн. чоловік. На сучасному етапі внаслідок інтенсифікації виробництва і поліпшення культури землеробства вміст білка в зерні підвищується.
Отримання сильних і твердих пшениць поки що не задовольняє потреб народного господарства. Заготівля сильних пшениць у багатьох господарствах України становить лише 1,5 % загального обсягу. Хоч посівні площі пшениці значно збільшились, проте питома вага якісного зерна зменшилась. Головна причина цього - висів сильних і твердих пшениць після не оптимальних попередників, недостатнє застосування мінеральних добрив, пошкодження посівів шкідниками та хворобами, а також порушення термінів проведення технологічних операцій, особливо збирання врожаю та доробки зерна. Ці причини, як показує досвід, можна усунути.
На якість сільськогосподарської продукції впливає комплекс факторів: грунтово-кліматичні умови вирощування рослин, сорт, терміни сівби, біологічні особливості рослин, загальна культура землеробства тощо. Проте застосування добрив є одним з найефективніших засобів, що спричинює зміну хімічного складу рослин і підвищує якість урожаю (табл. 1.61).
Таблиця 1.61. Вплив тривалого застосування добрив на якість зерна озимої пшениці (за даними НАУ)
Для одержання доброякісних урожаїв не можна дати загальних рецептів. У кожному окремому випадку, крім добрив, необхідно враховувати роль окремих елементів живлення в житті рослин, їх біологічні особливості, основні закономірності процесів обміну речовин, властивості грунту та ін. умови.
З метою підвищення якості урожаю слід знати і враховувати особливості живлення сільськогосподарських культур. При визначенні рівня мінерального живлення треба дотримуватись певного співвідношення між макро-, мікро- і ультрамікроелементами. Воно для різних культур і сортів неоднакове. Наприклад, високі врожаї цукрових буряків доброї якості формуються в тому разі, коли вміст фосфору і калію дещо вищий, ніж азоту, а для пшениці, навпаки, повинно бути більше азоту. Доброякісне зерно озимої пшениці з добрими хлібопекарськими властивостями формується при оптимальному забезпеченні рослин елементами живлення, серед яких основними є азот, молібден, марганець і цинк. Однак слід пам'ятати, що при збільшенні вмісту азоту по відношенню до Р і К рослини вилягають, внаслідок чого зменшується і погіршується якість зерна.
Коефіцієнт кореляції між вмістом азоту в рослині і вмістом білка в зерні, встановлений у фазі виходу в трубку, дає змогу прогнозувати якість урожаю в порівняно короткі терміни. Позакореневе підживлення озимої пшениці 10-30%-м розчином сечовини або КАС у фазі виходу в трубку збільшує вміст білка на 2-3 %, а "сирої" клейковини-на 2-6 %. Це можна пояснити тим, що сечовина є додатковим джерелом азоту для рослин. Однобічне живлення фосфором у багатьох випадках зменшує вміст білка і клейковини в зерні. При додаванні азоту це небажане явище зникає.
Калійні добрива
Калійні добрива сприяють зниження вмісту азоту в зерні і підвищення крохмалю. Дію зростаючих доз калійних добрив на крохмалистість можна порівняти з впливом азотних добрив на кількість протеїну. Внесений у грунт калій, в першу чергу, використовується для формування вегетативної маси рослин і тільки подальші зростаючі дози витрачаються на формування і накопичення запасних речовин. При значному прирості врожайності вміст крохмалю в зерні збільшується не значно, і навпаки, при невеликому зростанні врожаю спостерігається значне зростання крохмалистості.
Проведення вапнування на кислих ґрунтах позитивно впливає на якість зерна пшениці. Оптимальною реакцією середовища є рН 6,3-7,6. Цей агротехнічний захід сприяє підвищенню врожайності зерна, а також зростанню вмісту білка і клейковини в зерні (на 0,4 - 0,6% та 1,0 -1,4% відповідно). Внесення гною, компостів, торфу підвищує урожайність озимої пшениці, але не завжди поліпшує якість зерна. Зокрема при використанні підстилкового гною спостерігається посилення імобілізації ґрунтового азоту мікроорганізмами. За таких умов відбувається зростання величини врожаю. Якість зерна може поліпшуватись при додатковому внесенні азотних добрив. Залежно від попередника, при застосуванні 30 т/га гною урожайність може підвищуватись на 7,0-15,0 ц/га, вміст клейковини - на 0,4-2.5% (при вирощуванні культури на родючих грунтах). При внесенні 25 т/га гною + N60P40K40 кількість клейковини може зростати на 3,1-4,6%, сила борошна -22-40 од.а., об?єм хліба - на 33-65 мл. Ефективність органічних добрив значною мірою залежить від родючості ґрунту, вологості, температурних умов та сортових особливостей культури.
2. Якість харчових продуктів і чинники, які її формують
Одержання харчової сировини і харчових продуктів високої якості потребує вирішення економічних, політичних, соціальних, технічних і ряду інших питань. У зв'язку з цим на формування якості рослинницької продукції впливає комплекс чинників фізичної, хімічної та біологічної природи. Однак в Україні якість сировини та продуктів, які використовується для переробки в харчовій промисловості та харчуванні, гарантується цілим рядом законодавчих і нормативних актів, що зобов'язують виробникаі переробника випускати високоякісну продукцію.
Якість продуктів харчування значною мірою залежить від стандартів, технології виробництва, доброякісності сировини, технічних умов на саму продукцію та компонентів, необхідних для її виробництва.
Якість продукції, з точки зору гігієни харчування, - це комплекс властивостей, які визначають ступінь придатності продукту для харчування населення. Це поняття включає, перш за все, властивості, що характеризують харчову, в тому числі біологічну повноцінність - органолептичні, фізико-хімічні, вміст білків, рослинних жирів, вуглеводів, вітамінів, макро- та мікроелементів, засвоєння харчових речовин та інше.
Проте не тільки висока харчова цінність їжі забезпечує нормальну життєдіяльність організму людини. Продукція рослинництва, яка вживається, повинна бути бездоганна в санітарно-епідеміологічному відношенні. Вона не повинна мати ознак псування (гноїння, бродіння, окислення, прогіркання тощо) та контамінантів біологічної, хімічної й механічної природи (патогенних, умовно патогенних мікроорганізмів та їх токсинів, личинок гельмінтів, пестицидів, важких металів, металевих стружок тощо). Забрудненість харчових продуктів природними хімічними речовинами, патогенними мікроорганізмами та їх токсинами, можливе за обставин недотримання санітарних правил і гігієнічних нормативів одержання та переробки продовольчої сировини, виробництва харчових продуктів, приготуванні їжі, а також при порушенні умов і термінів зберігання та реалізації готової продукції. У харчову продукцію можуть потрапляти сальмонели, стрептококи, стафілококи, бацили ботулінусу, кишкова паличка та інші бактерії, а також гриби роду фузаріум, аспергили.
Шляхи забруднення харчових продуктів рослинного походження чужорідними речовинами різноманітні. Так, розвиток сільського господарства і харчової промисловості тісно пов'язаний із широким використанням різних хімічних сполук, включаючи пестициди, мінеральні добрива, а також харчові технологічні домішки. Всі зазначенні сполуки, без сумніву, можуть бути корисними й необхідними в народному господарстві. Проте вони за певних умов можуть накопичуватись у продовольчій сировині та готовій продукції, негативно впливаючи на якість кінцевого продукту, а при застосуванні останнього в їжу - на організм людини.
Якість харчової продукції забезпечується чіткою організацією лабораторного контролю за сировиною, напівфабрикатами, технологічним процесом та санітарним режимом. Важливе
Loading...

 
 

Цікаве